Поетичний масив українських фольклорних джерел, що складають пісні, голосіння та пам"ятки билинного і думного епосів. Необхідність глибокого вивчення пам"яток усної української пісенності. Дружинний епос княжої доби (билини). Дума про Івася Коновченка.
Віршовані усні джерела Поетичний масив українських фольклорних джерел складають пісні, голосіння та памятки билинного і думного епосів. Проміжною ланкою між народною прозою і пісенною творчістю можна вважати народне віршування. Т. Г. Шевченка у Львові, що засвідчує популярність цього виду народної творчості. Пісня супроводжує людину впродовж усього її життя - від народження до смерті. Після того, як воно оживає, дівчата закликають: Піди до Дунаю, бери дівча скраю, тобто заохочують принести дівчину в жертву воді, куди має відійти і саме міфічно-ритуальне божество -подоляночка, що може зарадити від посухи. Календарні купальні обряди також супроводжувались спеціальними піснями, тексти яких свідчать, що на окремих територіях України купальські звичаї колись насаджувалися з тою ж наполегливістю, з якою пізніше (після прийняття християнства) викорінювалися: Котра дівка на Купайлі не бувала, Щоб вона сіла та й більше не встала. Лише з набуттям значних раціональних знань про довколишній світ, поширенням писемності й освіти (нагадаємо, що вже у XVII ст. З початку XIX ст., завдяки широкому записуванню фольклору, календарні пісні стають переважно супутниками молодіжних свят і розваг. З кінця XIX - початку XX ст. на весіллях дедалі частіше виконувались ліричні або жартівливі пісні, які не були безпосередньо повязані з традиційною обрядовістю. Мелетія Смотрицького). Без перебільшення можна стверджувати, що українська лірика поряд із думами, голосіннями, баладами та низкою інших жанрів міцно увійшла до скарбниці світової культури. Своєрідним історичним джерелом є жартівливі та сатиричні пісні. Писемні джерела XVI ст. свідчать також, що в Україні у той час знали билини. Третій цикл билин повязаний із галицько-волинською територією і зосереджується навколо князя Романа (билини про Романа, про Дуку Степановича, про Чурилу Пленковича, про Михайла Потока, про Дунай, про Соловя Гудимировича, почасти про Михайла Козарина). Думи продуктивно створювалися протягом XVI- XVII ст. окремими групами, про що свідчать послідовні нашарування у їх змісті, який зберіг також і билинні елементи. Це підтверджує поступовий і органічний перехід від старого, дружинного, епосу до нового, козацького. Марко Плісецький. Імя героя тут - козак Нетяга, що вже свідчить про давність твору.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
