З’ясування впливу різних сполук і доз заліза на еритропоез, білковий, вуглеводний та мінеральний обміни, м’ясну продуктивність свиней та прирости маси. Обґрунтування економічної ефективності застосування сульфату заліза та його хелатів в раціонах.
При низкой оригинальности работы "Ветеринарно-санітарна експертиза свинини, виробленої в умовах дефіциту заліза та його корекції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема пошуку резервів збільшення виробництва свинини, покращення її якості і зниження собівартості особливо важливого значення набуває в умовах становлення ринкових відносин в аграрному секторі економіки (Трончук И.С. и др., 1990; Рибалко В., 2006). Завдання полягає в тому, щоб поряд з відновленням поголівя, забезпечити його повноцінною годівлею, яка у великій мірі залежить від вмісту в кормах біологічно активних речовин, в тому числі мінеральних (Гурьянов А.М., 1998; Чорний М.В., 2007). Мінеральні речовини, володіючи рядом важливих фізіолого-біохімічних властивостей, надходять в організм тварин з кормами, які беруть участь в синтезі ферментів та гормонів, забезпечують обмін речовин і енергії в тканинах. У ряді досліджень показано, що застосування кормових добавок у вигляді хелатних сполук мікроелементів, в тому числі і заліза, забезпечує кращу асиміляцію металу, ніж при введенні його до раціону в неорганічній або іншій органічній формах, що, в свою чергу, сприяє досягненню більш високих показників продуктивності тварин та зниженню витрат кормів на одиницю продукції (Молодцов Г.П., 1985; Кравців Р.Й. та ін., 1997). Однак широкого застосування в практиці годівлі тварин для профілактики порушень мінерального обміну та підвищення продуктивності свиней, особливо у молодняку, вони поки що не знайшли.Аналіз даних таблиці 2, свідчить про збільшення кількості заліза у всіх дослідних групах: на 13,3% (р<0,02) в першій, 21,3% (р<0,01) - другій та 30,3% (р<0,001) в третій групі порівняно до контролю. Отримані нами результати досліджень показують, що концентрація загальних SH-груп у сироватці крові поросят була вищою у I дослідній групі на 7,4% (р<0,05), у тварин II групи - на 16,8% (р<0,02), у тварин III групи - на 24,2% (р<0,001) відносно контролю. 3) була більша від контрольної у тварин першої групи на 3,8 та 0,4 кг, другої групи на - 9,8 (р<0,02) та 0,6 кг і третьої групи на - 11,5 (р<0,01) та 0,8 (р<0,05) кг. Вихід туші і внутрішнього жиру був відповідно більший на 1,1 та 16,1% (р<0,02) - І група; 4,9 та 25,4% (р<0,01) - ІІ група; 5,4 (р<0,05) та 32,2% (р<0,01) - ІІІ група порівняно з контролем. Так, інтенсивність росту була вищою на 3,5% (р<0,05) - І група; 11,4% (р<0,01) - ІІ група і 12,8% (р<0,001) - ІІІ група, а швидкість росту - в І - ІІІ групах - відповідно на 2,1; 6,8 і 7,5%, порівняно з тваринами контрольної групи.Незбалансованість раціону свиней на відгодівлі за мінеральними речовинами супроводжується порушенням обміну речовин, зниженням продуктивності і резистентності тварин, погіршенням показників ветеринарно-санітарної експертизи та якості мяса. Раціони свиней, до складу яких входять корми, вирощені на ґрунтах Львівської області, не задовольняють потребу організму ростучих тварин у мікроелементах і потребують обовязкового збагачення їх залізом. Згодовування метіонатів та лізинатів заліза позитивно впливає на фізіологічний стан організму, підвищує кількість еритроцитів відповідно на 8,7 та 9,4% (р<0,01-0,001), гемоглобіну - на 3,9 та 4,0% (р<0,05-0,02) порівняно з контролем. Встановлено, що корекція раціонів різними сполуками заліза значно збільшує живу масу тварин на кінець досліду порівняно до контролю: I група на 4,2 кг, II група на 8,4 кг (р<0,05), ІІІ група на 10,1 кг (р<0,02). Бальна оцінка якості мяса і бульйону відносно контролю (7,4 бала) становила: I група - 7,6 та 7,6 бала; II група - 7,9 та 7,8; III група - 8,1 та 8,0 бала відповідно.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Незбалансованість раціону свиней на відгодівлі за мінеральними речовинами супроводжується порушенням обміну речовин, зниженням продуктивності і резистентності тварин, погіршенням показників ветеринарно-санітарної експертизи та якості мяса. Раціони свиней, до складу яких входять корми, вирощені на ґрунтах Львівської області, не задовольняють потребу організму ростучих тварин у мікроелементах і потребують обовязкового збагачення їх залізом.
