Вчення Платона про державу - Реферат

бесплатно 0
4.5 49
Концепція ідеального політичного устрою у творі Платона "Держава". Характеристика суспільних станів у державі, її форми та закони. Питання держави і права в діалозі Платона "Закони". Соціальний сенс утопії Платона. Обґрунтування соціальної нерівності.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Держава - основний і найважливіший інститут політичної системи суспільства. Держава здійснює управління системою державних організацій, громадських обєднань і трудових колективів, що становлять політичну систему соціально різного (класового) суспільства. Проблема державного ладу була і буде однією із самих складних і суперечливих проблем, що стоять перед людством. Безліч людей уже тисячі років намагаються зрозуміти, якою держава повинна бути "в ідеалі". платон політичний держава соціальний Так проблема суспільного, державного устрою переростає в проблему розуміння блага, людських цінностей і свободи особи.Ряд авторів вважають, що причиною виникнення сумісного суспільного життя і держави Платон рахує наявність у людей природжених соціальних потреб, які кожний окремий індивід не може задовольнити власними зусиллями і тому потребує допомозі з боку інших індивідів. Крім цього, держава створюється для того, щоб забезпечити його членам благополуччя і безпеку. Різноманітності людських потреб в державі повинна відповідати спеціалізація праці, бо тільки на її основі можна забезпечити високу якість і продуктивність [7, 71с.]. Цілі стани людей здійснюють в державі життєво необхідні для суспільства функції; цьому сприяють навики ремесла, витончені професійним навчанням і досвідом, помножені спадковою передачею, засвоєнням їх з дитинства у власній сімї і найближчому середовищі [8, 72с.]. В діалозі “Держава” Платон розглядає ідеальний державний лад по аналогії з людською душею.Створення утопічної держави в «Законах» мислиться як реальний процес підстави міста і його соціально-політичного організму. Для основи міста перш за все необхідно вибрати відповідну місцевість, причому найзручнішими для цього є внутрішні частини суші, видалені від моря.[1, 198с.] Кількість «народонаселення» повинна бути достатньо для захисту і не настільки велике, щоб утрудняти збереження порядку. У звязку з різним майновим положенням громадяни діляться на чотири класи, причому податі і почесті розподіляються якомога більш рівним чином усередині тих або інших класів; при цьому допускається з низького класу у вищий і навпаки згідно достатку. Хоча індивідуальна сімя і признається, проте вся справа виховання регламентована законами і знаходиться в руках численних посадовців. В «Законах» Платон виступає за змішаний вид державного ладу, в якому поєднуються елементи двох основних форм держави - монархії і демократії.Як вже було зазначено, виходячи з того, що люди помітно різняться за своїми здібностями, одні з них народжені для управління, інші - для військової справи, а решта - для землеробства й ремесла, Платон поділяв усе вільне населення в ідеальній державі на три стани: філософів, що керують державою; воїнів, покликаних воювати, боронити державу і лад у ній; та землеробів, ремісників і торговців, тобто всіх тих, хто займається господарською діяльністю. Філософи й воїни, на думку Платона, не повинні мати приватної власності, у них все має бути спільним. Щоб ці стани могли якнайліпше керувати державою і захищати її, вони мають бути цілковито вільними від виробничої праці й матеріальних клопотів. Поняття «суспільство» ототожнюється спочатку у Платона з поняттям держави, потім суспільство, на його думку, розпадається, зовнішнім проявом чого є поляризація справедливості й несправедливості. Він вважав, що теорія управління державою має бути заснована на вивченні людини, а здорове суспільство не може складатися з людей, яких переслідують страх і невпевненість.У своїх творах Платон говорить про модель "ідеального", кращої держави. Ця модель не є опис якого-небудь існуючого ладу, системи, а, навпаки, модель такої держави, якої ніде і ніколи не було. Беручи за основу ступінь користі в державних правліннях, Платон виводить два різновиди держав: правильні (аристократія та монархія) і неправильні (тимократія, олігархія, демократія й тиранія). Він був ідеологом афінської рабовласницької аристократії, де влада буде належати кращим - філософам, чия душа схильна до мудрості. Воїни будуть охороняти державу, а ремісники створювати предмети праці.

