Вікова диференціація стратегій і тактик дискурсу в сучасній англійській мові - Автореферат

бесплатно 0
4.5 143
Вивчення мовленнєвої поведінки представників різних вікових груп та аналіз стратегій і тактик англійського дискурсу. Виділення ексклюзивно-вікових, преферентно-вікових та нейтрально-вікових особливостей мовленнєвої поведінки дітей, підлітків і дорослих.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Дослідження вікових особливостей комунікантів становлять значний інтерес тому, що розширюють наші уявлення не тільки про оволодіння мовою, але також про саму мову, про її функціонування в мовленнєвій діяльності; не тільки про становлення пізнавальних та інших психологічних процесів, але й про їх побудову, розширюють наші знання про людину в цілому. Соціолінгвісти в своїх дослідженнях, встановлюючи кореляцію між суспільством і мовою в широкому смислі, висвітлюють проблеми розвитку комунікативної компетенції дитини (W.Labov, A.Halliday, H.Grimm, B.Ackerman, M.Swain, M.Shatz, L.MCCLOSKEY, J.Astington); вікової градації та особливостей мовлення конкретної вікової групи (М.О.Олікова, Ch.Hockett, H.Helfric, N.Coupland, J.Labov); вікових особливостей мовлення білінгвів (M.Clyne, J.Ferguson, B.Spolsky); організації дискурсу дитини (H.Sacks, J.Gerhardt); впливу сімї на розвиток мовлення дитини (S.Romaine, R.Ely, A.Sheldon). Хоча вищезгадані дослідження детально розглядають ранній онтогенез мовлення, всі вони мають синкретичний характер, а деякі семантичні, прагматичні та синтаксичні аспекти дитячого мовлення (вікова група 7-13 років) все ще не досить повно досліджені. Мовленнєва поведінка дорослих, аналіз стратегій і тактик діалогічного дискурсу, якими керуються комуніканти - представники різних вікових груп, взагалі залишаються поза увагою лінгвістів. Слід зазначити, що ще й досі не вироблено єдиної універсальної градації суспільства за віком, хоча проблема вікової періодизації не раз виступала предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних авторів (Д.Б.Ельконін, О.М.Леонтьєв, Л.С.Виготський, А.К.Маркова, О.В.Петровський, Ch.Hockett, H.Helfric, N.Coupland, J.Labov, The New Encyclopaedia Britannica).Аналіз форм звертання при симетричних відносинах спілкування дозволяє зробити висновок, що звертання за імям (повним і зменшеним), за середнім імям і оказіональні звертання є універсальними, тобто нейтрально-віковими. Преферентно-віковими при звертанні дітей/ підлітків до дорослих можна вважати звертання за традиційними формами ввічливості та титул/ посадове становище/ вчене звання прізвище, а при звертанні дорослих до дітей/ підлітків - звертання за імям (повним і зменшеним). Саме співрозмовник з вищим комунікативним статусом - дорослий - засвідчує свій авторитет, закріплює своє домінуюче становище в дискурсі, тобто звертання несе певне психологічне навантаження, яке відповідає комунікативній інтенції мовця, здійснює тиск на молодшого за віком, зміцнює в його свідомості необхідність підкоритися та встановлює певну дистанцію між адресантом і адресатом. Преферентно-віковим для дітей/ підлітків є такі синтаксичні особливості, як: використання простих речень (70% від загального числа речень, що вживаються) та складних з інтенцією підтвердження свого “его” (I think that…), причому при спілкуванні з однолітками мовлення молодших за віком складається з простіших структур, ніж при спілкуванні зі старшими за віком. Ідіолектам дорослих притаманні дієслова (34% від загальної кількості всіх вживаних частин мови), іменники (31% від загальної кількості всіх вживаних частин мови), прислівники (18% від загальної кількості всіх вживаних частин мови), прикметники (13% від загальної кількості всіх вживаних частин мови) та інші частини мови (4% від загальної кількості всіх вживаних частин мови), причому з віком іменники в мовленні дорослих займають домінуючу позицію, тобто дорослі з віком надають перевагу “якісному” стилю.У ході дослідження ми прийшли до висновку, що вікова диференціація знаходить своє відображення на лексичному й синтаксичному рівнях мовної ієрархії, що дозволило нам виділити ексклюзивно-вікові, преферентно-вікові та нейтрально-вікові особливості мовленнєвої поведінки дітей/ підлітків і дорослих. Із чотирьох виділених мовленнєвих стратегій спілкування в термінах теорії мовленнєвої акомодації нами було виявлено, що при спілкуванні з дітьми в умовах асиметричних відношень дорослі пристосовуються до рівня комунікативної компетенції молодших за віком за допомогою стратегій мовленнєвого підтримування та конвергенції. У ході системного аналізу розроблено три класифікації форм звертань представників різних вікових груп за критеріями: кількість адресатів, ступінь вираження адресата, типовість/ не типовість даної форми звертання до адресата певної вікової групи; проаналізовано функції форм звертань у мовленні представників різних вікових груп; визначено прагматичні функції зменшено-пестливих форм звертання. Проведений аналіз вживання стратегій і тактик у 14 найбільш характерних ситуаціях спілкування дозволив стверджувати, що в залежності від типу мовленнєвої ситуації змінюється стратегія і тактики, які використовують представники різних вікових груп.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вывод
У ході дослідження ми прийшли до висновку, що вікова диференціація знаходить своє відображення на лексичному й синтаксичному рівнях мовної ієрархії, що дозволило нам виділити ексклюзивно-вікові, преферентно-вікові та нейтрально-вікові особливості мовленнєвої поведінки дітей/ підлітків і дорослих.

