Вчення про людину Чернігівського літературно-філософського кола (друга половина XVII - перша половина XVIII ст.) - Автореферат

Тоді в Україні, як і в більшості країн Європи, створюються ті засади філософського світорозуміння, котрі визначають тенденції філософської культури України аж до наших днів. Такі мислителі цієї доби, як П.Могила, І.Гізель, Л.Баранович, І.Галятовський, І.Орновський, О.Бучинський-Яскольд, Л.Крщонович та інші, розробляють філософські погляди на світ, людину, суспільство, державу тощо, на ґрунті яких рухається українська філософська думка XIX-XX ст. Причому питання антропології, що аналізували Л.Баранович, І.Галятовський, І.Максимович, І.Орновський, О.Бучинський-Яскольд та інші мислителі (людина і світ людини, людина і суспільство, природа людини, людська екзистенція, перспективи життя людини в Україні тощо), перегукуються із питаннями, які ставляться сучасною українською філософською думкою. Це сприятиме глибшому розумінню масштабності теперішніх проблем державного будівництва в Україні, ґрунтовнішому осмисленню української філософії, її звязків із національною культурою, із загальноєвропейськими філософськими та соціокультурними тенденціями. Головна мета полягає в аналізі антропологічних проблем у творах вчених Чернігівського кола, їх творчого внеску в історію філософської думки України XVII-XVIII ст., характеристиці тих концептуальних поглядів мислителів, які залишаються актуальними для дослідників сучасних проблем суспільно-політичного життя в Україні.Підтвердження цього факту дисертант знаходить ще в 1685 році, коли Московською патріархією було заборонено твори українських мислителів, серед них і роботи діячів Чернігівського кола, для використання з освітньою і церковно-богослужебною метою на території Росії та України. Заборонивши твори доби українського бароко, московський патріархат ніби викреслив із історії значний пласт культури України XVII-XVIII ст., що представляв уявлення українського народу про людину, світ, її життя у світі, мотиви поведінки, самоусвідомлення тощо. Наголошується, що у дослідженнях XIX ст. переважає історико-літературний підхід до їх творчості, у рамках якого філософсько-антропологічна проблематика розглядалась лише дотично. Доцільно підкреслити, що в кінці XIX на початку XX ст., поряд з позитивними оцінками праці деяких діячів з Чернігівського кола, появилася і критика їх творчості. Беручи до уваги стан і методологію дослідження теми дисертації в науковій літературі, дисертант, в другому розділі "Питання природи людини в антропології Чернігівського літературно-філософського кола" розглядає основні джерела, на тлі яких формувалось загальне бачення проблем людини мислителями Чернігівського творчого кола.Результати дослідження узагальнюються у висновках, де підкреслюється, що творчість Чернігівського літературно-філософського кола XVII-XVIII ст. Ідеї Чернігівського кола зараз набувають суттєву наукову і педагогічну актуальність. Діячі кола привертають до себе увагу не тільки як видатні вчені своєї доби, не тільки як фундатори Чернігівськокого науково-освітнього центру, якому в 2000р., буде 300 років, не тільки як теоретики морального оновлення і формування філософії "нової людини", не тільки як релігійні й політичні діячі, але як яскраві речники культури бароко в Україні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Результати дослідження узагальнюються у висновках, де підкреслюється, що творчість Чернігівського літературно-філософського кола XVII-XVIII ст. - явище складне і не однозначне. Воно зосередило в собі значні тогочасні надбання української і світової філософії. Обєктом уваги мислителів виступала українська людина в усіх життєвих ситуаціях.

Ідеї Чернігівського кола зараз набувають суттєву наукову і педагогічну актуальність. Діячі кола привертають до себе увагу не тільки як видатні вчені своєї доби, не тільки як фундатори Чернігівськокого науково-освітнього центру, якому в 2000р., буде 300 років, не тільки як теоретики морального оновлення і формування філософії "нової людини", не тільки як релігійні й політичні діячі, але як яскраві речники культури бароко в Україні.

Діячі Чернігівського кола - це дуже яскраві постаті XVII-XVIII ст., які прославили Україну в літературно-філософському плані. Саме в цій царині, здається, і можна далі досліджувати актуальне і оригінальне у творчості мислителів Чернігівського гурту стосовно антропологічної та іншої проблематики. Адже кожна із праць мислителів гурту включає загально-філософські ідеї, що були повязані із українською дійсністю.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях: Антропологізм у спадщині Чернігівського літературно-філософського кола і Київської релігійно-філософської школи: порівняльний аналіз//Київські обрії: історико-філософські нариси.-К.: Стилос, 1997р. С.76-83.

Проблема віри в українській філософії.//Філософські читання памяті Павла Копніна (4-5 жовтня 1997р).-К, 1997р. С.113-119.

Антропологічність як риса Української філософії.//Філософсько-антропологічні читання. -К.: Стилос, 1997р. С.130-133.

Антропологічне вчення Чернігівського літературно-філософського кола.//Література та культура Полісся.-Ніжин.: НДПІ, 1997р. С.15-18.

Гуманістична думка Київської Русі та антропологія Чернігівського літературно-філософського кола XVII-XVIII ст.//Сіверянський літопис. Чернігів, 1997р. N5. С.151-152.

Молода людина і українська демократична традиція.//Молода нація. -К.: Смолоскип, 1996р. С.124-127.

Ідея людської універсальності у Чернігівському літературно-філософському колі Л.Барановича//Людина, суспільство, культура: історія та сучасність. Матеріали ювілейної наукової конференції, присвяченої 80-річчю Чернігівського Державного педагогічного інституту імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів: Сіверянська думка, 1996р. С.36-37.

Размещено на .ru