Вибір та обґрунтування технологічних рішень демонтажу устаткування і конструкцій діючих хімічних виробництв - Автореферат

Це значною мірою стосується хімічної промисловості, що складає понад 10% усього промислового потенціалу України і відрізняється необхідністю регулярного відновлення технології та устаткування. систематизація та класифікація методів і засобів руйнації та розбирання будівельних конструкцій, що дозволяє нормалізувати технологію і область їх застосування на основі відповідних довідково-інформаційних баз даних; Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій доводиться таким: 1) необхідним обсягом теоретичних досліджень - автором проаналізовані стан і перспективи розвитку 6 найбільших азотних виробництв України, досліджені особливості АБК 13 азотних комплексів України і країн СНД, проаналізовано і систематизовано досвід реконструкції 19 промислових підприємств Донбасу, а також великий обсяг науково-технічної інформації, що стосується технології та організації процесів розбирання і демонтажу; Розроблено методику і програмне забезпечення проектування технологічних схем виконання демонтажних робіт, у тому числі, в особливо скрутних умовах, у складі “прямої” (монтаж) і “зворотньої” (демонтаж) задач (ППП “PKR” і ППП “KRAN”). Аналіз АБК виробництв азотних добрив дозволив виділити наступні їх особливості з погляду можливостей і умов демонтажу устаткування і розбирання конструкцій: 1) характер розміщення устаткування виключає можливість зносу методом завалення і потребує сполученого демонтажу конструкцій і устаткування в суворій послідовності в просторі і часі;Встановлено, що реконструкція підприємств азотної промисловості повязана із необхідністю повного зносу понад 50% діючих виробництв, що визначає великі обсяги демонтажних і розбиральних робіт. Виконано аналіз системи “діюче виробництво - розбирання (знос) обєктів” і подана багатокритеріальна математична модель функціонування цієї системи в термінах загальної задачі теорії розкладів. Сформульовані поняття “прямої” і “зворотньої” задач і запропоновано методику і компютерне забезпечення їх рішення стосовно до обєктів реконструкції. Запропоновано технологічно орієнтовану систему класифікації засобів механізації руйнації будівельних конструкцій, що інтегрує сукупність основних технічних, технологічних і техніко-економічних характеристик. Продовження роботи планується в напрямку подальшого удосконалення теоретичної і методичної бази монтажного проектування разбиральних і демонтажних робіт на основі результатів практичної реалізації запропонованих методик і системи експертної класифікації обєктів в області виробництва реконструктивних робіт.

1. Встановлено, що реконструкція підприємств азотної промисловості повязана із необхідністю повного зносу понад 50% діючих виробництв, що визначає великі обсяги демонтажних і розбиральних робіт. Тим часом, технологія, методи, засоби розбирання, а також їх нормативно-довідкова база поки ще не достатньо регламентовані.

2. Виявлено основні принципи апаратурно-будівельного компонування експлуатованих хімічних виробництв і повязані з цим організаційно-технологічні особливості їх демонтажу.

3. Виконано аналіз системи “діюче виробництво - розбирання (знос) обєктів” і подана багатокритеріальна математична модель функціонування цієї системи в термінах загальної задачі теорії розкладів. В даному випадку запропонований алгоритм оптимізації на основі евристичних ідей послідовного наближення шляхом “справедливих поступок”.

4. Математично строго обгрунтований алгоритм формування календарних графіків виконання реконструктивних робіт на множині ділянок обєкта для умов жорстких обмежень на терміни початку і закінчення робіт.

5. Досліджено особливості вирішення задачі монтажного проектування із застосуванням стрілових кранів. Сформульовані поняття “прямої” і “зворотньої” задач і запропоновано методику і компютерне забезпечення їх рішення стосовно до обєктів реконструкції.

6. Запропоновано технологічно орієнтовану систему класифікації засобів механізації руйнації будівельних конструкцій, що інтегрує сукупність основних технічних, технологічних і техніко-економічних характеристик. На цій основі створені бази зазначених даних і програмні засоби їх керування (СКБД).

7. Досліджено і запропоновано систему ідентифікації експлуатованих обєктів на принципах “розпізнавання уяви”. При цьому розроблена математична модель і відповідна компютерна база даних стосовно до процесів розбирання будівель і споруд.

8. Результати впровадження розробленої методики показали її ефективність та обгрунтованість одержаних результатів на прикладах реконструювання Сєвєродонецького ПО “Азот” та найважливіших обєктів Луганського регіону.

9. Продовження роботи планується в напрямку подальшого удосконалення теоретичної і методичної бази монтажного проектування разбиральних і демонтажних робіт на основі результатів практичної реалізації запропонованих методик і системи експертної класифікації обєктів в області виробництва реконструктивних робіт.

Основні положення дисертації викладені в таких опублікованих роботах

1. Апышков Г.И., Уваров П.Е., Шамбешова Н.Г. Методические основы и принципы экспертной классификации объектов реконструкции // Строительное производство. Киев: АП НИИСП, 1995. С. 62-65.

2. Апышков Г.И., Шамбешова Н.Г. Проблемы технической эксплуатации и реконструкции производственных объектов АПК региона // Вісник Східноукраїнського державного університету. Луганськ, 1997. С. 177-179.

3. Шамбешова Н.Г. Методы многокритериальной оценки проектов организации реконструкции действующих предприятий // Зб. наук. праць Придніпровської державної академії будівництва та архітектури “Проблеми реконструкції та експлуатації промислових та цивільних обєктів”. Дніпропетровськ: ПДАБА, 1999. С. 272-275.

4. Шамбешова Н.Г. Математическое моделирование и алгоритм календарного планирования реконструктивных работ // Вісник Східноукраїнського державного університету. Луганськ, 1999. С. 191-195.

5. Апышков Г.И., Шамбешова Н.Г. Система экспертной классификации объектов реконструкции // Сб. научн. тр. І научно-практической конференции Высшей школы бизнеса. Алчевск, 1995. С. 48-49.

6. Апышков Г.И., Шамбешова Н.Г. Особенности организации разборочных работ при реконструкции и ликвидации последствий аварий производственных объектов // Сб. материалов Первой Всеукраинской научно-технической конференции “Аварії на будівлях та їх попередження”. Киев, 1997. С. 245-249.

7. Апышков Г.И., Шамбешова Н.Г. Экспертная система диагностики технического состояния эксплуатируемых зданий и сооружений // Сб. материалов Первой Всеукраинской научно-технической конференции “Аварії на будівлях та їх попередження”. Киев, 1997. С. 250-252.

8. Тян Р.Б., Апышков Г.И., Шамбешова Н.Г. Основные направления и особенности реконструкции и технического перевооружения производств азотных удобрений // Сб. научн. тр. ЛГАУ. Луганск, 1998. С. 184-187.

9. Шамбешова Н.Г. Методы выбора и обоснования средств разборки строительных конструкций с применением пакета прикладных программ СУБД // Сб. научн. тр. ЛГАУ. Луганск, 1998. С. 193-196.

10. Апышков Г.И., Шамбешова Н.Г. Особенности математического моделирования базы данных средств разрушения строительных конструкций // Материалы отчетной научно-технической конференции ЛСХИ по итогам 1994 года. Луганск: ЛСХИ, 1995. С. 3