Вибори до Державних Дум і становлення парламентаризму в Російській імперії у 1906-1917 рр. (на матеріалах Подільської губернії) - Автореферат

З певною долею умовності можна стверджувати, що перший досвід здійснення такого акту на теренах нашої держави мав місце саме під час діяльності І та ІІ Державних Дум, які розпускалися царем. Тому вивчення досвіду запровадження парламентаризму в нашій державі, висвітлення організації та проведення виборів, зясування передвиборної боротьби політичних партій і етнічних груп, а також їхнього впливу на хід та результати виборів на прикладі окремої адміністративної одиниці Російської імперії набуває особливої актуальності. Обєктом дослідження є суспільно-політичне життя в Подільській губернії під час виборів до Державних Дум Російської імперії усіх чотирьох скликань, що відображають особливості виборчих процесів у Наддніпрянській Україні. · дослідити передвиборну боротьбу в краї під час виборів до Державних Дум; визначити склад її учасників, форми та методи агітації; зясувати ступінь участі у виборах та вплив на хід і результати виборчого процесу різних політичних партій та соціальних і національних груп населення Подільської губернії; · установити напрями, форми і методи діяльності Подільської губернської адміністрації у звязку з організацією та проведенням виборів; окреслити обсяг повноважень місцевої влади на виборах; зясувати ступінь адміністративного впливу під час виборів до Державних Дум;У вступі обґрунтовано актуальність, обєкт, предмет, дослідження, хронологічні і територіальні межі, визначено мету, завдання, наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію отриманих результатів, публікації з теми, структуру дисертації.Діяльність депутатів ІІ Думи від України в Українській думській громаді знайшла своє відображення у статті Ф. Матушевського. Свій погляд на проблему виборів до І Думи на Україні подав Д.І. Дорошенко. У цей час скликання Державної Думи оцінювалося однозначно негативно, а депутатів зображали реакціонерами (звичайно, окрім членів більшовицького крила РСДРП). Попика вперше всебічно охарактеризовано вибори до ІІІ Державної Думи на Україні. Аналіз політичної ситуації в Російської імперії, особливостей запровадження Державної Думи та окремих аспектів її діяльності був здійснений Р. Пайпсом.Вибори до І Думи на Поділлі відбувалися у гострій боротьбі різних політичних партій. Специфічною особливістю результатів виборів у Подільській губернії був соціальний склад обраних депутатів: 12 із 13 представників Поділля у І Думі були селянами, а єдиним інтелігентом, із певними застереженнями, можна вважати І.К. Заболотного. Нами встановлені причини цього феномену: по-перше, серед виборців губернії переважали селяни із певною корпоративною самосвідомістю, які до того ж, мали значні переваги за виборчим законом; по-друге, соціалістичні політичні партії оголосили бойкот виборам, ліберальні не встигли розгорнути широкої агітації в краї, а монархічні не мали підтримки виборців, тому не змогли втрутитися в розподіл депутатських місць; по-третє, адміністративними засобами (висилка, арешт) було позбавлено права участі у виборах частини прогресивної інтелігенції краю. По-третє, на виборах до ІІ Думи євреї, внаслідок адміністративного тиску, були змушені відмовитися від підтримки лише своїх представників і спрямували свої погляди до селянських кандидатів. Зібраний та узагальнений нами фактичний матеріал дозволив прийти до висновку, що розпуск ІІ та вибори до ІІІ Думи активізували діяльність у Подільській губернії опозиційних партій.

Основний зміст дослідження

Встановлено, що досліджувана нами проблема до цього часу не була обєктом спеціального вивчення в історіографії. Разом з тим, історична наука нагромадила значний масив праць, що висвітлюють її окремі аспекти. Джерельна база роботи достатньо вірогідна й репрезентативна і цілком дозволила розвязати поставлені завдання.

Вибори до І Думи на Поділлі відбувалися у гострій боротьбі різних політичних партій. Однак вона не принесла успіху жодній із них. Тактика бойкоту виборів, якої дотримувалися ліві політичні партії в Подільській губернії, теж не мала помітного успіху. Більшість населення Поділля становили селяни, які сподівалися, що Дума “дасть землю”. Тому вони брали активну участь у виборах. Особливістю передвиборної боротьби в краї було те, що часто вирішальне значення для обрання мала не програма кандидата, а його національність.

Діяльність Подільської губернської адміністрації з організації виборів була спрямована на недопущення обрання до Думи революційно налаштованих депутатів. Проте комісії з виборів, незважаючи на значні прорахунки в їх організації, прагнули дотримувалися букви закону.

