Військова могутність сучасної Української держави (політологічний аналіз) - Автореферат

Проблема військової могутності України на рівні її самодостатнього державно-політичного забезпечення - новий напрям наукового осмислення сутнісних основ державотворення, оскільки у період 18-20-х, 40-х та початку 50-х років ХХ ст. окремими політичними силами України у несприятливих політичних умовах реалізовувались практичні заходи національного військового будівництва без їх належного державного забезпечення та теоретичного обґрунтування. Необхідність одночасного військово-політичного реагування України на зазначені події додатково підкреслює актуальність дослідження проблематики її військової могутності. Кінець ХХ - початок ХХІ століть доцільно розглядати як новий етап розвитку військової справи, сутнісними особливостями якого стають розробка провідними країнами світу принципово нових напрямків військової діяльності, орієнтованих на якісне покращення озброєнь і військової техніки, удосконалення організаційних структур, форм та способів бойового застосування військ (сил) на основі освоєння нових “інтелектуальних” технологій. За таких умов Україна, орієнтуючись на відповідність державотворчих результатів загальноцивілізаційним нормам, не може нехтувати комплексом власних оборонних проблем, що стимулює уважне ставлення до проблематики її військової могутності. Слід підкреслити, що цільових робіт політологічного спрямування, у яких безпосередньо досліджувалася б проблематика військової могутності України, механізми її формування, умови трансформації могутності такого вигляду у військову силу держави у національній науковій палітрі фактично не існує.У відповідності з такою методикою військова могутність державного рівня визначалась як сукупність всіх матеріальних і духовних сил держави, а також здатності держави мобілізувати ці сили з метою досягнення мети війни або вирішення інших військово-політичних завдань. У відповідності з таким підходом, військова могутність сучасної держави (коаліції держав) являє собою сукупність матеріальних і духовних можливостей суспільства, що використовуються державними органами з метою досягнення певних військово-політичних цілей як на міжнародній арені, так і в умовах окремих країн: для підготовки війни і її ведення, з метою агресії або її відбиття, в інтересах запобігання війни, забезпечення безпеки - глобальної, регіональної, національної. У загальному переліку елементів, що визначають якісні особливості ВМД, особливого значення набуває категорія військової сили держави - явища, яке являє собою ступінь і інтенсивність реального впливу військової могутності з тією або іншою метою на інші держави або систему міждержавних відносин. До таких документів відносяться: Договір про часткову заборону випробувань ядерної зброї (1963 р.), Договір про принципи діяльності держав при дослідженні та використанні космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (1967), Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968), Договір про заборону розміщення ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення на дні морів і океанів та у їх надрах (1971), Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про її знищення (1972), Договір про обмеження систем протиракетної оборони (1972), Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї (1974), Гельсінський прикінцевий Акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі (1975), Заключний документ Стокгольмської конференції, присвяченої заходам зміцнення довіри і безпеки у Європі (1986), Керівні принципи Режиму контролю за ракетними технологіями (1987), Договір між СРСР і США про ліквідацію ракет середньої і малої далекості (1988), Договір про звичайні збройні сили у Європі (1990, 1999), Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1 - 1991, СНО-2 - 1993), Договір про відкрите небо (1992), Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення (1993), Договір про всезагальну заборону ядерних випробувань (1996), деякі інші документи. Враховуючи сукупність негативних чинників розвитку військової сфери України на протязі 1990-х рр., підкреслюється, що соціально-психологічні механізми усвідомлення військово-силової проблематики у сучасному українському суспільстві та його державі - розрізнені, фрагментарні, різноспрямовані фактори соціально-політичної взаємодії, які недостатньо поляризуються загальносуспільною позицією стосовно важливості оборонних проблем України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Військова могутність України: теоретико-методологічні засади формування і розвитку (політологічний аналіз досвіду 1990-х років). - К., Ірпінь: Перун, 2000. - 448 с. - 23,5 д.а.

