Стан Великобританії після Другої світової війни, характер та етапи проведення реформ лейбористів. Політика консервативних і лейбористських кабінетів у 1951–1964 рр. Назрівання неоконсервативного перевороту. Європейська інтеграція, діяльність М. Тетчер.
Контрольна робота ВЕЛИКОБРИТАНІЯ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Великобританія зазнала великих втрат за роки Другої світової війни: загиблих та зниклих без вісті - 300 тис. чоловік (у 4 рази більше, ніж у Першу світову війну); матеріальні втрати - 8,5 млрд. ф.ст., державний борг у 1945 р. - 21 млрд. ф.ст., особливо зростав зовнішній борг - 3355 млн. ф.ст. На ринках Британської імперії, на світовому ринку вона здавала свої позиції США. У. Черчілль так охарактеризував підсумки Другої світової війни: «Тріумф і трагедія». Наприкінці війни зростає політичний вплив Лейбористської партії (вона об’єднувала більше 3 млн. членів). Навесні 1945 р. керівництво лейбористів обнародувало програму післявоєнних перетворень - маніфест «Лицем до майбутнього» (автори - К. Еттлі, Е. Бевін, Ф. Моррісон). Програма також передбачала широкі заходи у соціальній сфері: удосконалення системи охорони здоров’я і соціального страхування, розгортання житлового будівництва за участі держави, покращення системи народної освіти. Консерватори, впевнені у популярності Черчілля, не протиставили ніякої програми. 5 липня 1945 р. відбулися вибори: консерватори набрали 10 млн. голосів (40%), що надало їх 209 депутатських місць; лейбористи - 12 млн. (48,3%) - 393 депутатських місця (вперше вони завоювали абсолютну більшість); ліберали - 2,2 млн. голосів - 12 місць; 2 мандати у комуністів. В перші післявоєнні роки країна характеризувалася швидкими темпами економічного розвитку (в середньому 6% на рік) і до кінця 1947 р. вдалося досягти передвоєнного рівня. Сприяла також політика лейбористів, спрямована на розширення державного сектору. У 1945 р. був націоналізований Англійський банк, у 1946 р. - вугледобувна промисловість, у серпні 1947 р. - залізничний транспорт та електроенергетика, у 1948 р. - газова промисловість. При цьому власники націоналізованих підприємств отримували викуп від уряду (всього на суму близько 2,5 млрд. ф.ст.). У жовтні 1948 р. цей проект був внесений на розгляд, в палаті общин він пройшов, але палата лордів наклала на нього вето. В опублікованих у 1949 р. передвиборних документах лейбористів принцип націоналізації не ставився під сумнів, але конкретні заходи у цьому напрямку зводились лише до передачі в руки держави частини харчової промисловості та виробництва цементу, а соціальна програма обмежувалась, по суті, закликом виробляти більше, не вимагаючи надбавки до заробітної плати. У 1951 р. після прийняття цього рішення пішов у відставку міністр охорони здоров’я Бівен, за ним пішли слідом ще 2 міністри, в тому числі Гарольд Вільсон. В цілому ж приоритетним напрямком курсу кабінету Черчілля було зміцнення блоку НАТО. Але вже на початку 60-х рр. обсяг торгівлі Англії з країнами «Загального ринку» перевищив її товарообіг всередині ЄАВТ. Серйозної гостроти наприкінці 60-х рр. набула ситуація у Північній Ірландії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
