Наукова діяльність Івана Михайловича Каманіна - українського історика, архівіста, палеографа. Праці вченого з архівознавства та археології. Проблема експертизи документів. Дослідження історії українського козацтва, характеристика козацьких гетьманів.
Одною з яскравих постатей серед цілої плеяди визначних істориків Київської історичної школи Володимира Боніфатійовича Антоновича була особа Івана Михайловича Каманіна - історика, архівіста, палеографа, якому 23 вересня 2014 р. виповнюється 164 роки від дня народження, а в грудні цього ж року минає 94 роки з часу смерті вченого. Каманіна був росіянин, в родині, можливо, під впливом матері, переважав український дух. Каманін, з приводу його брошури про Богдана Хмельницкого, зауважив, що вона зявилась під час найбільшого поступу в зацікавленні рідною старовиною, коли навіть учителі гімназії читали учням у класі літописи Самовидця, Величка, Граб’янки й подавали їм хоч невеликі знання з історії української літератури. Це була майже не займана цілина, що давала історикам великий простір для наукової праці. Постійно користуючись в своїй роботі актовими книгами Володимир Боніфатійович прагнув залучити до роботи з архівними матеріалами і своїх студентів, серед яких був і І.М. Каманін.Це була велика втрата для всієї української історичної науки, посилена тим, що Іван Каманін упокоївсь хоч і на схилі років, проте сповнений сил і бажання проводити і далі активну наукову роботу. Каманін ставив питання про створення першої української актографії. Іван Михайлович Каманін залишив після себе багату наукову спадщину: понад сто окремих творів, десятки статтей та рецензій, що друкувалися, переважно, в "Киевской старине" та в Записках Наукового Товариства ім.
План
План
Вступ
Біографічні дані
Наукова діяльність
Висновки
Вступ
Вывод
Творчий шлях вченого обірвала смерть, що настала 11 січня 1921 р. Це була велика втрата для всієї української історичної науки, посилена тим, що Іван Каманін упокоївсь хоч і на схилі років, проте сповнений сил і бажання проводити і далі активну наукову роботу. Зокрема в комісії для вивчення західно-руського права, де І.М. Каманін ставив питання про створення першої української актографії.
Іван Михайлович Каманін залишив після себе багату наукову спадщину: понад сто окремих творів, десятки статтей та рецензій, що друкувалися, переважно, в "Киевской старине" та в Записках Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка у м. Львові (в Записках під псевдонімом А. Щуровський). Результатом діяльності вченого над виданням "Архива Юго-Западной России" стали: том четвертий, третьої частини - "Акты относящиеся к эпохе Богдана Хмельницкого"; том другий, пятої частини - "Акты по статистике евреев в XVIII в.".
Цей величезний науковий пласт, побудований на основі архівного, актового матеріалу періоду середньовіччя України, залишається до наших днів фактично нерозробленим. І можливо саме зараз, коли історики України та української діаспори обєднуються для спільної праці, їх зусилля будуть звернені і на таку важливу проблему, якою є необхідність поглибленого дослідження наукової спадщини Івана Каманіна.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
