Здійснення наукового аналізу поглядів І. Огієнка на проблему виховання духовних цінностей дітей шкільного віку у системі національного виховання та виявлення можливостей впровадження його ідей в практику роботи сучасної загальноосвітньої школи.
У «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки» зазначається, що реформування системи виховання повязується з ідеєю повернення до головного принципу педагогіки - пріоритету духовно-моральних цінностей у вихованні. Вагомим внеском до історії вітчизняної педагогічної думки є здобутки видатного громадського та державного діяча, педагога, етнографа і богослова Івана Огієнка, який у своїх працях систематизував та узагальнив зміст, форми і методи виховання підростаючого покоління з питань формування духовних цінностей особистості. Однак, незважаючи на наявність зазначеної кількості досліджень та наукових праць, не достатньо приділено уваги питанням духовного виховання, як засобу забезпечення повноцінного розвитку особистості, високої моральності й гідності, тому проблема виховання духовних цінностей особистості у творчій спадщині Івана Огієнка потребує подальшого наукового аналізу, що й зумовило вибір теми статті «Югієнко про духовний розвиток особистості школяра». Вона, на думку вченого, є окремою цінністю для особистості, яка відображається у почуттях, вільній грі розуму, філософському світосприйнятті, прагненні до пізнання, її світом, наукою, релігією, мистецтвом, мовою, - завдяки цьому формуються ті цінності, ідеї, за допомогою яких спрямовує свою життєдіяльність особистість. Огієнко називає гуманізацію виховання, в основі якої лежать повага до особистості, створення умов для формування кращих якостей та розвиток здібностей вихованців, а також гуманізація взаємин між вихователями і вихованцями [4, с.8].Огієнка на основі аналізу його чисельних праць, духовність в педагогічному аспекті слід розглядати як інтегративну властивість особистості, що характеризує показник рівня людських взаємовідносин, морально-естетичної, національної і громадянської свідомості, здатність до співчуття і милосердя, і виявляється у потребі жити, творити у відповідності з християнськими цінностями, ідеалами істини, добра, справедливості і краси.
Вывод
Узагальнюючи погляди І. Огієнка на основі аналізу його чисельних праць, духовність в педагогічному аспекті слід розглядати як інтегративну властивість особистості, що характеризує показник рівня людських взаємовідносин, морально-естетичної, національної і громадянської свідомості, здатність до співчуття і милосердя, і виявляється у потребі жити, творити у відповідності з християнськими цінностями, ідеалами істини, добра, справедливості і краси.
Пріоритетну роль у духовному становленні особистості школяра вчений- богослов відводив, насамперед, морально-християнським цінностям, які покликані обєднувати людей і, у свою чергу, віддзеркалюються у духовно- моральних орієнтаціях, в культурі, національних традиціях, звичаях, обрядах, у яких закріпляються загальнолюдські настанови, орієнтири та акумулюються саме в релігії, як невід’ ємної складової національної та світової культури.
Духовний розвиток особистості школяра І. Огієнко розглядав також як стійку потребу в самовдосконаленні, самовихованні внутрішньої організації всього життя людини, оптимальної самореалізації її здібностей, що впливає на стиль, зміст і сенс людського життя, тому перед національною школою він ставив завдання формувати риси характеру українця саме засобами національної культури та християнської етики: моральність, чуттєве ставлення до світу, національну гідність, шляхетність, силу волі, почуття обовязку перед Батьківщиною тощо.
Список литературы
1. Іларіон. Книга нашого буття на чужині. / Бережімо все своє рідне! Ідеологічно- історичні нариси / Іларіон. Вінніпег: Українське наукове Богословське Товариство, 1956. 167 с.Іван Огієнко і сучасна гуманітарна наука.
2. Іларіон. Українська культура і наша церква. Ідеологія Української православної Церкви. Життєпис / Іларіон. Вінніпег, 1991. 84 с.
3. Кучинська І.О. Виховання духовних цінностей дітей і молоді у творчій спадщині Івана Огієнка / І.О. Кучинська. Камянець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. 104 с.
4. Марушкевич А. Джерела духовності / А. Марушкевич // Рідна шк. 1997. №8. С. 8-9.
5. Національна доктрина розвитку освіти. Затверджено Указом президента України від 17 квітня 2002 року №347/202 // Історія української школи і педагогіки: хрестоматія / упоряд. О.О. Любар ; за ред. В.Г Кременя. К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. С. 688-704.
6. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [Електронний ресурс]. Режим доступу: ministry.mon.gov.ua.
7. Огієнко І. Наука про рідномовні обовязки. Рідномовний катехізис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства / І. Огієнко. Факс. вид. К., 1994. 72 с.
8. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу: Курс, читаний в Українському Народному Університеті / І. Огієнко. К., 1918. 272 с.
9. Ярмусь С. Феномен Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) / С. Ярмусь. К.: Вінніпег, 1998. 26 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
