Основні віхи життєвого шляху та діяльності Пилипа Орлика. Особливість дослідження службової біографії гетьмана. Аналіз існування під шведським протекторатом незалежної Української Речі Посполитої. Вплив на процес ратифікації умов Прутського договору.
Аннотация к работе
Коріння родоводу Орликів сягає Чехії, де в 1121 р. згадується Станіслав Орлик, представники нащадків якого оселились у Шлезії (Сілезії) й Польщі. Під час укладення Корсунської угоди (жовтень 1657 р.) він заявив наступне: «Ми, Іван Виговський, гетьман війська Запорізького з усім військом Запорізьким тим заявляємо - сповняючи наміри покійного Б.Хм., нашого попередника, що для загального добра всього війська постановив був війти в згоду і союз з початку з світлішою королевою Христиною, а потім з щасливо нині пануючим Карлом-Густавом королем шведським й.мл., ми не захотіли відступити від цих його спасенних замірів прагнучи так само бачити в як найкращім розцвіті військо Запорізьке, а його привілеї й вільності в повнім захованню» [15]. У плани Мазепи не входило налагодження відносин зі шведами, та згодом «славної памяти Гетьман Ясновельможний Іван Мазепа, подвигнувшися правдою й ревністію за цілість отчизни, прав і вольностей військових, послідуючи і наслідуючи антецес-сора свого, славної памяти Гетьмана Богдана Хмельницького, віддався в оборону найяснішого короля шведського», - писав Пилип Орлик [16]. Пилип Орлик спочатку вагався, намагався зясувати в Мазепи, чи існують гарантії того, що при шведах буде краще. Конституція засвідчувала, що Пилип Орлик був продовжувачем курсу свого попередника, спрямованого на визнання протекції Швеції: «Мазепа, поставши правдою та ревністю за цілість Вітчизни... віддався в незламну оборону найяснішого короля, його милості шведського Карла Дванадцятого... осиротіла після смерті свого найпершого регіментаря Запорозьке військо, не покидаючи прагнути бажаної собі свободи і покладаючи сталу надію на Божу поміч у протекції найяснішого короля, його милості, шведського... і погоджуючись у тому з волею найяснішого протектора нашого, королівської величності шведської, обрати собі нового гетьмана...
Список литературы
1. Див. детальніше: Російський державний архів давніх актів. - Ф. 79. - Оп. 5. - Спр.14. Греков И.Б. «Вечный мир» 1686 года: Автореф. дисс. ... канд. ист. наук. - Ленинград, 1950.
2. Станіславський В. Гетьман Правобережної України Андрій Могила. Документи // Український історичний журнал. - 2002. - №5. - С. 119-120. Чухліб Т Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. - С. 195-196.
3. Востоков А. К истории первого крымского похода // Киевская старина. - 1886. - №2. Дорошенко Д. Нарис історії України. - К.: Глобус, 1992. - Т.ІІ (Від половини XVII століття). - С.99-101.
4. Павленко С. Іван Мазепа. - К., 2003. Пирог П.В. Гетман И. Мазепа как землевладелец // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества. Тезисы докладов VI межвузовской научно-практической конференции. - Чернигов, 2007. - С. 48-49.
5. Пиріг П.В. Гетьман Іван Мазепа (на допомогу студентам, викладачам, учителям історії). - Чернігів, 2007. - С. 10.
6. Антонович В. Б. Последние времена козачества на правой стороне Днепра / Антонович В.Б. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. - К., 1995. С. 294.
7. Гетман Иван Мазепа. Документы из архивных собраний Санкт-Петербурга / Сост. Т.Г. Таирова-Яковлева. - СПБ: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2007. - Выпуск 1. - С. 211, 215.
8. Драгоманов М.П. Про українських козаків, татар та турків / Вибране. - К., 1991. - С. 201.
9. Політичні пісні українського народу XVIII-XIX ст. З увагами М. Драгоманова.Женева, 1885. - Частина перша. - Розділ другий. - С.1.
10. Див.: Дубина О. Геополітичні креслення гетьмана Мазепи // Сіверянський літопис. - 2009. - №6. - С. 38.
11. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. - К., 2004.
12. Реєнт О.П., Коляда І.А. Усі гетьмани України: легенди, міфи, біографії. - Харків: «ФОЛІО», 2008. - С. 297-299.
13. «Виноград» Стефана Яворського (публікація та коментарі Ігоря Ситого, Сергія Горобця) // Сіверянський літопис. - 2009. - №6. - С.114-131.
17. Угода та Конституція Пилипа Орлика у перекладі В. Шевчука // Літературна Україна. - 1990. - 12 липня. - С. 5.
18. Див.: Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709-1714). - М.: Наука, 1990. - С. 51. Окиншевич Л. Рада Старшинська на Україні-Гетьманщині // Україна. - 1924. Кн. 4. Окиншевич Л. Генеральна Рада на Україні -Гетьманщині OVII-XVIII ст. // Праці комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права Української Академії Наук. - К., 1929. - Т 6.
19. Див.: Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. - К.: Наукова думка, 1991. - С. 353-356.
20. Крипякевич І.П. Історія України. - Львів: Світ, 1992. - Видання друге, перероблене і доповнене. - С. 237.
21. Замлинський В.О. Пилип Орлик // Історія України в особах IX-XVIII ст. - К.: Вид-во «Україна», 1993. - С. 348.
22. Переписка и другие бумаги шведского короля Карла ХІІ. - М., 1847. - С. 44-45. Субтельний О. Мазепинці. - К., 1994. - С. 194-195. Чухліб Т Вказ. праця. - С. 249.
23. Див.: Артамонов В.А. Указ. соч. - С. 167.
24. Крупницький Б.Д. Гетьман Пилип Орлик (1672-1742): його життя і доля. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1956. - С. 27.
25. Похід Пилипа Орлика в Україну 1711 р. Кримсько-татарський та шведський аспекти (Публікація та коментарі Олександра Дубини, переклад з латинської Ольги Циганок) // Сіверянський літопис. - 2011. - №3. - С. 42.
26. Мышлаевский А.З. Сборник военно-исторических материалов. - СПБ, 1893. С. 81.
27. Артамонов В.А. Указ. соч. - С. 52.
28. Див.: Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави. - К., 1994. - С. 443.
29. Див.: Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. - К.: Наукова думка, 1991. - Т 3. - С. 370-371.
30. Крупницький Б.Д. Вказ. праця. - С. 29. Мельник Л. Остання битва за Гетьманщину // Київська Старовина. - 1994. №4.
31. Див.: Там само. - С. 68.
32. Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика з Туреччиною на початку другого десятиріччя вісімнадцятого століття // Український археографічний щорічник. - К., 1992. - Випуск 1. - С. 307-320.