Розгляд хронології подій загострення кризи української державності у 1657-1663 роках. Визначення основних подій боротьби за возз’єднання козацької України (1663-1668 рр.). Характеристика головних причин кризи і поразки Визвольної народної боротьби.
Боротьба за возз’єднання козацької України (1663-1668 рр.) 3. Загострення кризи української державності у 1657-1663рр Досягши конфедеративного союзу з Росією, Б.Хмельницький основну увагу приділив розв’язанню двох кардинальних проблем: возз’єднання з витвореною державою решти українських земель і запровадження спадкового гетьманату. Тим часом кримська еліта пішла на зближення з Польщею. Усвідомлюючи смертельну небезпеку для держави комбінованого удару із заходу-польської, а з півдня-кримської армій, гетьман наполегливо добивається від Москви надіслання військової допомоги, а також перегляду нею ухваленого плану воєнних дій, в якому першочергове значення надавалося боротьбі за оволодіння Смоленськом та теренами Білорусії. Але російська сторона вперше, проте не востаннє, знехтувала державними інтересами України. Наприкінці 1655р. стали окреслюватися контури ще одного згубного для реалізації української державної ідеї фактора: уряд Росії, наляканий успіхами Швеції у Прибалтиці й Великому князівстві Литовському, вирішив піти на зближення з Річчю Посполитою. Серед претендентів на булаву фігурувала одна з ключових постатей клану Хмельницького - І.Виговський. Гнучкість соціально-економічної політики гетьмана дозволила провести державний корабель повз небезпечні “соціальні рифи” й запобігти вибухові громадянської війни. Пішовши на військову службу, дослужився до посади писаря при комісарові Речі Посполитої над Військом Запорозьким.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
