Основні віхи життєвого шляху та діяльності Пилипа Орлика. Особливість дослідження службової біографії гетьмана. Аналіз існування під шведським протекторатом незалежної Української Речі Посполитої. Вплив на процес ратифікації умов Прутського договору.
Коріння родоводу Орликів сягає Чехії, де в 1121 р. згадується Станіслав Орлик, представники нащадків якого оселились у Шлезії (Сілезії) й Польщі. Під час укладення Корсунської угоди (жовтень 1657 р.) він заявив наступне: «Ми, Іван Виговський, гетьман війська Запорізького з усім військом Запорізьким тим заявляємо - сповняючи наміри покійного Б.Хм., нашого попередника, що для загального добра всього війська постановив був війти в згоду і союз з початку з світлішою королевою Христиною, а потім з щасливо нині пануючим Карлом-Густавом королем шведським й.мл., ми не захотіли відступити від цих його спасенних замірів прагнучи так само бачити в як найкращім розцвіті військо Запорізьке, а його привілеї й вільності в повнім захованню» [15]. У плани Мазепи не входило налагодження відносин зі шведами, та згодом «славної памяти Гетьман Ясновельможний Іван Мазепа, подвигнувшися правдою й ревністію за цілість отчизни, прав і вольностей військових, послідуючи і наслідуючи антецес-сора свого, славної памяти Гетьмана Богдана Хмельницького, віддався в оборону найяснішого короля шведського», - писав Пилип Орлик [16]. Пилип Орлик спочатку вагався, намагався зясувати в Мазепи, чи існують гарантії того, що при шведах буде краще. Конституція засвідчувала, що Пилип Орлик був продовжувачем курсу свого попередника, спрямованого на визнання протекції Швеції: «Мазепа, поставши правдою та ревністю за цілість Вітчизни... віддався в незламну оборону найяснішого короля, його милості шведського Карла Дванадцятого... осиротіла після смерті свого найпершого регіментаря Запорозьке військо, не покидаючи прагнути бажаної собі свободи і покладаючи сталу надію на Божу поміч у протекції найяснішого короля, його милості, шведського... і погоджуючись у тому з волею найяснішого протектора нашого, королівської величності шведської, обрати собі нового гетьмана...
Список литературы
1. Див. детальніше: Російський державний архів давніх актів. - Ф. 79. - Оп. 5. - Спр.14. Греков И.Б. «Вечный мир» 1686 года: Автореф. дисс. ... канд. ист. наук. - Ленинград, 1950.
2. Станіславський В. Гетьман Правобережної України Андрій Могила. Документи // Український історичний журнал. - 2002. - №5. - С. 119-120. Чухліб Т Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. - С. 195-196.
3. Востоков А. К истории первого крымского похода // Киевская старина. - 1886. - №2. Дорошенко Д. Нарис історії України. - К.: Глобус, 1992. - Т.ІІ (Від половини XVII століття). - С.99-101.
4. Павленко С. Іван Мазепа. - К., 2003. Пирог П.В. Гетман И. Мазепа как землевладелец // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества. Тезисы докладов VI межвузовской научно-практической конференции. - Чернигов, 2007. - С. 48-49.
5. Пиріг П.В. Гетьман Іван Мазепа (на допомогу студентам, викладачам, учителям історії). - Чернігів, 2007. - С. 10.
6. Антонович В. Б. Последние времена козачества на правой стороне Днепра / Антонович В.Б. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. - К., 1995. С. 294.
7. Гетман Иван Мазепа. Документы из архивных собраний Санкт-Петербурга / Сост. Т.Г. Таирова-Яковлева. - СПБ: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2007. - Выпуск 1. - С. 211, 215.
8. Драгоманов М.П. Про українських козаків, татар та турків / Вибране. - К., 1991. - С. 201.
9. Політичні пісні українського народу XVIII-XIX ст. З увагами М. Драгоманова.Женева, 1885. - Частина перша. - Розділ другий. - С.1.
10. Див.: Дубина О. Геополітичні креслення гетьмана Мазепи // Сіверянський літопис. - 2009. - №6. - С. 38.
11. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. - К., 2004.
12. Реєнт О.П., Коляда І.А. Усі гетьмани України: легенди, міфи, біографії. - Харків: «ФОЛІО», 2008. - С. 297-299.
13. «Виноград» Стефана Яворського (публікація та коментарі Ігоря Ситого, Сергія Горобця) // Сіверянський літопис. - 2009. - №6. - С.114-131.
17. Угода та Конституція Пилипа Орлика у перекладі В. Шевчука // Літературна Україна. - 1990. - 12 липня. - С. 5.
18. Див.: Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709-1714). - М.: Наука, 1990. - С. 51. Окиншевич Л. Рада Старшинська на Україні-Гетьманщині // Україна. - 1924. Кн. 4. Окиншевич Л. Генеральна Рада на Україні -Гетьманщині OVII-XVIII ст. // Праці комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права Української Академії Наук. - К., 1929. - Т 6.
19. Див.: Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. - К.: Наукова думка, 1991. - С. 353-356.
20. Крипякевич І.П. Історія України. - Львів: Світ, 1992. - Видання друге, перероблене і доповнене. - С. 237.
21. Замлинський В.О. Пилип Орлик // Історія України в особах IX-XVIII ст. - К.: Вид-во «Україна», 1993. - С. 348.
22. Переписка и другие бумаги шведского короля Карла ХІІ. - М., 1847. - С. 44-45. Субтельний О. Мазепинці. - К., 1994. - С. 194-195. Чухліб Т Вказ. праця. - С. 249.
23. Див.: Артамонов В.А. Указ. соч. - С. 167.
24. Крупницький Б.Д. Гетьман Пилип Орлик (1672-1742): його життя і доля. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1956. - С. 27.
25. Похід Пилипа Орлика в Україну 1711 р. Кримсько-татарський та шведський аспекти (Публікація та коментарі Олександра Дубини, переклад з латинської Ольги Циганок) // Сіверянський літопис. - 2011. - №3. - С. 42.
26. Мышлаевский А.З. Сборник военно-исторических материалов. - СПБ, 1893. С. 81.
27. Артамонов В.А. Указ. соч. - С. 52.
28. Див.: Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави. - К., 1994. - С. 443.
29. Див.: Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. - К.: Наукова думка, 1991. - Т 3. - С. 370-371.
30. Крупницький Б.Д. Вказ. праця. - С. 29. Мельник Л. Остання битва за Гетьманщину // Київська Старовина. - 1994. №4.
31. Див.: Там само. - С. 68.
32. Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика з Туреччиною на початку другого десятиріччя вісімнадцятого століття // Український археографічний щорічник. - К., 1992. - Випуск 1. - С. 307-320.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
