Військова служба як особливий вид державної служби в Україні - Автореферат

В Україні здійснюються заходи, що спрямовані на вдосконалення Воєнної організації держави, головним призначенням якої є оборона, забезпечення національної безпеки держави, її збройного захисту. На цей час юридична сутність військової служби в Україні залишається недостатньо дослідженою. У законодавстві Воєнна організація держави визначається як сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем з боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз. Форми і методи діяльності військовослужбовців знаходять відбиття в зафіксованих у законодавчих актах правах та обовязках їх представників, оскільки військовослужбовцям надаються владні повноваження, здійснюючи які вони представляють державу, її органи. Таким чином, актуальність обраної теми дослідження зумовлюється необхідністю поглиблення теоретичних основ державно-правового регулювання такого інституту державної служби в Україні, як військова, розгляду теоретичних і прикладних проблем військово-службових правовідносин, правового статусу військовослужбовців, здійснення комплексного аналізу чинного законодавства України у військовій сфері, формулювання й обґрунтування відповідних наукових висновків та практичних пропозицій і рекомендацій.Розділ 1 «Сутність та цілі військової служби як виду державної служби в Україні» присвячений висвітленню організаційних та правових аспектів військової служби як особливого виду державної служби, складається із трьох підрозділів. У підрозділі 1.1 «Сутність, принципи та мета військової служби» автором робиться висновок, що військова служба є особливим видом державної служби, полягає у виконанні громадянами України військового обовязку у складі ЗСУ, інших військових формуваннях. Зазначається, що управління військовою службою здійснюється за двома напрямами: 1) підбір та розстановка кадрів, організація бойової підготовки військ, тобто питання, що стосуються оборони та безпеки; 2) оперативне управління, або командування військами. У розділі 2 «Правове регулювання проходження військової служби в Україні» аналізується стан правового регулювання підготовки громадян до військової служби, підстави, умови зарахування та термін перебування на військовій службі, порядок її припинення, особливості статусу військовослужбовця. У підрозділі 2.1 «Підготовка до військової служби, порядок зарахування та термін перебування на військовій службі» розглядається значення попередньої підготовки громадян до служби у ЗСУ, аналізується механізм зарахування та термін перебування на службі залежно від її виду, рівня освіти, військового звання, стану здоровя.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні юридичної природи військової служби як виду державної служби, визначено її зміст і характер; надано характеристику органів управління військової служби, розглянуто їх систему та компетенцію; зроблено аналіз чинного законодавства у сфері проходження військової служби в Україні; визначено правовий статус військовослужбовців; зясовано юридичну сутність військового обовязку громадян України, особливості припинення військової служби, а також юридичну сутність військової дисципліни та її зміст; дано загальну характеристику юридичної відповідальності військовослужбовців, окреслено її риси і принципи; встановлено роль адміністративної і дисциплінарної відповідальності військовослужбовців у зміцненні законності і дисципліни у ЗСУ; визначено напрями розвитку законодавства про адміністративну та дисциплінарну відповідальність військовослужбовців. 1.Військова служба - це особливий вид діяльності осіб, які займають державні посади у військових організаціях та структурах, мають військові звання, наділені владними повноваженнями, виконують завдання та функції держави щодо забезпечення її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності специфічними методами та засобами. 3.Виходячи із змісту військової служби пропонується внести до Закону «Про Збройні Сили України» визначення поняття «військовослужбовець» та «військова посада». Військовослужбовець - громадянин (громадянка) України, що має військове звання, проходить військову службу у Збройних Силах, виконує обовязки за займаною військовою посадою згідно з колом службових повноважень. Підготовка до військової служби є однією з форм реалізації військового обовязку громадянами, організується, забезпечується та контролюється відповідно до закону уповноваженими державними органами та посадовими особами, здійснюється як в обовязковому, так і у добровільному порядку, розповсюджується тільки на громадян України і повязана із зарахуванням на військову службу, призовом на збори, присвоєнням військового звання, призначенням на посаду або звільненням з неї в запас або відставку.

Основний зміст роботи

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні юридичної природи військової служби як виду державної служби, визначено її зміст і характер; надано характеристику органів управління військової служби, розглянуто їх систему та компетенцію; зроблено аналіз чинного законодавства у сфері проходження військової служби в Україні; визначено правовий статус військовослужбовців; зясовано юридичну сутність військового обовязку громадян України, особливості припинення військової служби, а також юридичну сутність військової дисципліни та її зміст; дано загальну характеристику юридичної відповідальності військовослужбовців, окреслено її риси і принципи; встановлено роль адміністративної і дисциплінарної відповідальності військовослужбовців у зміцненні законності і дисципліни у ЗСУ; визначено напрями розвитку законодавства про адміністративну та дисциплінарну відповідальність військовослужбовців.

На підставі проведеного дослідження сформульовано такі висновки.

1.Військова служба - це особливий вид діяльності осіб, які займають державні посади у військових організаціях та структурах, мають військові звання, наділені владними повноваженнями, виконують завдання та функції держави щодо забезпечення її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності специфічними методами та засобами.

2.Головною метою військової служби в Україні як державної служби особливого характеру (мілітаризованої) є практичне здійснення функцій держави щодо збройного захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, військового та економічного потенціалу України. Статус військової служби та військовослужбовців визначається тільки на державному рівні.

3.Виходячи із змісту військової служби пропонується внести до Закону «Про Збройні Сили України» визначення поняття «військовослужбовець» та «військова посада». Військовослужбовець - громадянин (громадянка) України, що має військове звання, проходить військову службу у Збройних Силах, виконує обовязки за займаною військовою посадою згідно з колом службових повноважень.

