Аналіз імпресіоністичних засобів прози братів Ґонкурів та І. Франка. Синтез музики й літератури. Екфрастичні описи творів живопису та музики. Синестезійні можливості слова, його сугестивна сила, яка розширює горизонти світовідчуття, уяву й інтуїцію.
При низкой оригинальности работы "Вербальна репрезентація звукових образів у творах братів Ґонкурів та Івана Франка", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вербальна репрезентація звукових образів у творах братів Ґонкурів та Івана Франка Яцків Н.Я. Зародження модерністського руху в останній третині ХІХ століття пов’язують передусім з естетичним переворотом у мистецтві, з принципово новим розумінням мистецтва, що звільнялося від мімезисних засобів і прагнуло винайти нову метамову для вираження краси й ідеалу. Л. Кондратюк зауважує, що «в такому творі часто виникає ефект своєрідної художньої поліфонії, коли засоби художньої виразності різних видів мистецтв, взаємодіючи та трансформуючись, створюють об’ємний, багатовимірний, синтетичний художній образ» [6, с. Об’єктом дослідження обираємо роман братів Ґонкурів «Пані Жер- везе» та оповідання Івана Франка «Вільгельм Телль», які ще не були предметом компаративного вивчення. Якщо у визначенні впливу біологічного детермінізму на формування концепції таких головних героїв, як Жерміні Ласерте, дівчина Еліза чи пані Жервезе, можна погодитися з думками російських дослідників В. Шора [3] та З. Потапової [4], то метод, який застосовували письменники для моделювання долі своїх персонажів, далекий від фотографічної й фактографічної точності. Як естети, колекціонери, тонкі шанувальники європейського та японського мистецтва Ґонкури експериментували у своїх творах у пошуках оригінальності, неповторності, досконалості й переконливості своїх шедеврів, використовуючи досягнення різних видів мистецтв.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
