Розглянуто віртуозні рухи як самостійний феномен народного хореографічного мистецтва, продемонстровані основні шляхи розвитку віртуозності, виявлено її особливості. Роль скоморохів у формуванні комплексу віртуозних рухів хореографічного мистецтва.
При низкой оригинальности работы "Віртуозні рухи як феномен народного хореографічного мистецтва", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зроблено висновок, що процес естетизації танців сприяв розвитку сольного танцю, віртуозності виконавців-одинаків, що є складовою процесу становлення народно-сценічного танцю та професіоналізації. Феномен віртуозності у хореографічному мистецтві є одним з найменш досліджених, що повязано не лише з відносністю трактування поняття «віртуозність» у кожен історичний період, а й з відсутністю протягом тривалого часу засобів фіксації танцю, що дозволили б проаналізувати динаміку розвитку цього аспекту хореографічної виразності. Саме у народному танці, що є фундаментом розвитку бального, а у подальшому і класичного танцю, закладались основи віртуозної техніки виконання, що з часом була розвинута в сценічних умовах завдяки танцівникам та балетмейстерам, що упродовж всієї історії розвитку сценічного хореографічного мистецтва намагалися здивувати публіку. «Віртуозність» у хореографічному мистецтві зазвичай асоціюється з видатними здібностями, найвищою майстерністю окремих особистостей (танцівників, балетмейстерів). У словниках подано етимологію та значення слова «віртуоз» «(італ. virtuoso, virtus - сила, гідність, талант): 1) виконавець, переважно музикант, який майстерно володіє технікою гри; 2) людина, яка досягла високої майстерності у будь-якій справі» [1, с.
Список литературы
1. Безклубенко С. Мистецтво: терміни та поняття: енцикл. видання: у 2-х т.: Т. 1 (А-Л) / Сергій Безклубенко. Київ: Ін-т культурології АМУ, 2008
2. Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю / Кім Юхимович Василенко. Київ: Мистецтво, 1996. 496 с.
3. Єльохіна О. О. Проблеми розвитку танцювального мистецтва України. Період Київської Русі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.02 «Театральне мистецтво» / О. О. Єльохіна. Київ, 1996. 25 с.
4. Климов А. Основы русского народного танца. Москва: Искусство, 1981. 270 с.
5. Косаківська Л. П. Танцювальний фольклор і становлення українського національного хореографічного мистецтва / Л. П. Косаківська, О. І. Чепалов // Культура України. Мистецтвознавство. 2001. Вип. 8. С. 47-57.
6. Морозов А. І. До проблеми вивчення чоловічих віртуозних рухів в українському народно-сценічному танці / Артем Ігорович Морозов // Мистецтвознавчі записки. 2014. Вип. 26. С. 309-316.
7. Підлипська А. М. Народна хореографічна культура кримських татар ХІХ першої половини ХХ століття (до 1941 р.) у Криму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.01 «Теорія та історія культури» / Аліна Миколаївна Підлипська. Київ, 2005. 20 с.
8. Сердюк Т. І. Місце та значення віртуозних рухів українського народно-сценічного танцю у фаховій підготовці студентів-хореографів / Тетяна Іванівна Сердюк / / Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. 2013. № 3. С. 108-112.
9. Станішевський Ю. Балетний театр Радянської України: 1925-1985: Шляхи і проблеми розвитку / Юрій Станішевський. Київ: Муз. Україна, 1986. 235 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
