Аналіз наукового діалогу Івана Франка та польського славіста Александра Брюкнера. Дискусії двох учених про поширення апокрифів у Польщі та Україні в епоху середньовіччя. Проаналізовано літературознавчі студії ХІХ-ХХ ст. українського та польського учених.
При низкой оригинальности работы "Іван Франко та Александр Брюкнер: польсько-український науковий діалог", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Особливу увагу звернуто на дискусії двох учених про поширення апокрифів у Польщі та Україні в епоху середньовіччя. Проаналізовано літературознавчі студії кінця ХІХ - початку ХХ ст. українського та польського учених, що стосувалися історії польської та російської літератур. Брюкнер був вихованцем Львівського університету, який, крім польської гуманітаристики, значну увагу приділяв питанням української філології, визначенню її місця серед гуманітаристики інших словянських народів. Франка про те, що у Львівському університеті мало чого можна було навчитися, писав: «Все ж покійний Венцловський був професором тямущим, і відтак з його школи вийшло чимало добрих учителів класичної філології, та, мабуть, у Омеляна Огоновського можна було дечого навчитися, коли в 1873-1878 рр. найпильнішим його учеником був Александр Брюкнер, котрий тепер є професор університету Берлінського» [7, 924]. Брюкнера, що він іще на вакаціях минулого року мав той рукопис у своїх руках; Дивно, чому він бодай у своїй приписці отсеї своєї праці (коли вже сама праця була готова давніше) не зазначив сього і не потішив усіх полоністів звісткою про віднайдення одної з найстаріших памяток ставропольської мови і письменства»[9, 354].
Список литературы
1. Бігеляйзен Г. Мої спомини про Івана Франка // Спогади про Івана Франка. Упорядкування, вступна стаття, примітки М. Гнатюка. - Львів: Каменяр, 2011. - С. 337-344.
2. Bruckner A. Апокрифи і легенди з українських рукописів. Зібрав й упорядкував і пояснив І. Франко //Kwartalnik historycny. - 1899
3. Bruckner A. Geschichte der russischen Literatur. - Leipzig, 1905. - 507 s.
4. Истрин В. Новый сборник ветхозаветных апокрифов // Журнал Министерства Народного Просвещения. - 1898. - Кн. 1. - С. 132-134.
5. Истрин В. Русская литература XI-XIV веков и литература малорусская // Журнал Министерства Народного Просвещения, 1905. - Кн. 8. - С. 20-35.
6. Лемпіцький С. Спогади оссолінські // Спогади про Івана Франка. - Львів: Каменяр, 2011. - С. 350.
7. Огоновський О. Исторія літератури руської. - Т. 3. - Кн. 2. - Львів, 1889. - 961 с.
8. Франко І. Alexander Bruckner. Apokryfy sredniowieczne // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. - Т. 33. - С. 278-281.
9. Франко І. Alexander Bruckner. Apokryfy sredniowieczne. C^sc druga // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. - Т. 35. - С. 354-356.
10. Франко І. Alexander Bruckner. Die russisch-litaunische Kirchenunion und ihre literarischen Dankmaler // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. - Т. 31. - С. 132-134.
11. Франко І. Alexander Bruckner. Dzieje literatury polskiej w Zarysie, I-II, Варшава, 1902 // ЗНТШ, 1905. - Т. 63. - Кн. 1. - С. 28-30.
12. Франко І. Нова історія російської літератури Франко І. Зібр. творів: У 50 т. - Т. 36. - С. 47-51.
13. Якимович Б. Іван Франко-видавець: Книгознавчі та джерелознавчі аспекти. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. - 691 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
