Видатні особи України - Реферат

Зміст Вступ 1. Теорія видатних особистостей І - ХХ ст. Історії України 1.1 Володимир Великий 1.2 Ярослав Мудрий 1.3 Богдан Хмельницький - видатний український гетьман 1.4 Іван Сірко 1.5 Михайло Грушевський 1.6 Павло Скоропадський 2. Президенти незалежної України 2.1 Леонід Кравчук 2.2 Леонід Кучма 2. 3 Віктор Ющенко 3. Лідерство як запорука досягнення успіху в організаційному управлінні 3.1 Лідерство в організаційному управлінні 3.2 Теорія мякої сили та її трансформація у концепцію управління 3.3 Портрет сучасного керівника Висновок Список використаної літератури Вступ В історії України залишили свій слід тисячі видатних особистостей, які жили в різні епохи й уславилися в різних сферах діяльності. Серед них - державні діячі та полководці, церковні ієрархи та підприємці, науковці та інженери, архітектори та художники, письменники, композитори та музиканти, діячі театру та кіно. Серед видатних українських керівників були князі (Аскольд і Дір, Олег, Данило Галицький, Володимир Великий, Ярослав Мудрий ), гетьмани (Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Виговський, Пилип Орлик), кошові отамани (Іван Сірко, Іван Брюховецький, Григорій Сагайдачний), правителі ХХ ст.(Михайло Грушевський,Павло Скоропадський, Симон Петлюра), президенти незалежної України (Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович). Метою курсової роботи є вивчення видатних особистостей України з метою визначення їх характеристик, за допомогою яких вони досягли успіху в управлінні людьми, народом, державою, зробили неабиякі досягнення і значний вклад у розвиток економіки України. Творив Володимир колосальну державу - найбільшу своїми розмірами в цілій Європі, з централізованою владою князя, з міцними твердинями, славну своїми багатствами, звязану торговельними та дипломатичними стосунками з усім культурним світом того часу. Збройною силою, дипломатичними стосунками, торговельними звязками, матримоніальними союзами - Українська держава за Володимира стала на одне з перших місць в Європі. Величі цієї держави відповідала велич її столиці, Києва. Видатний ерудит, Київський митрополит Іларіон, через 30-35 років після смерти Володимира, в натхненному «Слові» так характеризував його та Русь: «не в худій бо і невідомій землі володів (Володимир), но в Руській, яка відома і слишима в усіх кінцях землі», і був там «єдино держцем». Володимиром почалася нова доба в усіх галузях державного життя: політики, релігії, культури. Раппопорта) (за одним з них прокладено сучасну вулицю Ярославів Вал), а Ярослав поставив на них лише забороля. Збудовано Золоті ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софійський собор, в якому згодом було поховано в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину (Інгігерду;?. За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопільського патріарха. Як полководець Б. Хмельницький був блискучий стратег і тактик, знаменитий військовий організатор, мужній і хоробрий вояк. Недалекоглядна політика Центральної Ради щодо власного війська (300-тисячна армія, що складалася з українізованих частин російської армії, була демобілізована Центральною Радою) й відтак на час більшовицької інтервенції її військо налічувало всього 15 тис. вояків, що складалися з селянського ополчення «вільних козаків», січових стрільців, колишніх військовополонених галичан, кількох невеликих загонів із фронту та декількох сотень київських гімназистів, що пішли на фронт прямо від шкільної лави. Не можна повністю погодитися з твердженням деяких істориків, що Грушевський був поганим політиком, тому що він програв, а кожний політик, який, на їх думку, програє, є поганим політиком.