Згодовування метіонатів та лізинатів заліза позитивно впливає на фізіологічний стан організму, підвищує кількість еритроцитів відповідно на 8,7 та 9,4% (р<0,01-0,001), гемоглобіну - на 3,9 та 4,0% (р<0,05-0,02) порівняно з контролем.
При застосуванні заліза у формі хелатів встановлено високий коефіцієнт його засвоєння. У крові свиней II і III дослідних груп вміст заліза зріс на 21,3-30,3% (р<0,01-0,001) порівняно з контролем. Підвищення вмісту заліза у сироватці крові дослідних тварин сприяло зниженню загальної та латентної залізозвязуючої здатності сироватки (ЗЗЗС і ЛЗЗС). Хелати заліза (метіонати та лізинати) інтенсивніше стимулюють білоксинтезуючу функцію, що проявляється зростанням вмісту загального білка на 3,3-4,1% (р<0,05), альбумінів на 9,2-12,3% (р<0,05-0,02) та зниженням кількості глобулінів на 2,9-4,5% (р<0,05-0,02) порівняно з контролем.
Встановлено, що корекція раціонів різними сполуками заліза значно збільшує живу масу тварин на кінець досліду порівняно до контролю: I група на 4,2 кг, II група на 8,4 кг (р<0,05), ІІІ група на 10,1 кг (р<0,02). Свині всіх груп мали добре розвинені внутрішні органи, їх розвиток проходив пропорційно до збільшення маси тіла. У тварин дослідних груп були краще розвинені печінка, легені, серце, нирки, селезінка порівняно з контрольними тваринами.
Застосування метіонату та лізинату заліза сприяє підвищенню середньодобових приростів маси тіла свиней на 12,1-14,1% (р<0,05-0,02) та забійного виходу - на 5,2-5,9% (р<0,05-0,02) відносно контролю. Використання різних сполук і доз заліза позитивно впливає на ветеринарно-санітарні та споживчі показники мяса свиней. Бальна оцінка якості мяса і бульйону відносно контролю (7,4 бала) становила: I група - 7,6 та 7,6 бала; II група - 7,9 та 7,8; III група - 8,1 та 8,0 бала відповідно.
У процесі зберігання свинини при низьких плюсових температурах (від 0 до 2 ЄС) перші ознаки псування мяса найшвидше виявлено у контрольній групі - на 12-13добу зберігання. Мясо тварин I і II дослідної груп було віднесене до категорії сумнівної свіжості на 13-14 добу. Найстійкішім до псування виявилось мясо тварин III дослідної групи, яким до раціону додавали лізинат заліза - ознаки псування зявилися на 15 добу.
Додавання до раціону тварин хелатних сполук заліза забезпечило підвищення калорійності свинини на 8,8-9,9% (р<0,01) та білкового якісного показника - на 19,7-33,9% (р<0,02-0,01) порівняно з контрольною групою.
У всіх дослідних групах зменшувався відсоток вологи та паралельно збільшувався вміст сухої речовини у мязовій тканині та печінці на 1,27-3,51% і 0,44-1,21% . Це повязано із впливом заліза на обмінні та білоксинтетичні процеси в організмі, що, в свою чергу, вплинуло на хімічний склад мязової тканини та печінки.
При порівняльній дії метіонату та лізинату заліза на показники якості мяса встановлено, що додавання лізинату заліза краще впливає на забійні показники, морфологічний склад туш (збільшує вихід мязової тканини, площу мязового вічка), фізичні властивості (РН, вологоємність), збільшення кількості протеїну та має більший рівень вірогідності (р<0,05-0,01) від метіонату заліза.
Найкращі економічні показники отримано в групі свиней, яка споживала кормосуміш з включенням хелатів заліза, зокрема лізинату заліза. У результаті собівартість 1 ц приросту живої маси виявилась найнижчою, а прибуток від реалізації 1ц живої маси свиней склав 182,89 грн. У розрахунку на 100 грн. виробничих поточних затрат отримали прибуток 34,33 грн., тоді як в контролі він складав 25,99 грн., а за впливу метіонату заліза - 33,78 грн.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
З метою профілактики залізодефіциту, підвищення інтенсивності росту і розвитку, мясної продуктивності рекомендуємо згодовувати поросятам лізинат заліза в дозі 0,4 мг/кг маси тіла, який зарекомендував себе ефективною та недорогокоштуючою кормовою добавкою, що дає можливість одержати життєздатний молодняк, підвищити його продуктивність, мясні якості (морфологічний і хімічний склад, площа мязового вічка, калорійність, білковий якісний показник), стійкішу до зберігання свинину та конкурентоспроможність галузі.