Специфічною особливістю результатів виборів у Подільській губернії був соціальний склад обраних депутатів: 12 із 13 представників Поділля у І Думі були селянами, а єдиним інтелігентом, із певними застереженнями, можна вважати І.К. Заболотного. Нами встановлені причини цього феномену: по-перше, серед виборців губернії переважали селяни із певною корпоративною самосвідомістю, які до того ж, мали значні переваги за виборчим законом; по-друге, соціалістичні політичні партії оголосили бойкот виборам, ліберальні не встигли розгорнути широкої агітації в краї, а монархічні не мали підтримки виборців, тому не змогли втрутитися в розподіл депутатських місць; по-третє, адміністративними засобами (висилка, арешт) було позбавлено права участі у виборах частини прогресивної інтелігенції краю.

Зясовано основний зміст діяльності перших подільських послів. У Думі більшість з них увійшли до фракції трудовиків та всіма засобами домагалися покращення життя своїх виборців. Зокрема, депутати-подоляни активно підтримували запити до органів влади імперії з приводу різноманітних порушень прав населення. Окремі депутати неодноразово виступали з думської трибуни і часто висували радикальні вимоги та доцільні пропозиції.

Ми встановили, що незважаючи на невеликий розрив у часі, між виборами до І та ІІ Державних Дум існувало багато відмінностей. По-перше, у виборах до ІІ Думи взяли участь усі політичні партії країни. По-друге, під час других виборів визначилася тенденція до співпраці подільських осередків соціалістичних партій, яка відображалася у домовленості про агітацію за своїх кандидатів у визначених повітах. По-третє, на виборах до ІІ Думи євреї, внаслідок адміністративного тиску, були змушені відмовитися від підтримки лише своїх представників і спрямували свої погляди до селянських кандидатів. По-четверте, польське населення Поділля, змогло провести в Думу свого кандидата.

Зясовано, що спільною рисою обох виборчих кампаній на Поділлі був соціальний склад обраних депутатів. До ІІ Думи теж були обрані переважно селяни (11 із 13). Але їхня діяльність засвідчила про вищий рівень професіоналізму у порівнянні з депутатами І Думи. Особливо важливим є факт патріотичного ставлення подільських депутатів-українців ІІ Державної Думи до національного питання. Так, всі депутати краю, крім поляка В.К. Лісовського, увійшли до складу УДГ, а А.У. Гриневич навіть був одним з її організаторів. Депутати другого скликання продовжили і розвинули співпрацю зі своїми виборцями, започатковану першими послами краю.

Зібраний та узагальнений нами фактичний матеріал дозволив прийти до висновку, що розпуск ІІ та вибори до ІІІ Думи активізували діяльність у Подільській губернії опозиційних партій. Вони розгорнули агітацію, спрямовану на організацію збройного протистояння царському урядові. Проте населення Поділля пасивно поставилося до подібних партійних звернень. Початок виборчої кампанії до ІІІ Думи збігся в часі з посиленням тиску владних структур на опозиційні партії. Крім того, реакційний виборчий закон, практично унеможливлював прохід у парламент представників партій та національних груп, не бажаних для царського уряду. За таких виборчих умов жодна з опозиційних партій не змогла провести у краї бодай одного свого кандидата.

Встановлено, що головний зміст діяльності губернської адміністрації з організації виборів до ІІІ Думи був спрямований на недопущення обрання поляків та євреїв. Це здійснювалося шляхом розподілу передвиборних зїздів землевласників та міських виборців, де значну частину становили відповідно представники польського та єврейського етносу таким чином, що за будь-яких умов число їхніх виборщиків було меншим за число виборщиків решти населення.

Склад депутатів-подолян ІІІ Думи суттєво відрізнявся від складу двох перших Дум. Представниками краю у парламенті третього скликання стали великі землевласники, священики та заможні селяни. Більшість із них мали праві політичні погляди та увійшли в Думі до фракції правих та націоналістів. Парламентська діяльність депутатів-подолян ІІІ Думи протікала у руслі політики самодержавства. Це зумовило повну апатію населення Поділля до своїх обранців.

Зясовано, що виборча кампанія до IV Державної Думи в Подільській губернії проходила за умов украй низького інтересу до виборів населення краю. Головно це було зумовлено тим, що інститут Державної Думи не виправдав сподівань на обмеження самодержавства та покращення життя. Певну активність на виборах проявляли лише представники польського та єврейського етносів, які прагнули використати будь-яку можливість для того, щоб заявити про свої права.