Військова посада - це формально визначена первинна структурна одиниця у Збройних Силах України, військах, військових формуваннях та структурах, що входять до складу Воєнної організації держави, яка визначає зміст та повноваження військовослужбовця, що її обіймає.

4. Органи військового управління є складовою частиною єдиної системи органів виконавчої влади і здійснюють функції держави на основі загальних принципів державного управління. Це виконавча, розпорядча та організуюча діяльність військових органів, управління та структур, яка безпосередньо повязана з керівництвом Збройними Силами, їх матеріально-побутовою та бойовою діяльністю з метою успішного й ефективного вирішення поставлених державою завдань, щодо забезпечення її збройного захисту. Акти органів військового управління, видані у межах їх компетенції, є обовязковими до виконання у військових формуваннях та структурах.

5. Підготовка до військової служби є однією з форм реалізації військового обовязку громадянами, організується, забезпечується та контролюється відповідно до закону уповноваженими державними органами та посадовими особами, здійснюється як в обовязковому, так і у добровільному порядку, розповсюджується тільки на громадян України і повязана із зарахуванням на військову службу, призовом на збори, присвоєнням військового звання, призначенням на посаду або звільненням з неї в запас або відставку.

6. Військовий обовязок - це обовязок громадян України на підставі закону здійснювати підготовку до військової служби, проходити її у лавах Збройних Сил, інших військових формуваннях, виконувати військовий обовязок у запасі та резерві, дотримуватися правил військового обліку з метою забезпечення збройного захисту Вітчизни.

Припинення військової служби є окремим етапом її проходження. Припинення військової служби - це сукупність умов та фактів, що закріплюються у наказі уповноваженої посадової особи про виключення військовослужбовця зі списків військової частини, на підставі чого припиняються військово-службові правовідносини та втрачається статус військовослужбовця.

7.Головним завданням юридичної відповідальності військовослужбовців є забезпечення дотримання законності та дисципліни у ЗСУ, спрямовування їх діяльності на додержання законів, відповідальне ставлення до виконання службових повноважень.

Адміністративна та дисциплінарна відповідальність дозволяють швидко впливати на поведінку військовослужбовців, не усуваючи їх від виконання обовязків, служать зміцненню військової дисципліни.

8. Однією з умов забезпечення і зміцнення військової дисципліни є закріплення в оновленому Дисциплінарному статуті ЗСУ (Дисциплінарному кодексі військовослужбовців України): 1) обовязків різних категорій військовослужбовців щодо дотримання військової дисципліни; 2) видів заохочень за сумлінне виконання ними службових обовязків; 3) видів дисциплінарних стягнень за порушення військовослужбовцями нормативно визначених обовязків; 4) механізму застосування заохочень.

9. Оновлене законодавство про дисциплінарну відповідальність має включати визначення дисциплінарного проступку військовослужбовця. Це, на думку автора, протиправне, суспільно шкідливе, винне діяння, що полягає в невиконанні або неналежному виконанні військовослужбовцями службових повноважень, інших закріплених у нормативно-правових актах обовязків, що заподіює суспільству та державі несуттєву шкоду, за яке передбачена дисциплінарна відповідальність.

10. При притягненні військовослужбовців до адміністративної відповідальності необхідно враховувати, що на них поширюється дія Дисциплінарного статуту ЗСУ і вони за скоєння адміністративного проступку можуть відповідати за цим Статутом. У КУПАП доцільно чітко визначитися зі складами правопорушень, за які військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних засадах, про що чітко сказати у відповідних статтях, з цією метою у КУПАП включити окрему главу «Відповідальність військовослужбовців за адміністративні правопорушення».

11. На підставі аналізу військового законодавства робиться висновок, що правове регулювання військової служби є недостатнім. Пропонується прийняття Військового кодексу України, а з метою захисту професійних прав військовослужбовців - Закону України «Про професійні союзи військовослужбовців». Для більш чіткого визначення правового статусу військовослужбовців ЗСУ прийняти закон «Про правовий статус військовослужбовців в Україні».

Для підвищення ефективності дисциплінарної практики пропонується замість Дисциплінарного статуту ЗСУ, опрацювати та прийняти Дисциплінарний кодекс військовослужбовців. Надається його структура.

1. Александров В. М. Принципи устрою Війська Запорозького за Конституцією Пилипа Орлика / В. М. Александров // Державне будівництво та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. - X., 2006. -Вил. 11.-С. 156-164.

2. Александров В. М. Зміст і характер військової служби / В. М. Александров // Проблеми законності : респ. міжвід. наук. зб. -X., 2007. - Вип. 91. - С. 34-41.

3. Александров В. М. Управління військовою службою в Україні / В.М. Александров // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. - X., 2008. - Вип. 16. - С. 132-140.

4. Александров В. М. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців / В. М. Александров // Проблеми систематизації законодавства про адміністративні правопорушення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Сімферополь-Ялта, 7-8 груд. 2006 р. - Сімф., 2006 - Ч. 2. - С. 188-195.

5. Александров В. М. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо підготовки громадян до військової служби у Збройних Силах України / В. М. Александров // Місцеве самоврядування сучасність та перспективи : матеріали наук.-практ. конф., Харків, 26 черв. 2007 р. - X., 2007. - С. 199-202.

6. Александров В. М. Військова служба як особливий вид державної служби / В.М. Александров // Осінні юридичні читання: Тези доп. та наук, повідомл. всеукр. наук. конф. молодих вчених 12- 13 листоп. 2008 р. - X., 2008. - С. 154-156.