Рецензії: Якушик В. Військова могутність України: політичні аспекти теоретичного планування та практичного втілення // Людина і політика. - 2000. - № 6. - С. 83-84.; Бебик В.М. Військова могутність України як необхідна політична передумова продовження державотворчого процесу // Трибуна. - 2001. - № 3-4. - С. 38.

Статті у наукових виданнях та інші публікації

2. Проблеми розбудови Збройних Сил на сторінках вітчизняної преси // Нова політика. - 1995. - № 1. - С. 26-31 (0,4 д.а.).

3. Військова могутність в сучасній багатомірності світу // Віче. - 1999. - № 6. - С. 105-115 (0,5 д.а.).

4. Тенденції розвитку сучасних армій: орієнтир для України // Трибуна. - 1999. - № 7-8. - С. 25-27 (0,5 д.а.).

5. Військова сила, цінності демократії та національні інтереси: варіанти взаємодії у сучасному світі // Людина і політика. - 1999. - № 6. - С. 48-55 (0,7 д.а.); 2000. - № 1. - С. 35-41 (0,6 д.а.).

6. Миротворчість як військова форма прояву зовнішньополітичної активності України // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. - Том 12. Політологія. - С. 88-95 (0,4 д.а.).

7. Нове століття - нові війни? Спроба футурологічного конструювання ймовірних воєнних зіткнень ХХІ століття // Віче. - 2000. - № 1. - С. 120-131 (0,8 д.а.).

8. Військове співробітництво України і Росії між полюсами реальності та ірреальності (геополітичний аналіз) // Людина і політика. - 2000. - № 2. - С. 45-56 (0,8 д.а.).

9. Фактор НАТО у формуванні військової могутності Української держави // Людина і політика. - 2000. - № 3. - С. 24-33 (0,7 д.а.).

10. Військова могутність незалежної України: міф чи реальність? // Трибуна. - 2000. - № 3-4. - С. 26-27 (0,3 д.а.).

11. Право і зброя (“конвеєр смерті” крізь призму міжнародно-правових заборон і обмежень) // Право України. - 2000. - № 7. - С. 105-109 (0,5 д.а.).

12. Військова реформа в Україні: необхідність? вимушеність? приреченість? // Людина і політика. - 2000. - № 5. - С. 72-81 (0,7 д.а.).

13. У силовому середовищі. Військова могутність суміжних держав як проблема геополітичного визначення України // Політика і час. - 2000. - № 7-8. - С. 11-18 (0,7 д.а.); № 9-10. - С. 16-25 (1 д.а.).

14. “Європеїзація” системи оборони? Теорія і практика створення європейських збройних сил (у співавторстві з В.М.Голишевим) // Політика і час. - 2000. - № 11-12. - С. 38-46 (0,7 д.а.).

15. Прохолода над Атлантикою. Ускладнення російсько-американських міждержавних взаємин як реальність сучасної геополітики // Трибуна. - 2000. - № 11-12. - С. 33-34 (0,2 д.а.).

16. Соціально-психологічні основи оборонного мислення людини і суспільства // Нова політика. - 2000. - № 6. - С. 57-62 (0,4 д.а.).

17. Збройні Сили в українському суспільстві: соціальна трансформація і національна безпека // Збірник наукових праць Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000. - Випуск 11. - С. 86-93 (0,5 д.а.).

18. Косово-1999. Балканське відлуння в Україні // Збірник наукових праць Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000. - Випуск 12. - С. 55-60 (0,5 д.а.).

19. Методологічні основи дослідження військової політики сучасної держави // Збірник наукових праць УАПН “Сучасна українська політика. Політика і політологи про неї”. - 2000. - Випуск другий. - С. 242-256 (0,7 д.а.).

20. Політико-правовий механізм забезпечення військової могутності України: сучасний стан та перспективи розвитку // Збірник наукових праць Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України “Наукові записки”. - 2000. - Випуск 12. - С. 20-32 (0,7 д.а.).

