Особливості методологічного підходу Гегеля до визначення сутності права держави і порівняння його з підходами Канта. Основні етапи розвитку ідеї свободи та їх характеристика, сутність права. Поняття держави та її відношення до особистості у суспільстві.
Кажучи про «розумність» держави, ми не даємо їй оцінки, а тільки констатуємо ставлення будь-якої держави до загального поняття про неї, до її ідеї. Обєктивний дух - це, за Гегелем, та фаза розвитку духу (і всесвітньої історії), коли свобода вперше набуває форму реальності, тобто наявного буття у вигляді державно-правових формоутворень. Філософ твердив, що розум - це субстанція всесвіту; що ця «ідея» або «розум» є і спинною вічною абсолютною всемогутньою субстанцією, що вона сама виявляє себе у світі; що в цьому світі нічого більше не виявляється, як тільки вона та її велич і слава - це теза, що її вже доведено у філософії, і ми теж тут вважаємо її доведеною. Право передбачає свободу індивідів (свободу їхньої волі) та повязану з цією свободою можливість (і необхідність) свавілля, зіткнення і колізію рівних і свавільних дій і т. д.; право і є загальне для всіх правило (сукупність правил) погодження свавільних, колізійних дій вільних людей. Іншими словами, сутність права полягає в тому, щоб поєднати свободу однієї людини зі свободою іншої, щоб люди не заходили в суперечність між собою.Ось чому свої етичні погляди філософ викладав у «Філософії права», а вищим ступенем цієї філософії вважав вчення про державу. У «Філософії історії» сказано, що «держава - це справді втілене і здійснене моральне життя» і що всю духовну реальність, притаманну людині, дано їй тільки через державу. І знову «Держава - це втілення розумної свободи, що реалізує і усвідомлює себе в обєктивній формі...Держава - це ідея духу в зовнішніх виявах волі та свободи людини». Наведене вище твердження Гегеля не дає, однак, відповіді на питання, що є метою, а що засобом, тобто чи громадяни існують задля держави, чи держава задля громадян. Ось чому мислитель висвітлював питання закону, правосуддя і діяльність поліції не в тій частині «Філософії права», де йшлося про державу, а там, де писалося про громадянське суспільство, вважаючи їх інститутами саме цього суспільства.
План
Зміст
1. Методологічна основа вчення Гегеля про державу та право
2. Особливості методологічного підходу Гегеля до визначення сутності права держави і порівнянні з підходами Канта
3. Основні етапи розвитку ідеї свободи та їх характеристика, сутність права. Основні ключові поняття кожного з етапів розвитку ідеї свободи (особистість, власність, договір, неправо, покарання, вина, умисел, намір, благо, добро, зло, держава та їх характеристика)
4. Сутність держави та її відношення до особистості суспільства. Субєктивна та обєктивна сторони держави та їх характеристика
Використана література
1. Методологічна основа вчення Гегеля про державу та право
Список литературы
1. Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень. - Л.: Видавн. Центр ЛНУ, ім.. І.Франка, 2001.
2. История политических и правовых учений. Учебник для вузов. Под общей редакцией В.С. Нерсесянца. - М.: НОРМА - ИНФРА, 1998.
3. Корнійчук Л.Я., Кирилова Г.Ю., Титаренко Н.О., Погорєлов С.Б. Історія економічних учень. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К., 2002.
4. Лісовицький В.М. Історія економічних учень. - К., 2004.
5. Мочерний С.В., Довженко М.В. Історія економічних учень. (Сучасна економічна думка). - Львів, 2004.
6. Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень : Навчальний посібник . - К.: Атака, 2005. - 560с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
