Дослідження політичних поглядів Аристотеля. Аналіз його заслуги в обґрунтуванні питань суспільного розвитку. Огляд проблеми походження, сутності та форми держави. Класифікація форм управління державою у "Політиці". Правильні і неправильні форми правління.
Аристотелем була написана велика кількість праць, зокрема на політико-правову тематику в таких роботах, що дійшли до нашого часу, як "Політика", "Афінська політія", "Етика" і "Риторика". Аналіз походження та розвитку держави дає Аристотелю можливість визначити, як історичні форми спілкування людей стали сімєю поселенням, що складались з кількох сімей, колоній, тобто родових земель, господарські общини, з яких потім формується, складається держава - поліс. Держава домінує над індивідом, сімєю і родом, тому що покликана забезпечити високу моральність всіх мешканців, жителів поліса - держави.У формуванні теорії політики важливу роль відіграв великий філософ Аристотель (384-322 рр. до н. е.). У Аристотеля знаходимо грунтовний виклад теорії суспільства, передумови якої зустрічаються у найраніших мислителів Сходу, переважно в Індії, Китаї. Найвищими формами державної влади Аристотель вважав форми, за яких виключена можливість своєкорисливого використання влади і за яких влада служить всьому суспільству. Головна відмінність поглядів Аристотеля від поглядів інших стародавніх філософів, зокрема Платона, полягає в тому, що Аристотель вперше в історії суспільної думки в праці "Політика" аналізує виникнення та функції держави, вказує, що функції держави зароджуються в найраніших суспільних зв" язках між господарями і рабами, необхідних для утворення стабільного соціального об" єднання. Над сімєю стоїть община, а над общиною стоїть уже держава - третя, вища форма суспільства.У «Політиці» Аристотеля суспільство і держава по суті не розрізняються. Різниця чимала, оскільки може існувати суспільство і без держави . Держава постає в його творі як природний і необхідний спосіб існування людей - «спілкування подібних один одному людей в цілях можливо кращого існування »(Політ., VII, 7, 1328а). Для Аристотеля, як і для Платона, держава являє собою якесь ціле і єдність складових його елементів, але він критикує платонівську спробу «зробити держава надмірно єдиною». Держава складається з безлічі елементів, і надмірне прагнення до їх єдності,наприклад, пропонована Платоном спільність майна, дружин і дітей, призводить до знищення держави.Він вважав, що держава виникла не в результаті якоїсь угоди між людьми на основі їх волевиявлення, а природно-історичним шляхом - із сімї і поселень як всеохоплююча і найдосконаліша форма спілкування людей. Зумовлюється цей процес тим, що людина за своєю природою є політичною істотою, і завершення цієї її природи знаходить свій вияв саме в політичному спілкуванні, тобто в державі. Форму держави Аристотель характеризував також як політичну систему, яка уособлюється верховною владою в державі. Крім того, ним розрізняються правильні і неправильні форми держави: у правильних формах правителі мають на увазі загальну користь, при неправильних - тільки своє особисте благо. Оскільки держава виникає як завершення еволюції сімї, де влада належить її главі, то і в монархії влада належить одній особі.На закінчення можна сказати, що Аристотель, здійснивши грандіозне узагальнення соціального і політичного досвіду еллінів, розробив оригінальне соціально-філософське вчення. Соціальна і політико-правова проблематика освячується Аристотелем з позицій ідеального розуміння полісу - міста держави як політичного спілкування вільних і рівних людей. Людина по природі своєї істота політичне і в державі (політичному спілкуванні) завершується генезис цієї політичної природи людини. Аристократія, що призводить до появи приватної власності на землю і перетворенню вільних людей на рабів, може вироджуватися в так звану тимократію, панування найсильніших воїнів, може поступово перетворюватися на олігархію.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Політичні погляди Аристотеля
2. Держава за Аристотелем
3. Форми правління державою
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вывод
На закінчення можна сказати, що Аристотель, здійснивши грандіозне узагальнення соціального і політичного досвіду еллінів, розробив оригінальне соціально-філософське вчення.
Соціальна і політико-правова проблематика освячується Аристотелем з позицій ідеального розуміння полісу - міста держави як політичного спілкування вільних і рівних людей.
Держава за Аристотелем - продукт природного розвитку. У цьому відношенні воно подібно таким природним первинним утворенням як сімя і селище. Людина по природі своєї істота політичне і в державі (політичному спілкуванні) завершується генезис цієї політичної природи людини.
Аристократія, що призводить до появи приватної власності на землю і перетворенню вільних людей на рабів, може вироджуватися в так звану тимократію, панування найсильніших воїнів, може поступово перетворюватися на олігархію. Олігархія ж як лад, заснований на майновому цензі і владі багатих, - на демократію. А вже демократія, може переродитися у свою протилежність - тиранію. Це - найгірша форма держави, при якій безроздільно панує сваволя, насильство, безправя широких мас населення. Глава держави - тиран, захоплює владу.
Що стосується форми правління державою, то Аристотель виділяв правильні форми правління (монархія, аристократія, політія) і неправильні форми правління - тиранія, олігархія і демократія. Але все-таки кращою формою правління виступає політія - правління більшості в інтересах загальної користі. аристотель політичний держава правління
Список литературы
1. Політичні вчення аристократії. Платон і Арістотель. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pidruchniki.com/1580011936319/politologiya/politichni_vchennya_aristokratiyi_platon_aristotel
2. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки) / П. П. Шляхтун. - К. : Либідь, 2002. - 576
3. Історія політичних вчень. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lib.mdpu.org.ua/e-book/politologiya/EBOOK/modul_1/tema3.html
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы