Затвердження загальнодержавної програми національно-культурного розвитку України. Законотворча робота по збереженню та забезпеченню статусу української мови як єдиної державної. Створення системи управління у сфері мовної політики, освіти та культури.
При низкой оригинальности работы "Верховна Рада України як суб’єкт адміністративно-правового регулювання мовної політики", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зокрема передбачено специфіку функціонування Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу України, що разом із тим наділений значними контрольними та організаційними повноваженнями, які, на нашу думку, повинні створити умови для якісного формування та реалізації парламентом державної політики у сфері мови. Наслідком цього стало створення системи управління у сфері мовної політики, яка, на даний час, складається зі значної кількості державних та недержавних інституцій, покликаних у тій або іншій мірі здійснювати владний вплив на суспільні відносини, що виникають у сфері досліджуваного питання, до яких відносять такі інституції, як: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України та ін. 12 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» № 2411-УІ від 1 липня 2010 року формування та реалізація як внутрішньої, так і зовнішньої політики в Україні покладається на органи публічної адміністрації, до відання яких віднесено вирішення того чи іншого питання [2]. До органів загальної компетенції відносяться: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України та органи місцевого самоврядування. Протягом одинадцятої сесії Верховної Ради України шостого скликання (друге півріччя 2012 р.) було прийнято 97 законів (аналіз не включає законодавчі акти про ратифікацію міждержавних домовленостей та тих, норми яких вносять зміни до бюджетного законодавства), з яких тільки 1 був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань культури і духовності [4], що займається нормопро-ектувальною та аналітичною роботою у сфері мовної політики.Не дивлячись на те, що система публічного управління в Україні потребує докорінних змін та встановлення її інституційної і функціональної відповідності реальному сектору економіки, Верховна Рада України є повноправним субєктом адміністративно-правового регулювання мовної політики із законодавчо визначеними повноваженнями у даній сфері.
Вывод
Не дивлячись на те, що система публічного управління в Україні потребує докорінних змін та встановлення її інституційної і функціональної відповідності реальному сектору економіки, Верховна Рада України є повноправним субєктом адміністративно-правового регулювання мовної політики із законодавчо визначеними повноваженнями у даній сфері.
Проте питання регулювання мовної політики потребує додаткової уваги з боку Верховної Ради України, як одного з вищих органів влади в Україні.
Окрім того, не дивлячись на значну кількість законопроектів з питань мови, що зареєстровані у Верховній Раді України, на жаль, дане питання не має достатнього правового регулювання, а проекти продовжують залишатися проектами, оскільки не спрямовані на конструктивну зміну існуючих норм, а лише створюють альтернативні документи. освіта культура мова україна
2. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України № 2411-УІ від 1 липня 2010 р. // ВВР - 2010. - № 40. - Ст. 527.
3. Протягом 2010-го сесійного року Верховна Рада України прийняла 224 закони // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://parlament.org.ua/content/print.php?action=news&ar_id=2232. - Загол. з екрану.
4. Підсумки 11-ї сесії роботи парламенту VI скликання // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://parlament.org. ua/index.php?action=publication&id=8&ar_id=2824&ch_id=43&as=0. - Загол. з екрану.
5. Верховна Рада України: перші 100 днів діяльності // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://oporaua.org/ news/7483-verhovna-rada-ukrajiny-pershi-100-dniv-dijalnosti. - Загол. з екрану.
6. Як виконується Коаліційна угода: підсумки І та ІІ кварталів 2015 р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvu.org.ua/nodes. - Загол. з екрану.
7. Кучерська Н.І. Законотворча діяльність Верховної Ради України: проблеми та шляхи їх розвязання / Н.І. Кучерська // Вісник Академії управління МВС. - 2009. - С. 63-72.
8. Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні: Постанова Верховної Ради України від 4 червня 2015 року № 509^ІІІ // Офіційний вісник України від 10.07.2015. - 2015. - № 52. - Ст. 1 668.
9. Про комітети Верховної Ради України: Закон України №116/95-ВР від 04.04.1995 р. // ВВР - 1995. - № 19. - Ст. 134.
10. Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання: Постанова Верховної Ради України від 04.12.2014 № 22^Ш // ВВР - 2015 р. - № 1. - Ст. 10.
11. Колесник Г.І. Проблеми законотворчої роботи комітетів Верховної Ради України / Г.І. Колесник // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 3 (6). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/vidavnic1:vo/2010/2010_03(6)/10kgіvru.pdf. - Загол. з екрану.
12. Ющенко О.О. Поняття та система форм участі громадян України у законотворчому процесі / О.О. Ющенко // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2007. - № 1 (7). - С. 66-69.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