Із чотирьох виділених мовленнєвих стратегій спілкування в термінах теорії мовленнєвої акомодації нами було виявлено, що при спілкуванні з дітьми в умовах асиметричних відношень дорослі пристосовуються до рівня комунікативної компетенції молодших за віком за допомогою стратегій мовленнєвого підтримування та конвергенції.

У ході системного аналізу розроблено три класифікації форм звертань представників різних вікових груп за критеріями: кількість адресатів, ступінь вираження адресата, типовість/ не типовість даної форми звертання до адресата певної вікової групи; проаналізовано функції форм звертань у мовленні представників різних вікових груп; визначено прагматичні функції зменшено-пестливих форм звертання.

Проведений аналіз вживання стратегій і тактик у 14 найбільш характерних ситуаціях спілкування дозволив стверджувати, що в залежності від типу мовленнєвої ситуації змінюється стратегія і тактики, які використовують представники різних вікових груп. Стратегії варіюються в діапазоні жорсткі, мякі, гнучкі, а тактики диференціюються нами як преферентно-вікові (у двох площинах для дітей/ підлітків і для дорослих) та універсально-вікові.

Проаналізувавши співвідношення комунікативної та інформативної інтенції мовця в діапазоні загальної інтенції, ми дійшли висновку, що вік комунікантів визначає не домінантність комунікативної/ інформативної інтенції, а засоби їх вираження.

Аналіз мовленнєвих актів у вищезгаданих мовленнєвих ситуаціях дозволяє стверджувати, що вікові особливості співрозмовників детермінують вибір форми вираження певного мовленнєвого акту.

У дисертації ми не приділили уваги вивченню стилістичних особливостей мовлення представників різних вікових груп, обмежившись лише лексичними та синтаксичними особливостями. У звязку з цим нам видається перспективним проведення подальшого аналізу мовленнєвої поведінки дітей/ підлітків і дорослих.

Мовленнєва поведінка дорослих потребує, на наш погляд, більш детального вивчення. Мовлення комунікантів похилого віку може бути темою спеціального лінгвістичного дослідження.

Наступні дослідження можуть бути спрямовані на подальше вивчення соціопрагматичного аспекту мовленнєвої комунікації та лінгвістичної інтерпретації особистісних стосунків між комунікантами. дискурс мовленнєва поведінка мовлення

Список литературы
Галапчук О.М. Про деякі соціолінгвістичні аспекти сполучуваності, детерміновані соціолінгвістичним фактором “вік” // Науковий Вісник ВДУ. - Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту “Вежа”. - 1997. - №5. - С. 11.

Галапчук О.М. Вік як фактор соціальної комунікації // Науковий Вісник ВДУ. - Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту “Вежа”. - 1999. - №3. - С. 145-147.

Галапчук О.М. Вікова диференціація форм звертання при симетричних та асимертичних відношеннях спілкування // Філологічні студії. - Луцьк: Волин. держ. ун-т, Волин. Академ. Дім. - 1999. - №3. - С. 39-45.

Галапчук О.М. Перевод собственных имен // Зб. наук. праць Першої Всеукр. конф. “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі”. - Суми: Вид-во Сум. держ. ун-ту, 1999. - С. 11-12.

Halapchuk O. On Some Young-to-Elderly Strategies // Conference Papers of the Third National TESOL Ukraine Conf. “Multiplicity and Diversity of TESOL Experiences”. - Vinnytsia: Vinnytsia Pedagogical Institute, 1998. - P. 25-26.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?