Віктимологічні аспекти поведінки неповнолітніх жертв статевих злочинів - Контрольная работа

Злочин - це лише частина значно більшого явища, куди входить, крім причин, умови формування особистості злочинця, ще й потерпілий від злочину. Так, у додатку до прийнятої 29 листопада 1985 року Генеральною Асамблеєю ООН Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою під терміном «жертва» розуміють осіб, яким індивідуально чи колективно злочином була заподіяна шкода, включаючи тілесні ушкодження або моральну шкоду, емоційні страждання, матеріальну шкоду чи істотне ущемлення їхніх основних прав у результаті дій або бездіяльності, що закріплюють національні кримінальні закони держав - членів ООН, зокрема ті, які забороняють злочинне зловживання владою. Таким чином, кримінологічне дослідження особи, яка потерпіла від злочину, має комплексний характер, оскільки розглядає будь-яку особу стосовно якої було вчинено злочин, незалежно від того, визнана вона в установленому порядку потерпілою чи ні. Врахування відносин «злочинець - жертва» дає можливість обєктивніше оцінити показання потерпілого, оскільки не виключено перекручення ним істини свідомо, з бажання допомогти злочинцю або, навпаки, погіршити його становище тощо. Не можна не погодитись, що в механізмі вчинення злочину поведінка злочинця зумовлюється як поведінкою жертви, будь-якими її якостями, рисами, властивостями, так і характером стосунків злочинця з потерпілим, що виникли до вчинення злочину або безпосередньо у процесі зіткнення інтересів цих учасників кримінального конфлікту.Отримані нами висновки мають важливе практичне значення для розробки шляхів вдосконалення віктимологічної профілактики вчинення статевих злочинів щодо неповнолітніх. Таким чином, ми дійшли певних висновків: У кримінально-правовій науці до цього часу тривають дискусії серед науковців щодо сутності поняття «обєкт злочину»: по суті, виокремилось чотири основні позиції, які на сучасному етапі обговорюються, отримують нову аргументацію. Дослідження позицій стосовно безпосереднього обєкта статевих злочинів щодо неповнолітніх виявило, що оптимальними серед них є ті, які акцентують увагу на статевій недоторканості, фізичному, психічному та духовному розвитку неповнолітніх. Це пояснюється тим, що даний підхід стосовно безпосереднього обєкта статевих злочинів проти неповнолітніх відображає той порядок відносин, який порушується злочинами, що досліджуються у роботі. Зясовано, що запобіжну діяльність не доцільно вважати елементом кримінологічної характеристики, адже саме елементи кримінологічної характеристики визначають шляхи боротьби зі злочинністю.

План неповнолітня жертва статевий злочин

Вступ

Загальні засади віктимології, та їх відображення у правовому механізмі та правових актах

Характеристика віктимологічної поведінки неповнолітніх жертв статевих злочинів

Класифікація неповнолітніх жертв статевих злочинів

Висновки

Використана література

Отримані нами висновки мають важливе практичне значення для розробки шляхів вдосконалення віктимологічної профілактики вчинення статевих злочинів щодо неповнолітніх.

Таким чином, ми дійшли певних висновків: У кримінально-правовій науці до цього часу тривають дискусії серед науковців щодо сутності поняття «обєкт злочину»: по суті, виокремилось чотири основні позиції, які на сучасному етапі обговорюються, отримують нову аргументацію. Це такі позиції щодо розуміння обєкта злочину як суспільних відносин, цінностей, інтересів чи благ, порядку суспільних відносин, правових відносин.

Дослідження позицій стосовно безпосереднього обєкта статевих злочинів щодо неповнолітніх виявило, що оптимальними серед них є ті, які акцентують увагу на статевій недоторканості, фізичному, психічному та духовному розвитку неповнолітніх. Це пояснюється тим, що даний підхід стосовно безпосереднього обєкта статевих злочинів проти неповнолітніх відображає той порядок відносин, який порушується злочинами, що досліджуються у роботі.

В кримінологічній науці не визначено такого базового поняття, яким є кримінологічна характеристика. Немає єдиної позиції щодо того, які ж обовязкові елементи мають становити зміст даної дефініції. Цим зумовлено існуванням широкого і вузького розуміння цього поняття. Головними елементами кримінологічної характеристики є такі елементи, як рівень, структура та динаміка. Зясовано, що запобіжну діяльність не доцільно вважати елементом кримінологічної характеристики, адже саме елементи кримінологічної характеристики визначають шляхи боротьби зі злочинністю.

Виявлено високий відсоток реєстрації злочину, визначеного ч. 2, 3 ст. 153 КК України, що передбачає відповідальність за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, який становить 31, 8%.

Аналіз кримінологічної характеристики статевих злочинів потрібно здійснювати, враховуючи ту обставину, що офіційна статистика не показує реального стану сексуальної злочинності щодо неповнолітніх. Це зумовлено високим рівнем латентності цих злочинів. Однією з причин латентності статевих злочинів щодо неповнолітніх є страх неповнолітніх перед кривдником.

Таким чином, низький рівень соціальної культури суспільства виступає визначальним чинником формування злочинної поведінки осіб, які вчинили статеві злочини щодо неповнолітніх, оскільки на основі нього в осіб сформувався комплекс сваволі та ілюзій, який і є причиною досліджуваних злочинів.

Встановлено, що дискусійною залишається проблема детермінант віктимної поведінки неповнолітніх жертв статевих злочинів на сучасному етапі розвитку суспільства. Детальне вивчення і дослідження віктимних рис дітей є важливим чинником профілактики злочинів, що вчиняються проти них.

Слід зазначити, що, незважаючи на провокативну поведінку деяких неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів, жертвами таких злочинів можуть стати і діти із добропорядною поведінкою. Серед них слід виділити дві категорії дітей 1) діти, які не усвідомлюють, що стосовно них вчиняються статеві злочини (це, як виявило дослідження, переважно діти дошкільного віку, які в силу своїх вікових особливостей не усвідомлюють, що собою являє статеве життя, а тому не здатні розуміти, коли проти них вчиняється статевий злочин) ; 2) діти, які усвідомлювали злочинний характер вчинюваних щодо них дій, але не могли чинити опору, оскільки перебували у безпорадному стані.

Козлюк Л. Г. Щодо проблеми застосування термінів «особа злочинця» і «особистість злочинця» в кримінології / Козлюк Л. Г. // Збірник тез Міжнародної наукової конференції [«Шості осінні юридичні читання»], (Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки, Хмельницький університет управління та права. - Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права. - 2007. - С.

Кон И. С. Социология личности / И. С. Кон. - М. : Политиздат, 1967.

Кондрашова Т. В. Уголовная ответственность за понуждение к действиям сексуального характера / Т. В. Кондрашова // Юридический мир. - 1999. - №3 - С. 33-38.

Коновалова В. О. Юридична психологія: [академічний курс: підруч. для вищ. навч. закл. ] / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько - К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - 424 с.

Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів: [навчальний посібник]. - К. : Атіка, 2007. - 592 с.

Коржанський М. Й. Предмет і обєкт злочину / М. Й. Коржанський. - Д. : Юрид. Акад. Мін-ва внутр. Справ; Ліра ЛТД, 2005. - 252 с.

Косенко С. С. Віктимологічна профілактика статевих злочинів шодо неповнолітніх: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 08 / Косенко Світлана Сергіївна. - К., 2004. - 213 с.

Костенко О. М. Культура і закон - у протидії злу: / О. М. Костенко - К. : Атіка, 2008. - 352 с.

Костенко О. М. Проблема № 1 сучасної цивілізації (в українському контексті) / О. М. Костенко. - Черкаси: СУЕМ, 2008. - 112 с.

Костенко О. М. Роль доктрини в кримінальному праві / О. М. Костенко // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. Матеріали міжвузівської наукової конференції 30 січня - 2 лютого 2000р. - Косів, 2000. - С. 27-28.

Купеч З. Й. Універсальний словник української мови / З. Й. Купеч. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан - 1113 с.

Кригер Г. Еще раз о смешаной форме вины / Г. Кригер // Советская юстиция, 1967. - № 3. - С. 7.

Криминология: [Учебник] / [под. ред. Б. В. Коробейникова, Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковвского]. - М. : Юрид. лит. - 1979. - 304 с.

Кримінологія: [підручник для студ. юрид. навч. закладів] / [І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман] за ред. І. М. Даньшина. - Х. : Право, 2003. - 352 с.

Кримінологія [навч. посіб] /[за заг. ред. О. М. Джужи]. - К. : Прецедент, 2004. - 208 с.

Криминология [учебник для юрид. вузов] / [под общ. ред А. И. Долговой]. - М. : ИНФРА - М, НОРМА, 1997. - 784 с.

Размещено на .ru