Лінгвістичні та екстралінгвістичні основи дослідження пареміології. Способи й засоби, лінгвокультурологічні особливості семантичної репрезентації опозиції життя/смерть у пареміях української мови. Лексеми часових параметрів як складники паремій.
При низкой оригинальности работы "Вербалізація понять життя і смерті в пареміях української мови", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського Факультет української філології Кафедра українського мовознавства КУРСОВА РОБОТА з Сучасної української літературної мови на тему: Вербалізація понять життя і смерті в пареміях української мови Студентки 3 курсу А групи напряму підготовки 6.020303 філологія Євсєєнкової А. А. Керівник канд. філол. наук, доцент Щербачук Л. Ф. ЗМІСТ СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВСТУП РОЗДІЛ І. Наукові основи дослідження паремій 1.1Поняття паремії 1.2 Основні принципи класифікації паремій ЖИТТЯ та СМЕРТЬ у мовній картині світу українців РОЗДІЛ ІІ. Семантична характеристика опозиції ЖИТТЯ/СМЕРТЬ, засвідчена у паремійному складі української мови 2.1 Лінгвістичні та екстралінгвістичні основи дослідження понять ЖИТТЯ/СМЕРТЬ 2.2 Тематична група ЖИТТЯ в паремійному фонді 2.3 Тематична група СМЕРТЬ в паремійному фонді РОЗДІЛ ІІІ. ЗУПП - Збірка українських приказок та прислів’їв. СБУВ - Слово батьків - з усіх віків. УНПП - Українські народні прислів’я та приказки. УНППД - Українські народні прислів’я та приказки. Семіотичним результатом поняттєвої репрезентації дійсності, взаємодії колективної мовної свідомості, реального світу і мови в етнічній свідомості людини є мовна картина світу. Паремії у різних мовах розглядаються з різних аспектів, зокрема заслуговують на увагу ідеї та теоретичні положення етнографів, вчених-пареміологів та фразеологів, таких як О. О. Потебня, Г. Л. Пермяков, В. М. Телія, Л. Б. Савенкова, М. М. Пазяк, М. Номис, А. Тейлор, В. Мідер та ін. Маніфестація понять ЖИТТЯ і смерть у пареміях відбувається переважно через використання евфемізмів і метафор, що створюються та функціонують завдяки дії психологічного захисту: заперечення, переоцінки, усунення, відчуження, заміщення (З. Фрейд, Е. Фромм, К. Г. Юнг, М. Вебер, Г. Зіммель, І. Я. Березна, Р. М. Грановська, О. Т. Москаленко, В. Ф. Сержантов та ін.). О. В. Дуденко до класу паремій відносить тільки прислів’я, відокремлюючи від них приказки [Дуденко 2014: 3]. Тематичний, вперше застосований М. Номисом у книзі «Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О. В. Марковича і других. СПб., 1864».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
