Вікові зміни передньої частки гіпофізу за звичайних умов середовища, при хронічній свинцевій інтоксикації та застосуванні коригуючих засобiв - Автореферат
Ступінь репаративних процесів в залежності від тривалості свинцевої інтоксикації. Кількісні показники ушкодження і відповідні адаптаційні реакції. Протекторна дія ербісола на структуру аденогіпофізу. Застосування токоферолу при свинцевій інтоксикації.
При низкой оригинальности работы "Вікові зміни передньої частки гіпофізу за звичайних умов середовища, при хронічній свинцевій інтоксикації та застосуванні коригуючих засобiв", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Виявлено, що розвитку патологічного процесу, як правило, передує функціональна перенапруга систем організму з підвищенням його гомеостатичних можливостей і повязано це, у більшості випадків, з порушенням функції нейроендокринної інтегруючої системи. Базуючись на провідному патогенетичному механізмі впливу сполук свинцю на організм - посиленні процесів перекисного окислення ліпідів, для фармакологічного коригування був обраний найсильніший природний антиоксидант ?-токоферол. Свинець має негативний вплив також і на ядерний апарат клітин з наступним порушенням репаративних процесів, тому використований новий вітчизняний препарат ербісол, що поряд з мембраностабілізуючими та антиоксидантними властивостями впливає на ДНК-полімеразу В - репарант генетичного коду (А.Н. Встановити вікову динаміку морфологічних змін і напрямок репаративних процесів в аденогіпофізі мишей-самців другого покоління при хронічній свинцевій інтоксикації та за умов коригування препаратами з різною фармакологічною активністю (?-токоферолом та ербісолом). Методи дослідження: світлова мікроскопія, трансмісійна електронна мікроскопія - для ідентифікації аденоцитів і вивчення їх морфологічних особливостей та змін, гістохімія (ШИК-реакція) - для виявлення базофільних аденоцитів, які містять глікопротеїни, морфометрія з використанням оптичного аналізатора зображень - для кількісної оцінки структурних змін в аденогіпофізі, математико-статистичні методи - для визначення достовірності одержаних результатів.на електроннограмах: площу профілю клітин (соматотропоцитів, гонадотропоцитів, тиротропоцитів, кортикотропоцитів), їхніх ядер, ядерець, гетерохроматину, мітохондрій, враховуючи особливості їхньої будови (цілісних, із частковим руйнуванням крист), гормоновмістних гранул (загальну площу, повних, напівпорожніх) та вакуолей. З віком збільшується площа поперечного перерізу базофільних клітин на 12,32 % (у 3-міс.), на 15,75 % (у 4-міс.), їх ядер на 12,43 % (у 3-міс.), на 13,7 % (у 4-міс.) з одночасним зменшенням ЯЦС, що свідчить про підвищення функціональної активності і ступеня зрілості клітин. У соматотропоцитах 3-місячних мишей (у порівнянні з 2-місячними) знижується площа гетерохроматину в 1,22 раза, збільшується кількість і площа ядерець в 1,53 раза, а в деяких клітинах зявляються ядерця кільцеподібної форми, що свідчить про активацію білкового синтезу (Д.С. Різке просвітління і збільшення ядер зі зменшенням площі гетерохроматину в 4,73 і 2,41 рази відповідно з віковим контролем, відображує не високу функціональну активність ядерних структур, а свідчить про розвиток дистрофічно-деструктивних процесів в ендокриноцитах, тому що одночасно зменшується площа ядерець в 1,72 і 2,48 раза відповідно в зазначених видах клітин, площа мітохондрій і гормоновмістних гранул у цитоплазмі в 1,83 і 2,04 рази та в 3,18 і 2,74 раза відповідно в цих органелах, при 20-30 кратному збільшенні площі вакуолей в цитоплазмі. Вакуолізація цитоплазми гонадотропоцитів зростає в 40,32 рази у порівнянні з відповідним віковим контролем, тоді як в інших видах клітин - в 13,06 (в тиротропоцитах) - 8,95 рази (в кортикотропоцитах); зниження площі гормоновмістних гранул також значніше (в 5,94 рази), ніж в інших клітинах: в 1,52 раза - в соматотропоцитах, майже в 5 разів - в тиротропоцитах; зниження площі мітохондрій - майже в 7 разів, тоді як в соматотропоцитах - в 2,46 рази.В умовах хронічної свинцевої інтоксикації вивчені динаміка ультраструктурних змін, характер репаративних процесів в аденогіпофізі (ендокриноцити, строма, судинні складові), дано обґрунтування можливості застосування антиоксидантних препаратів з метою профілактики і терапії свинцевої інтоксикації. Період статевого дозрівання (2 міс.) характеризується ультраструктурними особливостями в різних аденоцитах: тиротропоцити і кортикотропоцити достатньо диференційовані, у соматотропоцитах і гонадотропоцитах сформувалася система органел білкового синтезу з наявністю великих ядерець, ергастоплазми, близьких контактів ГЕПС із диктіосомами КГ. Ступінь ураження мембранних органел корелює з типом ендокриноцитів і терміном хронічної свинцевої інтоксикації. На 30-у добу ХСІ в кортикотропоцитах, тиротропоцитах і гонадотропоцитах виявлені найбільш значні дистрофічні і некротичні зміни, що супроводжуються ознаками середньовакуолярної гідропічної дистрофії з наступною деструкцією переважно мембранних органел і різким зниженням площі гормоновмістних гранул (в 2,74-4,8 рази). До 90-ї доби хронічної свинцевої інтоксикації площа мітохондрій і гормономістних гранул знижується в 2,46 і 1,52 раза відповідно, поліморфізм їхніх розмірів зростає, а вакуолізація цитоплазми збільшується у порівнянні з контролем.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації представлене нове рішення актуального наукового завдання, повязаного з важливою проблемою сучасної екологічної гістології - впливу токсичних сполук на органно-тканинні системи. В умовах хронічної свинцевої інтоксикації вивчені динаміка ультраструктурних змін, характер репаративних процесів в аденогіпофізі (ендокриноцити, строма, судинні складові), дано обґрунтування можливості застосування антиоксидантних препаратів з метою профілактики і терапії свинцевої інтоксикації.
