Давня міфологія шумерської цивілізації. Розгляд на матеріалі текстів "Велесової книги" слов’янських божеств Сварога, Дажбога, Перуна, Велеса та богині Сва. Дослідження етимологія слова "Бог". Культурологічні дослідження фольклорного матеріалу слов’ян.
Аннотация к работе
Велесова книга (історико-лінгвістичне дослідження). Частина 5 Таранець В. Г., доктор філологічних наук Анотація На матеріалі текстів «Велесової книги» розглядаються слов’янські божества: богиня-мати Сва, Сварог, Дажбог, Перун, Велес та етимологія слова «Бог». Сюжет «Велесової книги» (далі - ВК) містить у собі дві площини подій: реальні, ті, що відбуваються на Землі, та потойбічні, небесні, в яких задіяні божества. Відділення людини від природи характеризує етап бінарності існування зазначених складових. До сказаного необхідно додати існування у Бога, за уявою древніх, надприродної сили, по-нашому, інформаційної енергії, що передається людям на Землі. У цьому ж тексті зазначається: «Не мали ми богів, окрім Вишень і Сварга, а вони суть множества». Далі в тексті І. Хоругин зазначає, що «ліпше маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві та жертвувати богам чужим» (д. Зазначимо, що мотивацією розглянутого наймення БОГ виступає смисл «Всесвіт; Природа». У центрі подій виступає богиня під іменами МАТЫРЬ, МАТЫРЕ, МАТЫРЯ, МАТЕ, серед яких архаїчнішими є форми з коренем та суфіксом типу МА-ТЫРЬ.