Аналіз творчості науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Основні людинознавчі концепції вчених. Утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту.
При низкой оригинальности работы "Вчення про людину Чернігівського літературно-філософського кола (друга половина XVII - перша половина XVIII ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тоді в Україні, як і в більшості країн Європи, створюються ті засади філософського світорозуміння, котрі визначають тенденції філософської культури України аж до наших днів. Бучинський-Яскольд та інші мислителі (людина і світ людини, людина і суспільство, природа людини, людська екзистенція, перспективи життя людини в Україні тощо), перегукуються із питаннями, які ставляться сучасною українською філософською думкою. Це сприятиме глибшому розумінню масштабності теперішніх проблем державного будівництва в Україні, грунтовнішому осмисленню української філософії, її звязків із національною культурою, із загальноєвропейськими філософськими та соціокультурними тенденціями. Беручи до уваги те, що на даний час в українській історико-філософській літературі не досліджена творчість мислителів Чернігівського вченого кола в цілому і, зокрема, його вчення про людину, дисертант ставить за мету проаналізувати антропологічну проблематику і охарактеризувати її загальні особливості, властиві творам діячів Чернігівського літературно-філософського кола другої половини XVII-початку XVIII ст. Головна мета полягає в аналізі антропологічних проблем у творах вчених Чернігівського кола, їх творчого внеску в історію філософської думки України XVII-XVIII ст., характеристиці тих концептуальних поглядів мислителів, які залишаються актуальними для дослідників сучасних проблем суспільно-політичного життя в Україні.Підтвердження цього факту дисертант знаходить ще в 1685 році, коли Московською патріархією було заборонено твори українських мислителів, серед них і роботи діячів Чернігівського кола, для використання з освітньою і церковно-богослужебною метою на території Росії та України. Заборонивши твори доби українського бароко, московський патріархат ніби викреслив із історії значний пласт культури України XVII-XVIII ст., що представляв уявлення українського народу про людину, світ, її життя у світі, мотиви поведінки, самоусвідомлення тощо. Наголошується, що у дослідженнях XIX ст. переважає історико-літературний підхід до їх творчості, у рамках якого філософсько-антропологічна проблематика розглядалась лише дотично. Доцільно підкреслити, що в кінці XIX на початку XX ст., поряд з позитивними оцінками праці деяких діячів з Чернігівського кола, появилася і критика їх творчості. Беручи до уваги стан і методологію дослідження теми дисертації в науковій літературі, дисертант, в другому розділі "Питання природи людини в антропології Чернігівського літературно-філософського кола" розглядає основні джерела, на тлі яких формувалось загальне бачення проблем людини мислителями Чернігівського творчого кола.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