Результати одержаних досліджень рекомендуємо використовувати у навчальних закладах аграрного напрямку при проведенні занять з годівлі, фізіології тварин, екології та ветеринарно-санітарної експертизи.
Iao. 25385 Oe?a?ia, IIE A 61 E 31/295. Niin?a eiiiainao?? aao?oeoo cae?ca a ?ao?iiao naeiae ia a?aaia?ae? / E?aao?a ?.E, Oii?ia I.A., Cayae. 12.03.2007, Iioae. 10.08.2007, A?e. ?12. (Aena?oaio a?aea aaciina?aai? o?anou o i?iaaaai? iaoeiai-i?aeoe?ieo aine?a?a, ocaaaeuiai? ?acoeuoao?a aine?a?aiu, ioi?ieai? iaoaioo).
Oii?ia I.A. Iai?i cae?ca oa a?eo?iiiac i?e caiaiaoaaii? ??cieo niieoe cae?ca ii?inyoai ia a?aaia?ae? / I.A. Oii?ia, ?.E. E?aao?a // Aa?a?ia iaoea - ae?iaieooao: Oace aiiia?aae V aa??aaii? iaoeiai-i?aeoe?ii? eiioa?aio??. - A?ea Oa?eaa, 2006. ?.1. - N. 35-36. (Aena?oaioii naiino?eii i?iaaaaia aenia?eiaioaeuia ?anoeia ?iaioe, a?iiao?e?ia ia?iaea aaieo oa ?o aiae?c).
Фоміна М.В. Ветеринарно-санітарна експертиза свинини, виробленої в умовах дефіциту заліза та його корекції. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 - ветеринарно-санітарна експертиза. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню впливу різних сполук і доз заліза на еритропоез, білковий, вуглеводний та мінеральний обмін у свиней, їх мясну продуктивність, прирости мас та якість одержаної продукції.
Встановлено, що корекція раціонів дослідних свиней хелатними сполуками заліза (метіонатів та лізинатів) призводить до вірогідного зростання кількості еритроцитів в крові, вмісту гемоглобіну, концентрації загального білка, SH-груп, заліза в сироватці крові.
Вивчено вплив різних сполук і доз заліза на мясну продуктивність, швидкість росту свиней, ветеринарно-санітарну та біологічну оцінку одержаної продукції. Встановлено, що додавання лізинату заліза до раціону відгодівельних свиней краще впливає на забійні показники, морфологічний склад туш (збільшує вихід мязової тканини, площу мязового вічка), фізичні властивості (РН, площу мязового вічка, вологоємність) та має найбільший рівень вірогідності.
Застосування заліза у формі хелатів позитивно впливало на органолептичні характеристики свинини, що привело до покращення якості мяса та бульйону з нього, фізико-хімічних показників і більш тривалого його зберігання.
Згідно досліджень, в мясі всіх дослідних груп свиней зменшується загальна волога та збільшується вміст сухої речовини і жиру, що забезпечило більшу калорійність мяса та покращило його смакові якості. Під впливом хелатних сполук заліза встановлено збільшення рівня мікроелементів у крові та мясі (Fe, Mn, Zn, Cu).
Розраховано економічний ефект та розроблено рекомендації щодо використання лізинату заліза при відгодівлі свиней у відповідній дозі.
Ключові слова: свині, відгодівля, хелати, залізо, метіонати, лізинати, продуктивність, якість свинини, економічний ефект.
Фомина М.В. Ветеринарно-санитарная экспертиза свинины, произведенной в условиях дефицита железа и его коррекции. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.09 - ветеринарно-санитарная экспертиза. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Ґжицкого. - Львов, 2008.
Диссертация посвящена изучению влияния разных соединений и доз железа на эритропоез, белковый, углеводный и минеральный обмен у свиней, их продуктивность и качество полученной продукции.
