Вікова чутливість репродуктивної системи до дії антихолінестеразних інсектицидів диметоату та карбофурану - Автореферат

Шляхи виходу з демографічної кризи в Україні передбачені Державною програмою “Репродуктивне здоровя нації”, що передбачає створення умов безпечного материнства та формування репродуктивного здоровя у дітей та молоді (Постанова Кабінету Міністрів України №1849 від 27 грудня 2006 року). Кожна нова сходинка досягнень людства, на жаль, тягне за собою й деякі негативні наслідки здобутків цивілізації, зокрема з кожним роком зростає навантаження сільськогосподарських угідь пестицидами та агрохімікатами, які поряд з цілеспрямованою дією, можуть чинити шкідливу дію на організм людини, впливаючи через повітря, воду та харчові продукти; серед них значну частину складають фосфорорганічні (ФОС) та карбаматні сполуки (П.Г. Широке коло дослідників звертає увагу на те, що ці пестициди, навіть на рівні низьких концентрацій, можуть викликати зниження опірності організму до дії окремих екзогенних та ендогенних факторів, викликати функціональні, метаболічні, гематологічні та імунологічні порушення, спричиняти гонадотоксичну, ембріотоксичну, канцерогенну та мутагенну дію Отже, зважаючи на те, що порушення репродуктивної функції людини є вкрай важливою медико-соціальною проблемою, в цій роботі в експерименті на щурах було вивчено репродуктивну токсичність окремих пестицидів (фосфорорганічного - диметоату та карбаматного - карбофурану) у віковому аспекті для вдосконалення методологічних підходів до оцінки безпечності їх застосування для здоровя людини. Медведя за проблемою “Екогігієна і токсикологія” в плані виконання загальної теми “Наукове обґрунтування безпечності для здоровя людини нових технологій, речовин, матеріалів, виробів, обєктів довкілля, харчових продуктів та продовольчої сировини; розробка відповідних медичних критеріїв і показників (санітарних та епідеміологічних); санітарно-хімічна, токсиколого-гігієнічна оцінка, регламентація, нормування” (державний реєстраційний №0100U000254), що виконувалась на замовлення МОЗ України: “Оцінка небезпечності пестицидів і агрохімікатів за критерієм ендокринних порушень” (державний реєстраційний №0106U001200) та “Розробка методичних підходів до оперативної екогігієнічної оцінки небезпеки та прогнозу ситуаційного ризику щодо формування асортименту та обсягів пестицидів в сільському господарстві України” (державний реєстраційний №0101U000802).На основі аналізу даних щодо параметрів розвитку репродуктивної системи встановлено, що еквівалентним пубертатному віку людини (12-17 років) є вік білих щурів 40-90 днів, а віком настання їх статевої зрілості можна вважати 55 днів для самок та 90 днів для самців. Дослідження були проведені на 500 статевозрілих (віком 90-100 днів) та 500 ювенільних - статевонезрілих (віком 30 днів) щурах лінії Wistar у відповідності з сучасними правилами роботи з лабораторними тваринами та згідно з міжнародними принципами біоетики. Ювенільні та статевозрілі тварини отримували досліджувані речовини у вигляді свіжеприготованої водної суспензії щодня, крім суботи та неділі, в умовах субхронічного введення у такому дозовому режимі: диметоат в дозах: 0,01 мг/кг та 0,1 мг/кг маси тіла протягом 10 тижнів; карбофуран в дозах: 0,02 мг/кг та 0,1 мг/кг протягом 12-16 тижнів (самці) і 9 тижнів (самки). Після|потім| закінчення періоду затравки самок та самців спарювали (у співвідношенні 1 самець до 2 самок|самиць|): дослідних самців із кожної групи спарювали з|із| інтактними| самками|самицями|, дослідних самок|самиці| - з|із| інтактними| самцями; контрольні самці та самки спарювались між собою. Для визначення рівня статевих гормонів плазми крові після закінчення запланованого періоду затравки проводили забір крові з вени стегна тварин (забір крові у самок проводили в стадію еструсу).У дисертаційній роботі в умовах субхронічного експерименту досліджено характер впливу пестицидів диметоату та карбофурану на репродуктивну систему, встановлено виражену залежність дії досліджуваних речовин від віку та статі, визначені безпечні рівні впливу цих пестицидів за критеріями гонадоксичності, поглиблені уявлення про механізм їх токсичності, що дозволило науково обґрунтувати необхідність перегляду існуючих величин допустимих добових доз діючих речовин диметоату і карбофурану, які широко застосовуються в сільському господарстві України. Диметоат при субхронічному впливі на статевозрілих самок у дозі 0,1 мг/кг спричиняє токсичний ефект на репродуктивну функцію, який виражається зниженням індексу зачаття на 25% і підвищенням рівня естрадіолу плазми крові в 1,9 рази; при введенні в ювенільний період призводить до зменшення індексу зачаття на 30%, індексу фертильності на 25% і підвищення рівня естрадіолу плазми крові в 2,6 рази, що свідчить про відсутність вікової чутливості самок до дії диметоату. Диметоат не чинить токсичної дії на репродуктивну систему статевозрілих самців; у тварин, які зазнавали дії досліджуваної речовини у дозі 0,1 мг/кг з ювенільного віку, токсичний вплив проявляється: у самців - зниженням кількості рухливих сперміїв в 1,4 рази, тривалості їх рухової активності на 12%, р

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