Вчинення злочину неповнолітніми як обставина, що пом’якшує покарання: психолого-юридична сутність - Автореферат

У сучасний період становлення України як правової держави особлива увага приділяється забезпеченню гармонійного розвитку дітей та підлітків. Зважаючи на актуальність проблеми підліткової делінквентності, в Україні є чинними значна кількість законів, правових актів, постанов щодо неповнолітніх, причому більшість із них спрямована на організацію профілактичних заходів. Певною мірою до профілактичних заходів належать і санкції кримінального закону за умови дотримання принципу індивідуалізації покарання. Цей факт суд повинен враховувати при встановленні виду та міри покарання, щоб визначити, яке саме покарання буде найбільш ефективним та допоможе ресоціалізації. Дисертаційна робота здійснена у межах галузевого дослідження відповідно до тематики, передбаченої Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень Міністерства внутрішніх справ України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001-2009 роки (наказ МВС України 05.07 2004 №755); п.1 “Психолого-правова характеристика обставин, що помякшують покарання неповнолітніх” проблема помякшення покарання неповнолітнім розглядається в історичному контексті, здійснений порівняльний аналіз законодавства зарубіжних країн щодо помякшення покарання неповнолітнім. “Обставини, що помякшують покарання неповнолітніх, у законодавстві України: історія розвитку та сучасний стан” надається загальна характеристика помякшуючих обставин, проводиться порівняльний аналіз понять “помякшення відповідальності” та “помякшення покарання”. Проте це пояснюється не стільки покращенням криміногенної ситуації та підвищенням ефективності протидії злочинності правоохоронними органами держави, скільки іншими обставинами, до яких можна віднести: 1) зростання рівня латентності низки злочинів (крадіжки, вимагання, хуліганство, нанесення тілесних ушкоджень незначної тяжкості); 2) декриміналізацію певного кола правопорушень (переведення з кримінального впровадження в адміністративне корисливих злочинів, якщо збиток не перевищує двох мінімальних заробітних плат, або хуліганських посягань, що не спричинили суттєвої шкоди, тощо), яка відбулася згідно з Законом України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” від 2 червня 2005 р. Тому суд повинен враховувати неповноліття як обставину, що помякшує покарання, виходячи з обставин справи та індивідуально-психологічних особливостей особи. І, якщо поряд із обставинами, що помякшують покарання, будуть встановлені обставини, що його обтяжують (вчинення злочину групою осіб, із особливою жорстокістю), не слід надавати перевагу помякшуючим обставинам, тобто сам факт неповноліття неповинен виправдовувати злочинця.Вона дозволяє визначати ступінь помякшення покарання щодо неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння у складі групи. Щодо неповнолітніх правопорушників із сформованою асоціальною установкою - учасників груп, для яких порушення правових приписів є цілком прийнятним, необхідними слід вважати санкції хоча й помякшеного, але кримінального покарання (позбавлення волі, звільнення від відбування покарання з випробуванням). Розділ 3 “Психологічний зміст та чинники кримінальної відповідальності неповнолітніх” присвячений висвітленню психологічних особливостей судової практики у справах про злочини, вчинені неповнолітніми, а також СПЕ неповнолітніх щодо обставин, які помякшують покарання. У всіх випадках неповноліття враховувалося і було першим у загальному переліку помякшуючих обставин; при цьому порядок та ступінь помякшення встановлювалися для кожної з обставин окремо, що відповідає загальним принципам призначення покарання залежно від ступеня суспільної небезпеки злочинного зазіхання. Зазначені позиції потребують, з одного боку, законодавчого узгодження, а з іншого - вказують на принципово відмінне ставлення законодавця до трьох вікових груп: діти до 14 років, до яких слід застосовувати лише заходи виховного характеру; діти 14-16 років, до яких може застосовуватися штраф та позбавлення волі, а також звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру; діти 16-18 років, до яких можуть застосовуватися всі санкції розділу 15 КК України.У висновках на основі проведеного комплексного психолого-юридичного дослідження проблеми застосування інституту помякшення покарання до осіб, які вчинили злочин у неповнолітньому віці, сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни та мають значення для науки і юридичної практики. Тому, з позицій індивідуалізації покарання, суд повинен враховувати неповноліття особи як обставину, що помякшує покарання, виходячи зі змісту справи та психологічних особливостей особистості. Проте, якщо поряд із помякшуючими обставинами наявні обтяжуючі обставини, перевага не повинна надаватися помякшенню, тобто факт неповноліття не виправдовує злочинця. Покарання неповнолітніх злочинців у кримінальних законодавствах зарубіжних країн має такі особл

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