Для осуществления цели были поставлены такие задачи: - провести микроэлементный анализ кормов и воды;
- выяснить влияние разных соединений и доз железа на эритропоез, белковый, углеводный и минеральный обмен;
- исследовать влияние разных соединений и доз железа на мясную продуктивность свиней;
- дать ветеринарно-санитарную и биологическую оценку полученной продукции от животных, которым скармливали разные соединения железа;
- рассчитать экономическую эффективность применения хелатных соединений железа в рационах свиней.
Научная новизна полученных результатов заключается в том, что впервые проведена комплексная ветеринарно-санитарная оценка мяса свиней, которым скармливали хелатные соединения железа (метионаты и лизинаты). Проведены клинические, гематологические, биохимические и органолептические исследования, изучена биологическая ценность свинины. Установлено активирующее действие хелатов на повышение продуктивности свиней, улучшение качества мяса (морфологический и химический состав, калорийность, белковый качественный показатель) и увеличение содержания в нем сухих веществ.
Исследование проведено в учебно-научно-производственном центре (УНПЦ) “Комарнивский” Львовского национального университета ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Ґжицкого, который расположен в Городокском районе Львовской области.
Исследование морфо-биохимических показателей крови дает возможность диагностировать изменения во многих обменных процессах, поскольку кровь, как биологическая жидкость, выполняет в организме ряд жизненно важных функций, а именно: трофическую, дыхательную, защитную, выделительную и много других.
Увеличение уровня гемоглобина, количества эритроцитов, общего белка, концентрации SH-групп и железа в крови опытных поросят, что получали метионаты и лизинаты железа, указывает на более эффективное использование этого элемента изданных соединений в процессах эритропоеза и повышение стойкости их организма к заболеваниям.
Под воздействием минеральных веществ и аминокислот активируются биосинтетические процессы в организме и, как результат этого, повышаются продуктивность и убойные показатели животных. Установлено, что коррекция рациона свиней хелатными соединениями железа обеспечило рост их продуктивности, скорость роста исследуемых групп животных была на 2,1-7,5% выше, среднесуточные приросты увеличились на 31-81 г соответственно посравнению с животными контрольной группы.
При применении железа в форме хелатных соединений с метионином и лизином рост мышечной ткани значительно превышает рост костной, что способствует повышению убойного выхода, мясного коэффициента и улучшению морфологического состава туши.
Применение железа в форме хелатов положительно влияло на органолептические характеристики свинины, что привело к улучшению качества мяса и бульона из него, физико-химических показателей и более длительного его хранения. В мясе свиней установлено рост жира на 0,1-0,62 %, протеина на 1,16-2,84 % соответственно, что обеспечило высшую калорийность мяса и увеличило его вкусовые качества.
Наши расчеты показали, что в научно-хозяйственном опыте, который длился 122 дня, наилучшие экономические показатели были получены в группе свиней, которая употребляла кормосмесь с включением хелатов железа, а именно его лизината. В результате себестоимость 1 ц прироста живой массы оказалась самой низкой, а прибыль от реализации 1ц живой массы свиней составила 182,89 грн. В расчете на 100 грн. производственных текущих затрат получили прибыль 34,33 грн., тогда как в контрольной группе эта прибыль составляла 25,99 грн., а в группе, что употребляла метионаты железа - 33,78 грн.
Fomina M.V. Veterinary-sanitary expertise of pork, produced under conditions of iron deficiency and its correction. - Manuscript.
Thesis presented for the scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 16.00.09 - veterinary-sanitary expertise. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj. - Lviv, 2008.
The thesis is devoted to the studying of influence of different compolends and dozes of iron on erythropoez, protein, carbohydrate and mineral metabolism, their productivity and quality of obtained production.
It was stated that correction of the rations of tested swine by helate compounds of iron (methionates and lizynates) has positive influence on immune condition of the body, activity of enzymes intensity of metabolism and at the same time doesnt cause any disturbance in their clinical conditions.
There was studied the influence of different compounds and dozes of iron on meat production, growth of swine veterinary-sanitary and biological evaluation of obtained production. It was confirmed that addition of iron lizynate has positive influence on slaughtering indices, morphological composition of carcases, physical peculiarities, protein quantity and posseses the highest level of truth, which resulted in an improvement quality of meat and clear soup from him. In obedience to researches, in meat of all of experimental groups of pigs general moisture diminishes and maintenance of dry matter and fat is increased, that provided greater calorie content of meat and improved him taste qualities. Under act of chelate connections of iron the increase of level of microelements is set in blood and meat (Fe, Mn, Zn, Cu).
The economic effect was calculated and recommendations as to usage of iron lizynate during feeding up of swine were worked out.
