Вдосконалення методів підвищення герметичності кукси дванадцятипалої кишки при резекції шлунка (клінічно-експериментальне дослідження) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА 14.01.03 - Хірургія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандитата медичних наук Вдосконалення методів підвищення герметичності кукси дванадцятипалої кишки при резекції шлунка (клінічно-експериментальне дослідження) Ковальчук Наталія Георгіївна Вінниця - 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Буковинському державному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Кулачек Федір Григорович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри загальної хірургії Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Костюк Григорій Яковлевич, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії; - доктор медичних наук, професор Дзюбановський Ігор Якович, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри хірургії ФПО Захист відбудеться «_10_»_лютого__2009 року о _12__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України за адресою: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56) Автореферат розісланий «_25_»_грудня__2008 року Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.мед.н., профессор С.Д.Хіміч ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Виразкова хвороба (ВХ) шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК) є однією з проблем сучасної хірургії (Афендулов С.А. и соавт., 2006, Булгаков Г.А. и соавт., 2001, Дзюбановський І.Я. та співавт., 2005). Важлива роль у лікуванні ускладненої гастродуоденальної виразки належить хірургічним методам (Ковальчук Л.Я. та співавт., 2002, Короткий В.М. та співавт., 2003, Мидленко В.И. и соавт., 2007, Пугаев А.В. и соавт., 2006, Рыбачков В.В. и соавт., 2005). За даними літератури, операції на шлунку становлять 2-5 % усіх операцій у загально-хірургічних стаціонарах (Борисов А.Е. и соавт., 2000, Сацукевич В.Н., 2001, Черноусов А.Ф. и соавт., 2000), летальність при планових операціях сягає 3-5%, а при екстрених, особливо у пацієнтів літнього і похилого віку - 8-17,6% (Григорян Р.А., 2005, Arici C. et al., 2007). У структурі післяопераційних ускладнень майже 30% - це ускладнення гнійно-запального характеру, пов’язані з особливостями шовного матеріалу, здатністю його викликати виражене запалення, а також порушувати мікроциркуляцію в зоні анастомозу (Бонцевич Д.Н. и соавт., 2007, Вільцанюк О.А., 2002, Коротков Н.И. и соавт., 2002, Knaebel H. et al., 2005, Lallemand S. et al., 2002). Важким і частим ускладненням після операцій на шлунку є неспроможність швів (НШ) дуоденальної кукси. Покращити результати хірургічного лікування хворих на ускладнену виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки шляхом оптимізації методики формування термінолатерального анастомозу при виконанні резекції шлунка з розробкою ефективного способу укриття кукси дванадцятипалої кишки та застосування синтетичних шовних матеріалів і фармакологічних засобів. Завдання дослідження: За даними експериментальних досліджень дати порівняльну морфологічну характеристику динаміки загоєння гастродуоденального анастомозу та проникливості анастомозу для мікроорганізмів, сформованого за допомогою синтетичного шовного матеріалу (дексон, вікрил*плюс). Дати оцінку безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки після резекції шлунка за способом Більрот-І порівняно з операціями, виконаними за нашою модифікацією. резекція шлунок гістологічний анастомоз Оцінити функціональний стан модифікованого термінолатерального анастомозу в різні терміни після операції, застосовуючи ендоскопічне та рентгенологічне дослідження. Обгрунтовано переваги застосування перфторану в післяопераційному періоді як препарату, здатного стимулювати репаративні процеси. Проведений аналіз результатів хірургічного лікування 63 хворих з ускладненими формами гастродуоденальної виразки, госпіталізованих з 1996 по 2006 рр. в хірургічне відділення №2 ЛШМД м.