Військові обивателі Слобідської України: інтеграція до імперського суспільства (1765–1798 роки) - Автореферат

Предметом дослідження є зміни в правовому становищі, адміністративному підпорядкуванні та становій ідентичності військових обивателів, а також соціальна мобільність колишнього слобідського козацтва, які розглядаються як складові процесу інтеграції військових обивателів до суспільства Російської імперії. Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1765-1798 рр. Вибір нижньої хронологічної межі обумовлений тим, що в 1765 р. після скасування автономії Слобідської України рішенням імперського уряду був утворений стан військових обивателів, до складу якого увійшли колишні козаки-компанійці та підпомічники слобідських полків. Вибір верхньої хронологічної межі повязаний з тим, що в 1798 р. завершився основний етап інтеграції військових обивателів до суспільства Російської імперії, в ході якого вони втратили ключові ознаки станової окремішності. Покладання на військових обивателів у 1798 р. обовязку сплати грошового оброку та остаточне зрівняння колишніх слобідських козаків в адміністративному підпорядкуванні з державними селянами позначили завершення процесу трансформації військових обивателів з окремого стану слобідського суспільства на одну з категорій загальноімперського стану державного селянства. Мета дисертації - простежити основні напрямки інтеграції військових обивателів Слобідської України до імперського суспільства, проаналізувати вплив ліквідації автономії Слобідської України та подальших реформаторських ініціатив імперського уряду на розвиток регіону та становище колишнього слобідського козацтва.Інтеграція військових обивателів до імперського суспільства розумілася найчастіше як одномоментний акт перетворення військових обивателів на державних селян, хоча точна дата цієї події в більшості праць не наводилася. Дослідник вказує на два основні напрямки інтеграційного процесу: по-перше, покладання на колишніх слобідських козаків нових грошових податків та натуральних повинностей, що зближувало військових обивателів з іншими непривілейованими станами імперії, та, по-друге, переходи обивателів до купецтва і міщанства. Багалій працювала над історією військових поселень в Україні, зокрема досліджувала історію Слобідсько-Українського військового поселення (1817-1857 рр.), до складу якого увійшло кілька слобід, більшість населення яких становили військові обивателі . Так, не було здійснено комплексного дослідження інтеграції колишніх слобідських козаків до імперського суспільства, належним чином не проаналізовані правові та культурні підстави соціальної окремішності військових обивателів, досить слабко висвітлена проблема соціальної мобільності колишніх слобідських козаків, не здійснено систематичного аналізу політики імперського уряду та слобідської губернської влади щодо обмеження станових привілеїв військових обивателів, не зверталася належна увага на зміни в колективній ідентичності колишніх слобідських козаків тощо. Документи з цих фондів містять інформацію про правове становище та адміністративне підпорядкування військових обивателів, політику слобідської губернської влади щодо колишніх слобідських козаків, інформацію про особливості землеволодіння, господарську діяльність військових обивателів тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