Дослідження поширених в новітній літературі поглядів на проблему монастиря, у якому після постригу жила мати короля Данила Романовича. Критичний історичний аналіз аргументів наявних версій, переосмислення свідчень джерел та археологічних матеріалів.
При низкой оригинальности работы "В якому монастирі проживала мати короля Данила Романовича? Свідчення джерел проти пропонованих "широких" трактувань", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Далі, після вставленої згадки про постриг княгині, продовжено опис того ж польсько-угорського походу й викладено подальше розгортання протистояння під стінами Галича та в його регіоні. Відхід княгині до монастиря за часом, назагал, зіставляється з одруженням її старшого сина, у згідному баченні дослідників поєднаного з початком самостійного правління молодого Данила Романовича. монастир мати король література Постриг княгині-матері виглядає мало не “реакцією” на повноліття сина, на той час уже здатного перейняти тягар обов’язків правителя й самому справувати владу. Знаний на початках вдівства в Галичі фактор боярського натиску, звичайно, не мав працювати так само й надалі, а тим більше, - на Волині, де боярський фактор, як відомо, виступав у зовсім іншому контексті й не знав притаманного галицькій ситуації сталого елементу конфлікту з князями. Утім, поширені погляди щодо конкретних обставин переміни владної ситуації у правлячій родині - тільки один з численних “логічних здогадів із контексту”, яких, з огляду на скупість джерел, у літературі накопичилося немало. Тому залучена формула - більше, ніж аргумент “o wybitnym znaczeniu Marii (?)”, згідно з характеристикою Даріуша Домбровського. Востаннє літопис, знову ж принагідно, відзначив княгиню-матір щойно при викладі обставин перед коронацією короля Данила Романовича (1253). Малочисельність згадок про “велику княгиню Романову” після постригу та фактична відсутність будь-яких відомостей з тривалого монастирського періоду її життя, що мав би продовжуватися щонайменше близько 35 років, закономірно, здатні викликати інтерес до десятиліть “непомітного” чернечого статусу княгині, яка активно показала себе у перші роки після втрати чоловіка, тримаючи майбутнє осиротілих нащадків у власних руках. Ще навіть Д. Домбровський - автор запропонованого останнім часом погляду про функціонування такого монастиря в ансамблі історичної забудови на території села Стовп (польське: Столп’є) поблизу Холма, вдаючись дещо раніше до постаті княгині в контексті біографії її чоловіка, постриг побіжно відніс щойно на певний час після одруження князя Данила, про сам монастир, де княгиня-мати мала перебувати більшу частину життя, не згадавши при цьому взагалі. На підставі міркувань ширшого історичного контексту знаходження монастиря у Володимирі він визнав, однак не конкретизуючи його. Федорівський монастир як призначений, за його словами, “очевидно, для поховання (виділення наше. Олександр Майоров привернув увагу до згадки про Єфросинію, сестру Ірини, дружини німецького короля Філіпа Швабського, доньку візантійського імператора Ісаака ІІ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