Вывод
У своїх творах Платон говорить про модель "ідеального", кращої держави. Ця модель не є опис якого-небудь існуючого ладу, системи, а, навпаки, модель такої держави, якої ніде і ніколи не було.

Беручи за основу ступінь користі в державних правліннях, Платон виводить два різновиди держав: правильні (аристократія та монархія) і неправильні (тимократія, олігархія, демократія й тиранія).

Він був ідеологом афінської рабовласницької аристократії, де влада буде належати кращим - філософам, чия душа схильна до мудрості. Воїни будуть охороняти державу, а ремісники створювати предмети праці. Такий поділ обовязків враховує уявлення Платона про троїстість душі та справедливість, як про благо, утворюване сполученням всіх цих трьох якостей. Ці його погляди представлені головним чином у діалозі "Держава".

Надалі політичні погляди Платона змінилися й еволюціонували. В останньому діалозі "Закон" він більше приділяє увагу праву й відкидає ідею аристократичного правління еліти. Тепер він бачив можливої для практичного застосування концепцію "другого за гідністю" державного ладу, що являв собою сполучення монархії та демократії. Родина та приватна власність є нормою, на відміну від "ідеальної держави" попередньої теорії, хоча державний комунізм залишається ідеалом. Ціль держави в "Законах" - установлення порядку, верховенства чеснот. Але в трактаті "Закони" Платон ближче підходить до інтерпретації політичного життя, малює реалістичну картину соціальної й політичної еволюції людства.

Платон сформував основи політичної філософії, політології й етики сучасності. Його трактування влади, поділ і структуризація інститутів влади дотепер використовуються в політології у вигляді трьох галузей влади. Утопічні погляди, вплинули на формування соціалізму, марксизму й комунізму. А теорія вертикальної структури влади знайшла своє відбиття в сучасній ієрархії влади багатьох держав.

І, на мою думку, Платон заклав основу для філософських пошуків кращого способу організації людського суспільства, функціонування держави, права й влади.

Його вчення про державу було суперечливе й містило досить спірні тези, зовсім незастосовні для сучасного людства. Але Платоном були оформлені основи європейської філософської й політичної науки, політичної культури й свідомості.

Список литературы
1. Блинников Л.В. Великие философы: словарь-справочник. - М.: Логос, 1998. - 440 с.

2. Васильева Т.В. Путь к Платону. Любовь к мудрости или мудрость любви. - М.: Логос, 1999. - 195 с.

3. Жизнь замечательных людей. Биографич. библ. Павленкова Ф. Сократ. Платон. Аристотель. Сенека. - М.: республика, 1995. - 300 с.

4. Козловски П. Общество и государство. Неизбежный дуализм. - М.: Республика, 1998. - 250 с.

5. Сафонов В.Н. Политические взгляды Платона // Социально-политический журнал. - 1998. - № 3. - С. 194-206.

6. Хрестоматия по истории политических и правовых учений / под ред. Л.М. Волосниковой - Тюмень, 1996. - Ч. 1. - С. 6.

7. Васильева П.В. Путь к Платону. Любовь к мудрости или мудрость любви - М.: Логос Прогресс - традиция, 1999. - С. 71.

8. Васильева П.В. Путь к Платону Любовь к мудрости или мудрость любви - М.: Логос Прогресс - традиция, 1999. - С. 72.

9. Кондрашова Е.А. Теория и практика античной демократии: методические указания - Новосибирск, 1994. - С. 13-14.

10. Платон. Государство // соч. в 3 Т. - М.: 1971 - Т.3 - С. 289; см.: Сафонов В.Н. Политические взгляды взгляда Платона // Социально-политический журнал - 1998 - №3 - С. 197-198.

11. См.: Кондрашова Е.А. Теория и практика античной демократии: методические указания. - Новосибирск, 1994. - С. 14.

12. Щербаков А.И. Древнегреческая философия эпохи классики. - Краснодар, 1994. - Ч.II. - С. 46.

13. См. Сафонов В.Н. Политические взгляды Платона. // Социально-политический журнал. - 1998. - № 3 - С. 198-199.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?

Что-то пошло не так...
Похоже, вы используете блокировщик рекламы.