Військово-політичні стосунки Угорського королівства з Галицьким та Галицько-Волинським князівством (ХІІ-ХІІІ ст.) - Автореферат

У звязку з цим великого значення і актуальності набувають дослідження з історії військово-політичних відносин, зокрема - стосунків Угорського королівства з Галицьким і Галицько-Волинським князівством кінця ХІІ-ХІІІ ст. Розбудова сучасної соборної незалежної України на принципах рівноправності та партнерства з іншими країнами світу передбачає врахування і використання історичного досвіду її відносин із народами, які віддавна мали з українцями тісні тривалі військово-політичні, соціально-економічні, культурні та релігійні стосунки. Тому зясування та всебічне обєктивне висвітлення змісту і характеру військово-політичних та дипломатичних стосунків Угорського королівства з Галицьким і Галицько-Волинським князівством набуває сьогодні також важливого науково-теоретичного та практичного значення. Із врахуванням мети у дисертації ставляться такі завдання: · дослідити угро-руські військово-політичні відносини періоду становлення та широкомасштабного розвитку зовнішньополітичної діяльності Арпадів щодо Галицького князівства, вироблення уграми стратегії та ідеологічного обґрунтування щодо питання про приєднання володінь Ростиславичів до Угорської Корони (1187-1199 рр.); Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1187-1301 рр. Нижньою межею є час перетворення Галицького князівства на обєкта міжнародних відносин у Центрально-Східній Європі, розгортання зовнішньополітичної діяльності Угорського королівства щодо володінь династії Ростиславичів у 1188-1189 рр. Верхня межа - рік смерті останнього представника династії Арпадів-Ендре ІІІ в Угорщині та князя Лева - у Галицько-Волинській державі, що видозмінило зовнішню політику обох країн по відношенню одна до одної.У першому розділі - “Джерела та історіографія проблеми” - дисертантом було проаналізовано стан наукової розробки теми, подано огляд використаних документів і матеріалів. “Золоті булли” короля Ендре ІІ (1222 і 1231 рр.) вміщують цикл постанов, яких, у період присутності на території Галицької землі угорської влади, повинні були дотримуватись представники місцевої знаті. У ХІХ - початку ХХ ст. питання військово-політичних стосунків Угорської корони з Галицьким і Галицько-Волинським князівствами цікавили Д. Одночасно розробка питань історії військово-політичних відносин Угорського королівства з Галицьким та Галицько-Волинським князівством кінця ХІІ - ХІІІ ст. привертала увагу вчених Угорщини і Польщі. У другому розділі - “Галицьке князівство у військово-політичних концепціях Угорського королівства (1187-1199 рр.)” - вивчається міжнародний статус Угорського королівства і Галицького князівства у ХІІ ст., реконструйовано процес перетворення володінь династії Ростиславичів у обєкта міжнародної політики країн Центрально-Східної Європи, вироблення князівськими династіями Галичини і Волині необхідних стратегій у розбудові стосунків з Угорським королівством, формування при дворі Арпадів зовнішньополітичних планів щодо “галицького питання” та часткова їх реалізація у 1187-1189 рр.Івано-Франківськ: Плай, 2000. Русько-угорські відносини ІХ - ХІІІ ст. на сторінках письмових джерел Західної Європи і Сходу // Вісник Прикарпатського університету. Івано-Франківськ: Плай, 2000. Русько-угорські відносини ІХ - ХІІІ ст.: джерела до вивчення // Галичина: науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Русько-угорські відносини періоду Данила Галицького в оцінці угорської історіографії ХІХ - початку ХХ ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА: