Давня міфологія шумерської цивілізації. Розгляд на матеріалі текстів "Велесової книги" слов’янських божеств Сварога, Дажбога, Перуна, Велеса та богині Сва. Дослідження етимологія слова "Бог". Культурологічні дослідження фольклорного матеріалу слов’ян.
Велесова книга (історико-лінгвістичне дослідження). Частина 5 Таранець В. Г., доктор філологічних наук Анотація На матеріалі текстів «Велесової книги» розглядаються слов’янські божества: богиня-мати Сва, Сварог, Дажбог, Перун, Велес та етимологія слова «Бог». Сюжет «Велесової книги» (далі - ВК) містить у собі дві площини подій: реальні, ті, що відбуваються на Землі, та потойбічні, небесні, в яких задіяні божества. Відділення людини від природи характеризує етап бінарності існування зазначених складових. До сказаного необхідно додати існування у Бога, за уявою древніх, надприродної сили, по-нашому, інформаційної енергії, що передається людям на Землі. У цьому ж тексті зазначається: «Не мали ми богів, окрім Вишень і Сварга, а вони суть множества». Далі в тексті І. Хоругин зазначає, що «ліпше маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві та жертвувати богам чужим» (д. Зазначимо, що мотивацією розглянутого наймення БОГ виступає смисл «Всесвіт; Природа». У центрі подій виступає богиня під іменами МАТЫРЬ, МАТЫРЕ, МАТЫРЯ, МАТЕ, серед яких архаїчнішими є форми з коренем та суфіксом типу МА-ТЫРЬ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