Передвиборна діяльність політичних партій соціалістичного спрямування на території губернії була слабкою. Окремі спроби агітації на четвертих подільських виборах робили лише РСДРП та Спілка, але й їхні сили в краї були неорганізованими. Натомість активну пропагандистську роботу проводили Союз російського народу (СРН) та націоналісти з ВНС, які користувалися підтримкою влади. ВНС на виборах блокувалася з православним духовенством.

Організація четвертих виборів на Поділлі мала значні недоліки. Навіть маючи досвід проведення трьох попередніх виборів, губернська адміністрація не змогла організувати виборчого процесу на високому рівні. Особливі труднощі викликала плутанина (часто - спланована) в повітових управах зі списками виборців. Широко застосовувалася практика розподілу виборчих зїздів таким чином, щоб не допустити обрання виборщиків “неросійського” походження.

Встановлено специфічну особливість політичного складу депутатів-подолян IV Думи. Усі 13 представників краю були членами ВНС. Крім того, 5 депутатів, IV Думи, були членами третього російського парламенту. У порівнянні з третіми виборами збільшилося число депутатів-священиків та зменшилася кількість селян. Відзначаємо тенденцію до зменшення представників селянства губернії в парламенті протягом усіх виборчих кампаній. У роботі думських комісій та розгляді різноманітних законопроектів брали дієву участь всі представники Поділля. Разом з тим відзначаємо повну індиферентність депутатів краю до “українського питання”.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Діяльність депутатів-подолян у І-ій Державній Думі // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей). Випуск 32. - К.: Інститут історії НАН України, 2005. - С.227-236.

2. Еволюція законодавства про вибори до І та ІІ Державних Дум Російської імперії // Гуманітарний журнал. - 2005. - №1-2. - С.45-52.

3. Основні види джерел для вивчення виборів до Державних Дум Російської імперії в Подільській губернії // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - К. - Хмельницький: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 2006. - Т.14. - С.214-226.

4. Політичні партії в Подільській губернії під час виборів до ІІ-ї Державної Думи // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2007. - Т.17: На пошану професора В.П. Газіна. - С.212-225.

5. Соціальний, партійний та національний склад депутатів-подолян у ІІІ-й Державній Думі // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2005. - Т.14: На пошану академіка І.С. Винокура - С.400-404.

6. Суспільно-політична боротьба на Поділлі під час виборів до І Державної Думи // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2004. - Т.12. - С.336-349. (У співавторстві з О.М. Федьковим)

7. Депутати-подоляни про аграрне питання в Україні на початку ХХ ст. (на матеріалах роботи у І та ІІ Державних Думах) // Матеріали ХІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2004. - С.224-232. (У співавторстві з В.А. Дубінським)

8. Діяльність депутатів від Подільської губернії у ІІ Державній Думі та відгуки про них у краї // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 4. В 3-х томах. - Камянець-Подільський: Камянець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2005. - Т.1. - С.72-75.

9. Євреї Подільської губернії в контексті виборів до І та ІІ Державних Дум Російської імперії // Єврейське краєзнавство та колекціонування. Збірник наукових праць / Ред. кол. Л. Фінберг та ін. - К., 2005. - С.44-50.

10. Особливості організації виборів до ІІІ Державної Думи в Подільській губернії // Місто Хмельницький в контексті історії України. - Хмельницький, Камянець-Подільський: Оіюм, 2006. - С.393-397.

11. Особливості організації та проведення виборів до І Державної Думи на Поділлі // Збірник наукових праць студентів історичного факультету Камянець-Подільського державного університету. - Камянець-Подільський: Камянець-Подільський державний університет, 2004. - Вип.1. - С.97-107.

12. Подільський депутат І Державної Думи Іван Кирилович Заболотний // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 5. В 3-х томах. - Камянець-Подільський: Камянець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2006. - Т.1. - С.20-22.

13. Склад та діяльність депутатів-подолян у IV-ій Державній Думі Російської імперії // Наукові праці Камянець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 6. В 3-х томах. - Камянець-Подільський: Камянець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2007. - Т.1. - С.38-40.

14. Суспільно-політична боротьба в Подільській губернії після розпуску І Державної Думи // Наука, освіта, суспільство очима молодих: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців 10-11 травня 2006 року, м. Рівне. - Рівне: РДГУ, 2006. - С.179-182.