Військова розвідка Росії на Далекому Сході в другій половині XIX-на початку XX століття - Дипломная работа

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА Військова розвідка Росії на Далекому Сході в другій половині XIX - на початку XX століття ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Стан військової розвідки на Далекому Сході на початку XX ст. (до 1905р.). 3.1 Військова розвідка напередодні війни з Японією 3.2 Діяльність російських розвідструктур під час російсько-японської війни 1904-1905рр. Висновки Методичний розділ Список використаних джерел і літератури Вступ Актуальність. Інтерес до проблеми розвідки ніколи не зникне, оскільки це дуже важлива складова питання безпеки кожної держави. Зростання інтересу до історії військової розвідки останнім часом обумовлений головним чином тим, що серед учених, істориків, політиків і військових немає дотепер чіткої оцінки й значення розвідки й впливу її на розвиток відносин у світі, а також ніхто до сьогодні не може назвати точну дату виникнення розвідки. Навіть на сьогоднішній день не розкрита точна кількість розвідувальних операцій й імена розвідників, які проводили ці операції у світі. Під час обговорення цих питань часто виникають розбіжності, а коли розмова стосується розвідки Росії, то суперечки здобувають гострий характер. Сьогодні в усім світі в кожній країні є своє міністерство, що відповідає за безпеку в країні. Однією з функцій таких міністерств є саме розвідка, до розвідки відносять різного роду діяльність у плані одержання потрібної інформації. Щодо розвідки Росії в регіоні Далекий Схід то потрібно сказати що вона відрізняється від інших регіонів своєю специфікою. Розробка проблеми, винесеної в заголовок нашого магістерського дослідження необхідно для розуміння багатьох подій, які відбувалися другій половині XIX - на початку XX ст. й їхній вплив на хід Російсько-Японської війни й історичного розвитку імперії надалі. Це час безпосередньої експансії на Далекий Схід - проведення географічних експедицій, вивчення менталітету й територій, а також корисності даних територій для Росії. При цьому під терміном «військова розвідка» ми будемо розуміти практику й теорію збору інформації про супротивника або конкурента для безпеки й отримання переваг у військовій сфері, а область дослідження обмежимо сухопутною розвідкою. Виходячи з мети, визначені наступні завдання дослідження: · на основі аналізу літератури й джерел по даній тематиці, розкрити значення військової розвідки у зовнішньої політики Росії в XIX - початку ХХ вв.; · визначити причини появи й розвитку військової розвідки Росії на Далекому Сході; · виділити форми й методи здійснення військової розвідки · простежити основні розвідувальні операції на Далекому Сході; · розкрити вплив відомостей військової розвідки на процес російської експансії на Далекий Схід; · проаналізувати діяльність розвідників і визначити їхнє значення в Російсько-Японській війні; · визначити рівень праці російської військової розвідки на Далекому Сході, протягом розглянутого часу Географічні рамки: територія Далекого Сходу, під якою будуть розумітися Цинская імперії, Японія й Корея. Хронологічні рамки: нижня хрогологічна рамка - 1863 рік, коли було створено спеціальні розвідслужби задля координації, збору військової інформації - Військово-учений комітет( далі ВУК), а також Азіатське відділення Генерального штабу в рамках покращення військової розвідки на далекому Сході. Воно повинно було координувати збирання інформації, щодо Азії взагалі, та Далекого Сходу в тому числі. Створення Азіатської частини знаменувало активізацію російської зовнішньої політики на просторах Азії. Крім того, історичний і логічний методи в сукупності із системним аналізом допомогли нам досліджувати обєкт російську розвідку на Далекому Сході в контексті загальної історії, і, одночасно, у розвитку. При проведенні дослідження автор дотримувався принципів історизму й обєктивності. Ця група літератури передбачає вивчення основних проблем та питань, що виникали в процесі ведення зовнішньої політики Росії на Далекому Сход, та реакцію з боку держав даного регіону. В розгляді цієї групи літератури потрібно відмітити роботи таких авторів, як Алексеєв А.И., Безкровний Л.Г., Нарочничцький А.Л., Хевролін В.М., Ігнатьєв А.В.,Сандулов Ю.А.,Кіняпіна Н.С.[5,10,62,69,75]. Велику увагу автор звертає на розвиток економіки в регіоні, це питання було найбільш важливим в процесі дослідження та освоєння територій, адже саме придбання нових земель надає можливість розширення свого впливу та підняття економіки регіону за рахунок вливання коштів в регіон, а також отримання прибутку з освоєних територій шляхом отримання найбільшого прибутку з найменшими витратами коштів. Саме тут відмічаєте протиборство Росії, США та Китаю, Японії та інших країн. Кіняпіна Н.С. в своїй праці «Внешняя политика России второй половины XIX столетия». Авторка в своїй роботі висвітлює такі питання та завдання, як відслідкування відносин Росії з Далеким Сходом в другій половині XIX століття. В праці відмічено те, що Російський МЗС (Міністерство закордонних справ) було по своїй суті закритим «аристократичним клубом».Тому в характері і направленості російської зовнішн