Розгляд вчення про музичний етос - філософську концепцією сприйняття музики у класичну епоху. Висвітлення даного явища в період його розквіту та найбільшої значимості у широкому соціокультурному контексті. Основні положення вчення у класичну епоху.
ВЧЕННЯ ПРО МУЗИЧНИЙ ЕТОС У КЛАСИЧНУ ЕПОХУ Мішин В.Ю. Львівський національний університет імені Івана Франка Анотація У статті розглядається вчення про музичний етос, яке у античну епоху було панівною філософською концепцією сприйняття музики. Аннотация В статье рассматривается учение о музыкальном этосе, которое в эпоху античности было доминирующей философской концепцией восприятия музыки. Водночас важливою проблемою є саме виникнення цього вчення та історичні і соціокультурні передумови його появи, оскільки у класичну епоху, у епоху полісного державного устрою, воно відігравало певну роль у реальній політиці та займало надзвичайно важливе місце у філософсько-політичних проектах Платона та Арістотеля. Серед російських дослідників античної музики найвідомішими та найавторитетнішими вважаються Герцман Є.В. та Лосєв А.Ф., також активні дослідження у наш час ведуть Ципін В.Г. та Лєбєдєв Е.С. Зарубіжні дослідники античної музики M.L. West, S. Hagel, T.J. Mathiesen. У даному фрагменті Арістотель вводить поняття етичної доброчесності, чесноти, яка формується у результаті звички і етос розуміється як сукупність таких чеснот. Тому ідея виховання певного етосу (можна сказати, етосу ідеального громадянина) особливо поширюється одразу після розквіту афінського полісу в епоху Перікла (444-429 до н.е.) та під час його занепаду, що розпочався майже одразу. Відомо, що деякий час у нього, можливо, вчився Сократ (Diog. L. II 19), а сам Платон вивчав музику у учня Дамона Драконта (Olymp.V. Plat.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
