Аналіз поширеності порушення провідності серця. Класифікація порушень провідності серця та аналіз їх типової клінічної картини. Складання плану додаткового обстеження хворого з порушенням провідності серця. Лікування та профілактика порушень провідності.
Порушення провідності серця відіграють провідну роль в генезі раптової кардіальної смерті. Їх визначають як катастрофи автоматизму, проведення, збудження, скорочення міокарда, упорядкованості процесів деполяризації, реполяризації передсердь, шлуночків. Атріовентрикулярна блокада є одним з найбільш грізних порушень провідності серця, що супроводжується різким уповільненням ритму серця і, як наслідок, втратами свідомості та явищами серцевої недостатності. Конкретні цілі: - аналізувати поширеність порушення провідності серця; - визначити етіологію і патогенез різних видів блокад; - класифікувати порушення провідності серця і аналізувати їх типову клінічну картину; - скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, визначити та запропонувати необхідний об’єм та послідовність методів обстеження пацієнта з різними видами блокад; - вміти проводити обстеження хворого (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація) і обґрунтувати попередній діагноз; - скласти план додаткового обстеження хворого з порушенням провідності серця; - обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються при обстежені пацієнтів з порушенням провідності серця, показання і протипоказання для їх проведення та можливі ускладнення; - трактувати отримані результати додаткових методів дослідження - загальноклінічного обстеження, біохімічного аналізу крові, електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіоскопії (ЕхоКС), добового моніторування ЕКГ та ін. Блокади ніжок і гілок пучка Гіса це сповільнення або повне припинення проведення імпульсу збудження по одній, двох або трьох гілках пучка Гіса. 5. Зміст теми: Класифікація порушень серцевого ритму, прийнята VI Національним конгресом кардіологів України (2000 р.) Порушення проведення імпульсу 1. Періодичне випадання шлуночкових комплексів у результаті прогресуючого погіршення проведення імпульсів від передсердь до шлуночків, патологічне подовження абсолютного і відносного рефрактерного періода атріовентрикулярного вузла. Незалежна діяльність передсердь і шлуночків, оскільки ні один імпульс не проводиться через атріовентрикулярний вузол; передсердя скорочуються від СВ (1-й водій ритму), шлуночки - від атрівентрикулярного (2-й водій ритму, проксимальний тип - ЧСС>40 уд./хв) або ідіовентрикулярного (дистальний тип - ЧСС300 мс) з лівошлуночковою дисфункцією і ознаками СН, коли програмація більш короткого інтервалу P-Q у двохкамерних ЕКС призводить до гемодинамічного позитивного ефекту і зменшення тиску наповнення в лівому передсерді.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы