Вікові зміни передньої частки гіпофізу за звичайних умов середовища, при хронічній свинцевій інтоксикації та застосуванні коригуючих засобiв - Автореферат

Виявлено, що розвитку патологічного процесу, як правило, передує функціональна перенапруга систем організму з підвищенням його гомеостатичних можливостей і повязано це, у більшості випадків, з порушенням функції нейроендокринної інтегруючої системи. Базуючись на провідному патогенетичному механізмі впливу сполук свинцю на організм - посиленні процесів перекисного окислення ліпідів, для фармакологічного коригування був обраний найсильніший природний антиоксидант ?-токоферол. Свинець має негативний вплив також і на ядерний апарат клітин з наступним порушенням репаративних процесів, тому використований новий вітчизняний препарат ербісол, що поряд з мембраностабілізуючими та антиоксидантними властивостями впливає на ДНК-полімеразу В - репарант генетичного коду (А.Н. Встановити вікову динаміку морфологічних змін і напрямок репаративних процесів в аденогіпофізі мишей-самців другого покоління при хронічній свинцевій інтоксикації та за умов коригування препаратами з різною фармакологічною активністю (?-токоферолом та ербісолом). Методи дослідження: світлова мікроскопія, трансмісійна електронна мікроскопія - для ідентифікації аденоцитів і вивчення їх морфологічних особливостей та змін, гістохімія (ШИК-реакція) - для виявлення базофільних аденоцитів, які містять глікопротеїни, морфометрія з використанням оптичного аналізатора зображень - для кількісної оцінки структурних змін в аденогіпофізі, математико-статистичні методи - для визначення достовірності одержаних результатів.на електроннограмах: площу профілю клітин (соматотропоцитів, гонадотропоцитів, тиротропоцитів, кортикотропоцитів), їхніх ядер, ядерець, гетерохроматину, мітохондрій, враховуючи особливості їхньої будови (цілісних, із частковим руйнуванням крист), гормоновмістних гранул (загальну площу, повних, напівпорожніх) та вакуолей. З віком збільшується площа поперечного перерізу базофільних клітин на 12,32 % (у 3-міс.), на 15,75 % (у 4-міс.), їх ядер на 12,43 % (у 3-міс.), на 13,7 % (у 4-міс.) з одночасним зменшенням ЯЦС, що свідчить про підвищення функціональної активності і ступеня зрілості клітин. У соматотропоцитах 3-місячних мишей (у порівнянні з 2-місячними) знижується площа гетерохроматину в 1,22 раза, збільшується кількість і площа ядерець в 1,53 раза, а в деяких клітинах зявляються ядерця кільцеподібної форми, що свідчить про активацію білкового синтезу (Д.С. Різке просвітління і збільшення ядер зі зменшенням площі гетерохроматину в 4,73 і 2,41 рази відповідно з віковим контролем, відображує не високу функціональну активність ядерних структур, а свідчить про розвиток дистрофічно-деструктивних процесів в ендокриноцитах, тому що одночасно зменшується площа ядерець в 1,72 і 2,48 раза відповідно в зазначених видах клітин, площа мітохондрій і гормоновмістних гранул у цитоплазмі в 1,83 і 2,04 рази та в 3,18 і 2,74 раза відповідно в цих органелах, при 20-30 кратному збільшенні площі вакуолей в цитоплазмі. Вакуолізація цитоплазми гонадотропоцитів зростає в 40,32 рази у порівнянні з відповідним віковим контролем, тоді як в інших видах клітин - в 13,06 (в тиротропоцитах) - 8,95 рази (в кортикотропоцитах); зниження площі гормоновмістних гранул також значніше (в 5,94 рази), ніж в інших клітинах: в 1,52 раза - в соматотропоцитах, майже в 5 разів - в тиротропоцитах; зниження площі мітохондрій - майже в 7 разів, тоді як в соматотропоцитах - в 2,46 рази.В умовах хронічної свинцевої інтоксикації вивчені динаміка ультраструктурних змін, характер репаративних процесів в аденогіпофізі (ендокриноцити, строма, судинні складові), дано обґрунтування можливості застосування антиоксидантних препаратів з метою профілактики і терапії свинцевої інтоксикації. Період статевого дозрівання (2 міс.) характеризується ультраструктурними особливостями в різних аденоцитах: тиротропоцити і кортикотропоцити достатньо диференційовані, у соматотропоцитах і гонадотропоцитах сформувалася система органел білкового синтезу з наявністю великих ядерець, ергастоплазми, близьких контактів ГЕПС із диктіосомами КГ. Ступінь ураження мембранних органел корелює з типом ендокриноцитів і терміном хронічної свинцевої інтоксикації. На 30-у добу ХСІ в кортикотропоцитах, тиротропоцитах і гонадотропоцитах виявлені найбільш значні дистрофічні і некротичні зміни, що супроводжуються ознаками середньовакуолярної гідропічної дистрофії з наступною деструкцією переважно мембранних органел і різким зниженням площі гормоновмістних гранул (в 2,74-4,8 рази). До 90-ї доби хронічної свинцевої інтоксикації площа мітохондрій і гормономістних гранул знижується в 2,46 і 1,52 раза відповідно, поліморфізм їхніх розмірів зростає, а вакуолізація цитоплазми збільшується у порівнянні з контролем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації представлене нове рішення актуального наукового завдання, повязаного з важливою проблемою сучасної екологічної гістології - впливу токсичних сполук на органно-тканинні системи. В умовах хронічної свинцевої інтоксикації вивчені динаміка ультраструктурних змін, характер репаративних процесів в аденогіпофізі (ендокриноцити, строма, судинні складові), дано обґрунтування можливості застосування антиоксидантних препаратів з метою профілактики і терапії свинцевої інтоксикації.

1. Період статевого дозрівання (2 міс.) характеризується ультраструктурними особливостями в різних аденоцитах: тиротропоцити і кортикотропоцити достатньо диференційовані, у соматотропоцитах і гонадотропоцитах сформувалася система органел білкового синтезу з наявністю великих ядерець, ергастоплазми, близьких контактів ГЕПС із диктіосомами КГ. Однак надалі ця система буде підсилюватися в 3- і 4-місячних тварин за рахунок збільшення площі секреторних гранул і мітохондрій.

2. У тварин 2-го покоління хронічна свинцева інтоксикація веде до комплексних морфологічних змін гіпофізарних структур - паренхіми, строми, судинного русла з характерної стадійністю і різним ступенем ураження різних видів ендокриноцитів. Спостерігаються якісні перебудови і кількісні зрушення вмісту органел в ендокриноцитах. Найбільш уразливі мітохондрії, відповідальні за енергопродукцію. Ступінь ураження мембранних органел корелює з типом ендокриноцитів і терміном хронічної свинцевої інтоксикації. Найменш виражені деструктивні зміни виявлені в темних ендокриноцитах різного виду.

3. На 30-у добу ХСІ в кортикотропоцитах, тиротропоцитах і гонадотропоцитах виявлені найбільш значні дистрофічні і некротичні зміни, що супроводжуються ознаками середньовакуолярної гідропічної дистрофії з наступною деструкцією переважно мембранних органел і різким зниженням площі гормоновмістних гранул (в 2,74-4,8 рази). Багато ендокриноцитів піддаються балонній дистрофії, у них майже повністю зникають органели, формуються клітини кастрації і тиреоїдектомії. Поодинокі ендокриноцити піддаються некротичним змінам, а в окремих клітинах виявлені морфологічні ознаки апоптозу.

4. Протягом усього періоду дослідження аденогіпофізу в соматотропоцитах відзначена найкраща збереженість всіх ультраструктур. До 90-ї доби хронічної свинцевої інтоксикації площа мітохондрій і гормономістних гранул знижується в 2,46 і 1,52 раза відповідно, поліморфізм їхніх розмірів зростає, а вакуолізація цитоплазми збільшується у порівнянні з контролем. Темні соматотропоцити мають істотно менший ступінь ураження всіх органел.

5. Встановлена стадійність розвитку морфологічних змін ендокриноцитів у передній частці гіпофізу. Стадія напруги розвивається на 30-у добу хронічної свинцевої інтоксикації і характеризується тотальними дистрофічними змінами ендокриноцитів, формуванням клітин з ознаками тиреоїдектомії і кастрації. До 60-ї доби провідними стають репаративні процеси, що відображають формування 2-ї стадії відносної резистентності: в ендокриноцитах збільшуються ядерця, вміст мембранних органел, зростає площа перерізу мітохондрій і секреторних гранул. До 90-ї доби розвивається 3-я стадія - виснаження компенсаторно-пристосувальних і адаптаційних процесів, із пригніченням внутрішньоклітинної регенерації, поглибленням дистрофічних і некротичних змін ендокриноцитів.

6. Застосування ?-токоферолу при хронічній свинцевій інтоксикації істотно зменшує ушкодження паренхіми і судинного русла аденогіпофізу при збереженні стадійності протікання дистрофічних змін. В ендокриноцитах це проявляється кращою збереженістю всіх компонентів білок-синтезуючого апарата клітин, мітохондрій, а також більшим вмістом секреторних гранул. Ступінь виразності захисної дії ?-токоферолу знижується зі збільшенням тривалості свинцевої інтоксикації.

7. Тривале введення ?-токоферолу при хронічній свинцевій інтоксикації призводить до посилення сполучнотканинних стромальних елементів за рахунок стовщення прошарків уздовж судин. Формування розширених міжклітинних просторів з утворенням значноі кількості мікроворсинок на вільній поверхні аденоцитів вказує на формування альтернативних шляхів виділення гормонів з них.

8. Введення ербісолу сприяє кращому збереженню ультраструктури судинного русла і всіх видів ендокриноцитів. Прогресивно і достовірно зростає площа ядерець, мітохондрій, гормоновмістних гранул з найбільш вираженим ефектом на 60-у добу свинцевої інтоксикації. Площа вакуолей хоч і знижується у порівнянні із свинцевою інтоксикацією без застосування коректорів, однак залишається вище в усі терміни дослідження порівняно з контролем.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Одержані експериментальні дані дозволяють прогнозувати динаміку і ступінь вираженості змін в аденогіпофізі при ХСІ у різні вікові періоди.

2. Результати фундаментального морфологічного дослідження можуть бути використані як теоретичне обгрунтування для розробки відповідних профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на коригування виникаючих змін в аденогіпофізі при ХСІ.

3. Дані дослідження можуть бути застосовані в токсикологічних відділеннях, наукових лабораторіях, а також використані при вивченні відповідних розділів на кафедрах гістології, анатомії, патологічної анатомії, фармакології та гігієни з екологією.

1. Структурно-функциональные изменения органов эндокринной и репродуктивной систем при хронической свинцовой интоксикации / [Н.К. Каширина, Н.Ю. Андыбура, Т.Е. Нарбутова, О.В. Рогозина] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т. 3, № 2. - С. 34-38. (Здобувачем проведено аналіз літуратури, зібрано матеріал, особисто описані отримані результати щодо аденогіпофізу).

2. Каширина Н.К. Структурно-функциональные изменения кортикотропоцитов аденогипофиза и пучковой зоны коры надпочечников при хронической свинцовой интоксикации / Н.К. Каширина, Н.Ю. Андыбура, О.В. Рогозина // Таврический медикобиологический вестник. - 2005. - Т. 8, № 3. - С. 48-51. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження, зроблено цифрові фотознімки зрізів, опис гістологічних і електронномікроскопічних препаратів аденогіпофізу).

3. Каширина Н.К. Морфологический анализ ультраструктуры тиротропоцитов аденогипофиза в обычных условиях окружающей среды и при хронической свинцовой интоксикации / Н.К. Каширина, О.В. Рогозина // Український морфологічний альманах. - 2006. - Т. 4, № 1. - С. 78-81.

4. Каширіна Н.К. Ультраструктурний та морфометричний аналіз гонадотропоцитів гіпофізу під впливом хронічної свинцевої інтоксикації / Н.К. Каширіна, О.В. Рогозіна // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 3 (44). - С. 126-128.

5. Каширина Н.К. Ультраструктурный анализ гонадотропоцитов аденогипофиза в условиях окружающей среды, при хронической свинцовой интоксикации и корригировании ее влияния токоферолом / Н.К. Каширина, О.В. Рогозина // Таврический медикобиологический вестник. - 2006. - Т. 9, № 3. - С. 78-82.

6. Каширина Н.К. Возрастные аспекты ультраструктуры гонадотропоцитов аденогипофиза / Н.К. Каширина, О.В. Рогозина // Вісник морфології. - 2006. - № 12 (2). - С. 260-263.

7. Рогозина О.В. Эффективность применения токоферола и эрбисола при хронической свинцовой интоксикации / О.В. Рогозина, Н.К. Каширина // Вісник морфології. - 2007. - №13 (2). - С. 224-227.

8. Рогозіна О.В. Морфометрична характеристика органів ендокринної системи при хронічній свинцевій інтоксикації / О.В. Рогозіна, Н.Ю. Андибура // 9-й міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: матер. конгр., 21-22 квітня 2005. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 171. (Здобувачем здійснено опис гістологічних і електронномікроскопічних препаратів аденогіпофізу, зроблено морфометричний аналіз із статистичною обробкою отриманих результатів).

9. Каширина Н.К. Системное влияние хронической свинцовой интоксикации на эндокринную систему / Н.К. Каширина, Н.Ю. Андыбура, О.В. Рогозина // Новые информационные технологии в медицине, биологии, фармакологии и экологии: матер. ХІІІ междунар. конф. - Гурзуф, 2005. - С. 311-312. (Здобувачем проведено гістологічне дослідження аденогіпофізу, аналіз одержаних даних, технічна підготовка до друку).

10. Рогозина О.В. Морфология аденогипофиза при хронической свинцовой интоксикации / О.В. Рогозина // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2005. - Т. 141, Ч. VI. - С. 123.

11. Kashirina N.K. Ultrastructural changes of adenohypophysis somatotrophs with the age / N.K. Kashirina, O.V. Rogozina // Сучасні наукові дослідження - 2006: матер. II міжнарод. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 13. - С. 102-104.

12. Рогозина О.В. Эффективность применения эрбисола при хронической свинцовой интоксикации / О.В. Рогозина, Е.А. Сыромятников // Теоретические и практические аспекты современной медицины: матер. 79-й межвуз. научно-практ. конф. студентов и молодых ученых Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2007. - С. 10-11. (Здобувачем проведено морфометричне дослідження, узагальнення результатів, сформульовані висновки).