Аналіз генезису військової освіти в Україні та виявлення її провідних характеристик. Розкриття творчого потенціалу педагогічних працівників і курсантів. Реформування національної системи освіти з урахуванням прогресивних вітчизняних і зарубіжних традицій.
При низкой оригинальности работы "Військова освіта України: історія, теорія, методологія, практика", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За роки незалежності в Україні визначено пріоритетні напрями розвитку освіти, створено її сучасну нормативно-правову базу, здійснюється реформування з опорою на прогресивні національні та світові освітні традиції та стандарти, гуманістичну філософію освіти. В Україні фактично були відсутні військові науково-дослідні та науково-методичні установи з проблем військової освіти. Особлива актуальність проблем військової освіти, необхідність узагальнення, систематизації та осмислення вітчизняного досвіду становлення й розвитку СВО, потреба обґрунтування її теоретико-методологічних основ та створення сучасної системи з опорою на найкращі світові і вітчизняні освітні традиції, гостра необхідність переосмислення традиційних уявлень про військово-педагогічний процес (ВПП) у ВВНЗ і надання йому особистісного спрямування, необхідність відходу від традиційних основ організації та проведення навчально-виховного процесу, потреба наукового проектування розвитку СВО в Україні на перспективу зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Військова освіта України: історія, теорія, методологія, практика”. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Головного управління військової освіти Міністерства оборони України та Головного управління кадрової політики Міністерства оборони України за такими темами: “Розробка методологічних основ планування розвитку СВО” (шифри: “Система - С”, “Система - СВО”); “Стандартизація вищої освіти військових фахівців” (шифр: “Держстандарт”); “Управління системою підготовки військових фахівців” (шифр: “Управління”); “Пошук шляхів удосконалення технологій навчання” (шифр: “Технологія”); “Військова освіта в Україні: історія та сучасність” (шифр: “Історія”); “Дослідження систем підготовки військових фахівців у зарубіжних країнах” (шифр: “Інтеграл”) і повязано з темою “Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти” (РК № 0102U000401), яка розробляється в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність функціонування вітчизняної СВО в умовах реформування і розвитку ЗС України, їх поступового переходу на контрактну систему комплектування значно підвищиться за умови системного аналізу її становлення й розвитку, виявлення провідних характеристик, переосмислення ролі та місця в державі й соціокультурному середовищі, обґрунтування сучасної системи з урахуванням передового зарубіжного й вітчизняного досвіду та її впровадження у практику підготовки військових фахівців на основі гуманістичної філософії освіти.У розділі 1 - “Історія військової освіти: національний досвід” - здійснено аналіз становлення та розвитку військової освіти в Україні за десятирічний період історії нашої незалежної держави, визначено її основні етапи та характеристики. Водночас військовій освіті в Україні, так само як і загальнодержавній освіті в цілому, були притаманні такі недоліки: консерватизм, уніфікація, авторитарне управління, ізольованість від світових освітніх традицій; невідповідність структури та змісту навчання вимогам життя і реальній практичній діяльності військових фахівців; недостатня розробленість всебічної системи мотивації навчання; недооцінка місця самостійної роботи курсантів (слухачів) у системі навчання та її значення в формуванні й розвитку особистості фахівця. Належало розробити такі принципово нові підходи до розвитку військової освіти в Україні: - здійснення реформи у військовій освіті на наукових засадах, врахування закономірностей і принципів психологічної, педагогічної, соціологічної та юридичної наук, інформатики тощо; Наприкінці 1996 р. згідно з наказом Міністра оборони України розгорнулася робота з доопрацювання проекту Державної програми будівництва та розвитку ЗС України на період до 2005 р. У Головному управлінні військової освіти Міністерства оборони України було розроблено “План реформування системи військової освіти на період до 2005 року”, затверджений Міністром оборони. Система військової освіти - це соціальний інститут, що є складовою частиною державної системи освіти, покликаний забезпечити процес військової освіти, він складається певною мірою з організованої сукупності освітніх закладів, які реалізують військову освіту згідно з чинними нормативно-правовими основами, освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, встановленими державою, та органів управління освітою, що здійснюють керівництво діяльністю цих закладів.Визначено та обґрунтовано таку періодизацію становлення й розвитку СВО в Україні: перший період - 1991-1993 рр.; другий - 1994-1996 рр.; третій - 1997-2002 рр. Протягом першого та другого періодів було розроблено нормативні документи щодо створення СВО в Україні та забезпечення ступеневої військової освіти; сформовано Перелік спеціальностей і спеціалізацій підготовки військових фахівців; структуровано мережу військових навчальних закладів, створено військові ліцеї, систему допр
План
2. Основний зміст монографії
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы