Особливості еволюції і трансформації християнських уявлень про посмертне існування в донікейський період. Аналіз вчення про вічність пекельного покарання, інфернологічні та понірологічні аспекти проблеми. Платонівське тлумачення життя душі після смерті.
Аннотация к работе
II ст. до н.е.) знову, уже після Ісаї, згадуються «черва і вогонь», що пізніше стануть основним описовим образом пекла в Новому Завіті: «Горе народам, що повстають проти мого роду, Господь Вседержитель скарає їх у день суду, нашле вогонь і черву на їхнє тіло, і вони плакатимуть у муках повіки» (Юдит 16:17, пер. Варто особливо підкреслити, що на відміну від іудейської есхатології, традиційно колективної, есхатологічне вчення Платона і його послідовників ставить на перший план долю індивідуальної душі, що вплинуло потім на формування в авраамістичній традиції ідеї про партикулярний суд над окремою душею: «адже сама по собі смерть нікого не лякає ... страшить несправедливість, тому що найбільше з усіх зол - це коли душа приходить в Аїд обтяжена безліччю несправедливих вчинків» (Горгій, 522е). Павленко, не існувало до Платона, адже згідно з доплатонівськими уявленнями (характерними і для єврейської релігійності), людина зазнавала суду при житті, будучи в тілі [5, 158]. Писання Павла показують, що їх автор був добре ознайомлений з грецькою філософсько-релігійною традицією та з тими теоріями, що стосувалися розуміння сутності людини та її посмертного стану, так само як була відома йому літературна і міфологічна традиція, повязана з образами Тартару та гадесу. Есхатологічне майбутнє людства, що подано в Євангелії від Іоанна по суті аналогічне системі Павла, однак використовуються відмінні терміни - Іоанн вживає слово «суд», «осуд» там, де у Павла стоїть «гнів», хоча Іоанн також говорить і про гнів.
Список литературы
1. Башкиров В., прот. Учение об апокатастасисе до его осуждения на Вселенских Соборах // В. Башкиров / Электронный ресурс. - [Режим доступа]: http:// www.verapravoslavnaya.ru/?Bashkirov_apokatastasis