21. Синергетика про військову політику сучасної держави // Збірник наукових праць Національного університету "Києво-Могилянська академія". - 2000. - Том 18. Політичні науки. - С. 77-83 (0,4 д.а.).

22. Армія США як чинник геостратегічного лідерства Вашингтона (“фотографія” військово-політичних можливостей Сполучених Штатів на старті ХХІ століття) // Людина і політика. - 2001. - № 1. - С. 101-110 (0,7 д.а.).

23. Міжнародні гарантії незалежності України - політична виправданість і необхідність. Та чи достатність? // Віче. - 2001. - № 2. - С. 55-63 (0,5 д.а.).

24. Трансформація військової сфери Російської Федерації: кількість, якість, спрямованість // Людина і політика. - 2001. - № 2. - С. 76-87 (0,7 д.а.).

25. Стратегическое партнерство? // Персонал. - 2001. - № 2. - С. 18-21 (0,2 д.а.).

26. Особливості законодавчого забезпечення національної безпеки Російської Федерації (погляд з України) // Право України. - 2001. - № 3. С. 116-119 (0,4 д.а.).

27. Незамінний елемент державної могутності. Військово-політичні орієнтири 43-го Президента США // Політика і час. - 2001. - № 4. - С. 16-24 (0,6 д.а.).

28. Держава як субєкт забезпечення військової могутності України // Збірник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України “Держава і право”. - 2001. - Випуск 9. - С. 480-490 (0,7 д.а.).

29. Проблемність у викладанні політології (У співавторстві з О.М.Вашутіним) // Нові технології навчання. Випуск 14. - К.: Інститут системних досліджень освіти Міністерства освіти України, 1995. - С. 130-136 (0,3 д.а.).

30. Методологічні основи визначення оборонної могутності держави і викладання політології у “суспільстві стримування війни” (У співавторстві з О.М.Вашутіним, М.Г.Демченком) // Проблеми освіти. Випуск 5. - К.: Інститут змісту і методів навчання Міністерства освіти України, 1996. - С. 135-141 (0,3 д.а.).

31. Від кількості до якості? Роздуми з приводу матеріально-духовної асиметрії у розвитку Української Армії (у співавторстві з О.Малченковим) // Спостерігач. - 1996. - № 29. - С. 15-19 (0,2 д.а.).

32. Концептуальні засади формування змісту сучасної військово-гуманітарної освіти (У співавторстві з В.С.Білоусом, О.М.Вашутіним) // Проблеми освіти. Випуск 7. - К.: Інститут змісту і методів навчання Міністерства освіти України, 1997. - С. 30-37 (0,4 д.а.).

33. Проблеми суспільної рефлексії Концепції національної безпеки України // Матеріали наукової конференції “Роль та місце воєнної розвідки у системі національної безпеки України”. - К.: МО України, 1997. - 0,5 д.а.

34. Актуальні проблеми формування військово-політичного світогляду у курсантів військових навчальних закладів України // Проблеми освіти. Випуск 10. - К.: Інститут змісту і методів навчання Міністерства освіти України, 1998. - С. 114-121 (0,4 д.а.).

35. Ядерна зброя на зламі тисячоліть: фактор стримування чи засіб самогубства? (У співавторстві з О.Малченковим) // Військо України. - 1998. - № 3-4. - С. 18-19 (0,2 д.а.).

36. Проблема родо-видової структуризації понятійно-категоріального апарату військової політології // Навчально-методичний збірник Київського інституту Сухопутних військ. - К., 1997. - С. 105-109 (0,2 д.а.).

37. Політична сфера України і оборона (Проблема осмислення та дидактичного використання категорії політичного потенціалу військової могутності держави) // Матеріали науково-методичної конференції “Концепція навчального процесу Обєднаного інституту військової розвідки: стан, проблеми, перспективи”. - К.: МО України, 1998. - 0,5 д.а.

38. НАТО // Міжнародні військові організації. - К.: МО України. - 1998. - С. 3-4, 25-58, 112-113 (1,2 д.а.).