Візуальний переклад літературного тексту - Автореферат

Актуальність теми дослідження повязана з виникненням інтересу у сучасній науці до процесів візуалізації, які сьогодні в багатьох випадках мають експансивний характер щодо вербальних форм предявлення інформації. Загальноестетичний розгляд проблеми візуального перекладу літературного тексту, що розуміється як процес і результат відтворення у візуальній формі словесно поданої художньої інформації, ґрунтується на міждисциплінарних можливостях естетичного знання. Тобто до аналізу залучається досвід не тільки власне естетики, а й соціальної філософії, гносеології, культурології, лінгвістики, психології, мистецтвознавства тощо. Постановка питання про візуальний переклад літературного тексту базується, перш за все, на традиції порівняльного аналізу вербального і візуального, що отримала більш-менш визначений характер у різноманітних дослідженнях, починаючи з ХХ століття в доробку У. Некласичні виміри раціональності нерідко будуються на протиставленні науки і мистецтва, що характерно для поглядів багатьох сучасних мислителів і вчених, серед яких Н. С.У Вступі обґрунтовано актуальність теми, висвітлено стан розробленості проблеми, охарактеризовано концептуально-методологічну базу дослідження, сформульовано його мету та новизну отриманих результатів, показано їхню науково-практичну значущість, перелічені форми апробації. В першому розділі “Естетико-філософські засади вивчення візуального перекладу літературного тексту” розкриваються загальні можливості візуального як чуттєвої форми пізнання, розглядається його смисловий потенціал. “Мистецтво в контексті проблеми раціональності” зясовуються причини обрання сфери художньої творчості галуззю аналізування когнітивних і трансляційних якостей зображення. У другому розділі “Естетичний вимір художнього перекладу: міждисциплінарні можливості” розкриваються тенденції, що повязані з універсалізацією поняття перекладу, зясовується підґрунтя щодо термінологічного виокремлення поняття “трансвидовий художній переклад”. Це ідеї, по-перше, структурної спільності різних видових проявів мистецтва та, по-друге, існування художніх універсалій, на яких у дослідженні наголошується як на підставах теоретичного обґрунтування трансвидового художнього перекладу.Сучасному науковому усвідомленню явища перекладу притаманна тенденція до універсалізації, що дало певні методологічні підстави для виокремлення явища трансвидового художнього перекладу, тобто такого художнього перекладу, який реалізується між різними видовими проявами мистецтва попри існування специфічних меж. Основою такого перекладу вважається спільність структурної організації художніх текстів. Аналіз багатовікової традиції розуміння літературно-художнього перекладу демонструє, по-перше, одвічну проблемність у виявленні сутності цього явища, можливість існування широкого діапазону варіантів, які відповідають різним ступеням схожості між перекладом та оригіналом, і, по-друге, усвідомлення складної, багаторівневої структури художнього перекладу в цілому. Спроба занурення у сутність явища трансвидового художнього перекладу на конкретному прикладі візуального перекладу літературно-художнього тексту розкрила значний діапазон “технічних” можливостей візуального у відтворенні вербального твору, але водночас виявила невичерпність проблеми трансвидового художнього перекладу аспектом перекладності мов мистецтва. Специфічність трансвидового художнього перекладу, та візуального перекладу літературного тексту зокрема, між іншими проявами інтерпретації у мистецтві, визначається через відтворення художньо-смислової цілісності першоджерела.

2. Основний зміст роботи

У висновках підсумовуються основні ідеї і положення дослідження, окреслено перспективи подальшого розроблення питань, порушених у дисертації.

Виявлення сутнісних параметрів вербального і візуального дає підґрунтя для визнання вагомості їхніх спільних якостей - передусім, розвинутої семіотичності, тобто здатності виступати носієм певних значень і смислів, та структурної організованості. Це дає підстави для аналізу звязку вербального і візуального як прояву художнього перекладу.

Розгляд взаємозвязку слова і зображення як перекладу саме в галузі мистецтва є обумовлений перевагами як теоретичного, так і практичного характеру. З одного боку, він спирається на реально існуючі феномени, які можна вважати виявами візуального перекладу літературного тексту (книжкові ілюстрації, цикли, що створені на підґрунті літературних творів тощо). З іншого боку, зосередження уваги на формах власне художнього мислення дозволяє розглядати проблему візуального перекладу в ракурсі граничної складності і повноти. Зокрема, йдеться про багатозначність та компактність подання інформації у формах художньої свідомості.

Сучасному науковому усвідомленню явища перекладу притаманна тенденція до універсалізації, що дало певні методологічні підстави для виокремлення явища трансвидового художнього перекладу, тобто такого художнього перекладу, який реалізується між різними видовими проявами мистецтва попри існування специфічних меж. Основою такого перекладу вважається спільність структурної організації художніх текстів.

Аналіз багатовікової традиції розуміння літературно-художнього перекладу демонструє, по-перше, одвічну проблемність у виявленні сутності цього явища, можливість існування широкого діапазону варіантів, які відповідають різним ступеням схожості між перекладом та оригіналом, і, по-друге, усвідомлення складної, багаторівневої структури художнього перекладу в цілому.

Спроба занурення у сутність явища трансвидового художнього перекладу на конкретному прикладі візуального перекладу літературно-художнього тексту розкрила значний діапазон “технічних” можливостей візуального у відтворенні вербального твору, але водночас виявила невичерпність проблеми трансвидового художнього перекладу аспектом перекладності мов мистецтва.

Розгляд взаємозвязку слова та зображення у визначеному ракурсі відкрив присутність різних рівней, що забезпечують трансвидову перекладність, а саме, перекладність художніх смислу, тексту, мови. Здійсненність цих різновидів перекладності є обумовленою функціонуванням відповідних універсалій. У трансвидовому художньому перекладі координуючим визнається рівень смислової перекладності.

У візуальному перекладі літературного тексту універсалії художньої мови проявляються як зорово відбиті метафори, метонімії, гіперболи тощо, універсалії художнього тексту - як візуально сприймані рамка, персонаж, хронотоп, план, точка зору, універсалії художнього смислу - як певні “композиційні формули”, що виражають архетипальні, жанрові і/чи стилістичні параметри твору.

Специфічність трансвидового художнього перекладу, та візуального перекладу літературного тексту зокрема, між іншими проявами інтерпретації у мистецтві, визначається через відтворення художньо-смислової цілісності першоджерела.

У явищі трансвидового художнього перекладу візуальне демонструє вельми значний потенціал когнітивної структури і транслятора вербально поданого змісту. Отже, загальноестетичний аналіз феномену може слугувати певним варіантом щодо моделювання соціокультурної ситуації заміщення вербальних засобів інформації візуальними, розкриваючи “технічне” розмаїття можливостей візуального у передачі змісту і водночас фіксуючи увагу на вагомості і своєрідності соціопсихологічного аспекту сприйняття візуального у цих процесах.

Основні положення дисертації представлено у публікаціях

1. Савченко В. В. Художній переклад як загальномистецьке явище (досвід естетичного аналізу) // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - Вип. 10. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2002. - С. 205-209.

2. Савченко В. В. Візуальне мислення в контексті розуміння митця (на основі аналізу концепції кіномистецтва О. Іоселіані) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Вип.VII: Зб. наук. праць.: У 2-х частинах. Частина ІІ. - К., 2001. - С. 87-96.

3. Савченко В. В. До проблеми візуального художнього перекладу // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Вип.VI: Зб. наук. праць: У 2-х частинах. Частина ІІ. - К., 2001. - С. 28-37.

4. Савченко В. В. До проблеми трансвидового перекладу в мистецтві // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - С. 187-193.

5. Савченко В. В. Перевод как трансформация слова в изображение // Матеріали наукової конференції “Мова і культура”. - Вип.3. - Т.II - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2001. - С. 36-42.

6. Савченко В. В. Художественный перевод как металингвистическое явление // Философия ХХ века: школы и концепции: Материалы научной конференции 23-25 ноября 2000г. - СПБ.: Издательство Санкт-Петербургского философского общества, 2000. - С. 346-348.

7. Савченко В. В. “Пиковая дама” Александра Бенуа // 200-летию А. С. Пушкина посвящается… Сб. статей. - Одесса: Принт Мастер, 1999. - С. 131-138.