Дослідження історії сотенних та полкових прапорів Полтавського та Миргородського гетьманських полків, що входять до серії наукових публікацій щодо ґенези та реформування прапорничої традиції Збройних сил Гетьманату другої половини ХVIII століття.
При низкой оригинальности работы "Вексилологічний ескіз: прапорнича традиція Полтавського та Миргородського полків у середині XVШ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вексилологічний ескіз: прапорнича традиція Полтавського та Миргородського полків у середині XVШ ст. На превеликий жаль, у Полтавському та Миргородському реєстрових полках нам не вдалося виявити та дослідити жодного успішного випадку ротації сотенних прапорів у другій половині XVIII ст. на підставі засадничого ордера Кирила Розумовського від 8 березня 1755 р. Брак джерел для осібної верифікації прапорничих традицій вищеназваних малоросійських полків є головним архітектором дещо еклектичної завершальної публікації. Полтавський полк У другій половині XVIII ст. до Полтавського полку входило 19 сотень: Білицька, Великобудиська, Келебердянська, Китайгородська, Кишинська, Кобеляцька, Маяцька, Нехворощанська, Новосанжарівська, Орлянська, Перево- лочанська, Полтавська, Полтавська перша, Полтавська друга, Решетилівська, Сокольська, Старосамарська, Старосанжарівська й Царичанська. гетьманат прапор полк збройний На жаль, у фондах «Г енеральної військової канцелярії» (далі - ГВК) та «Канцелярії гетьмана Кирила Розумовського» Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ф. 269), які склали основу фронтального дослідження, присвяченого ґенезі та реформуванню козацьких прапорів у середині XVIII ст., вдалося виявити тільки одну архівну справу, пов’язану з прапорничою традицією Полтавського полку періоду Гетьманату Кирила Розумовського. Згадана архівна справа об’єднує два документи, датовані травнем-червнем 1758 р.: «покорное доношение» гетьману Кирилу Розумовському прилуцького полковника Андрія Горленка від 30 травня та чернетку відповіді ГВК. Тринадцять років до того - 1745 р. - Григорій Псьол, який на той час обіймав посаду орлянського сотника, надіслав Андрію Г орленку аналогічне «доношение», де докладно змалював ситуацію, що склалася навколо сотенних знамен: «Поневаж в сотне Орлянской двое знамен, яко то корогов зеленая голевая и значок голевій жовтій вовся ветхіе, которіе минувшими в войну турецкую походами до самих древок збились и впредь так к походу, яко к случающимся стречам (встречам) весма не могут годится, чем же оніе вновь исправить на то никаких денег в сотенной канцеляріи в зборе не имеется и о несобираніи з обивателів никаких неуказних зборов многократними в сотню Орлянскую указами подтверждено; а что на исправ- ку обявлених знамен умершій сотник Іосиф Яковлев в прошедших 1727 и 1734 годах на едно знамено з козаков орлянских и на другое з бражниц орлянских же, которих тепер ниединой в Орле бражнице не имеется, денги собирал, о том все козаки данною за своїми руками в сотенную орлянскую канцелярію сказкою обявили, по котрому их прежнему обикновенію без особливого на тое с полковой полтавской канцеляріи определенія и указу з козаков на означенніе знамена собирать денег я не смею.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
