Вірогідність як параметр констативного висловлювання та засоби її вираження в сучасній англійській мові - Автореферат

Маркери вірогідності (далі МВ) не впливають на пропозиційний зміст констативного висловлювання, вони лише вказують на ступінь його вірогідності з погляду мовця й допомагають формуванню відносин довірливості між мовцем й адресатом повідомлення. Залишаються невивченими мовні та позамовні чинники, які визначають вірогідність англомовних констативних висловлювань, сам корпус МВ та закономірності їх функціонування. Мета дослідження - виявлення корпусу маркерів вірогідності та особливостей її позначення в англомовному констативному висловлюванні - зумовила необхідність вирішення конкретних завдань: · виявити вербальні й невербальні МВ в англомовному констативному висловлюванні; Для досягнення мети й вирішення поставлених завдань у роботі використано такі методи та прийоми лінгвістичного аналізу: індуктивний метод, який визначив напрям дослідження від накопичення мовного матеріалу до його систематизації при встановленні типів МВ; метод прагматичного аналізу, за допомогою якого вивчались функції показників вірогідності в англомовному констативному висловлюванні; метод структурного аналізу, який дозволив визначити вплив позиції МВ на тема-рематичну організацію англомовних констативних висловлювань; метод семантико-пропозиційного аналізу, що знайшов застосування у виявленні метакомунікативної природи МВ. Вперше на матеріалі сучасної англійської мови встановлено й описано МВ констативного висловлювання, які в роботі диференціюються за декількома ознаками: за вмістом значення вірогідності, яким мовець наділяє своє висловлювання та як його інтерпретує слухач - на маркери високого і маркери низького ступеня вірогідності; за ознакою їхньої приналежності одному з учасників комунікативного акту - на маркери мовця й маркери слухача.Однак вивчення мовленнєвого спілкування свідчить про те, що надійність чи ненадійність повідомлення, яке передається слухачеві, повинна бути застереженою мовцем: (1) “We had heard from a fully reliable source that the one thousand Jews recently evacuated from Berlin had been massacred in the Rumbuli Forest in Poland” (Harris, 301). Слухач оцінює вірогідність інформації за допомогою констативу - типової прагматичної одиниці вираження раціонально-оцінювального змісту, яка належить до основних функціональних типів висловлювання про події/явища обєктивної дійсності. За допомогою відповідних МВ мовець оцінює вірогідність повідомлюваної інформації, представляє її як факт, знання, наділяючи повідомлення істиннісним значенням, або як припущення, яке надає констативному висловлюванню ймовірнісного значення. Так, у пропозиційній частині констативного висловлювання the one thousand Jews recently evacuated from Berlin had been massacred in the Rumbuli Forest in Poland (приклад 1) повідомляється фактуальна інформація, а частина висловлювання we had heard from a fully reliable source передає додаткову інформацію про саме повідомлення, яка не впливає на пропозиційний зміст констативного висловлювання, а лише спрямована на формування у слухача довірливого ставлення до пропозиційного змісту повідомлення. До основних типів констативного висловлювання з власне вірогідністю належать: а) висловлювання про загальновідомі істини; б) висловлювання фактуального характеру.Маркери вказівки на джерело інформації типу as he said/told/informed, according to N, I ascertained from N слугують для переказування інформації з максимальною точністю та для збереження її автентичності: (10) “First, how did you get all this information? З прикладу видно, що найсуттєвішими питаннями для слухача при встановленні міри вірогідності інформації є питання про шляхи її отримання (how did you get all this information?) та про її надійність (how reliable is it?). Мовець характеризує інформацію як вірогідну й аргументує це тим, що вона, по-перше, була отримана з декількох надійних джерел та перевірена (the informations all authentic, checked with at least two good sources, in some cases three); по-друге, завірена репутацією мовця (my reputation for getting at the truth is my most important business asset. Мовець робить висновок, що дітей немає вдома, на основі опосередкованих перцептивних даних: “У будинку тихо.” Ймовірність того, що цей висновок є вірогідним, дость висока, оскільки його очевидність може бути доведена знанням про звичні дії дітей, які, наприклад, перебуваючи вдома, створюють багато шуму. Проблематично вірогідними є повідомлення, які: а) не містять вказівки на конкретне джерело інформації, іншими словами позначені маркерами невизначеності джерела інформації типу some say, they say, as rumour has it, allegedly, які сигналізують слухачеві про те, що мовець володіє певною інформацію, але не може вказати чіткого джерела її надходження й тому не може гарантувати її вірогідності.Аналіз констативних висловлювань за параметром вірогідності дає змогу зробити висновок, що вірогідність є прагмасемантичною категорією раціонально-оцінювального змісту, яка відбиває рівень знань мовця про події/явища обєктивної дійсності. Залежно від міри пізнано

Основний зміст роботи