1. Період статевого дозрівання (2 міс.) характеризується ультраструктурними особливостями в різних аденоцитах: тиротропоцити і кортикотропоцити достатньо диференційовані, у соматотропоцитах і гонадотропоцитах сформувалася система органел білкового синтезу з наявністю великих ядерець, ергастоплазми, близьких контактів ГЕПС із диктіосомами КГ. Однак надалі ця система буде підсилюватися в 3- і 4-місячних тварин за рахунок збільшення площі секреторних гранул і мітохондрій.
2. У тварин 2-го покоління хронічна свинцева інтоксикація веде до комплексних морфологічних змін гіпофізарних структур - паренхіми, строми, судинного русла з характерної стадійністю і різним ступенем ураження різних видів ендокриноцитів. Спостерігаються якісні перебудови і кількісні зрушення вмісту органел в ендокриноцитах. Найбільш уразливі мітохондрії, відповідальні за енергопродукцію. Ступінь ураження мембранних органел корелює з типом ендокриноцитів і терміном хронічної свинцевої інтоксикації. Найменш виражені деструктивні зміни виявлені в темних ендокриноцитах різного виду.
3. На 30-у добу ХСІ в кортикотропоцитах, тиротропоцитах і гонадотропоцитах виявлені найбільш значні дистрофічні і некротичні зміни, що супроводжуються ознаками середньовакуолярної гідропічної дистрофії з наступною деструкцією переважно мембранних органел і різким зниженням площі гормоновмістних гранул (в 2,74-4,8 рази). Багато ендокриноцитів піддаються балонній дистрофії, у них майже повністю зникають органели, формуються клітини кастрації і тиреоїдектомії. Поодинокі ендокриноцити піддаються некротичним змінам, а в окремих клітинах виявлені морфологічні ознаки апоптозу.
4. Протягом усього періоду дослідження аденогіпофізу в соматотропоцитах відзначена найкраща збереженість всіх ультраструктур. До 90-ї доби хронічної свинцевої інтоксикації площа мітохондрій і гормономістних гранул знижується в 2,46 і 1,52 раза відповідно, поліморфізм їхніх розмірів зростає, а вакуолізація цитоплазми збільшується у порівнянні з контролем. Темні соматотропоцити мають істотно менший ступінь ураження всіх органел.
5. Встановлена стадійність розвитку морфологічних змін ендокриноцитів у передній частці гіпофізу. Стадія напруги розвивається на 30-у добу хронічної свинцевої інтоксикації і характеризується тотальними дистрофічними змінами ендокриноцитів, формуванням клітин з ознаками тиреоїдектомії і кастрації. До 60-ї доби провідними стають репаративні процеси, що відображають формування 2-ї стадії відносної резистентності: в ендокриноцитах збільшуються ядерця, вміст мембранних органел, зростає площа перерізу мітохондрій і секреторних гранул. До 90-ї доби розвивається 3-я стадія - виснаження компенсаторно-пристосувальних і адаптаційних процесів, із пригніченням внутрішньоклітинної регенерації, поглибленням дистрофічних і некротичних змін ендокриноцитів.
6. Застосування ?-токоферолу при хронічній свинцевій інтоксикації істотно зменшує ушкодження паренхіми і судинного русла аденогіпофізу при збереженні стадійності протікання дистрофічних змін. В ендокриноцитах це проявляється кращою збереженістю всіх компонентів білок-синтезуючого апарата клітин, мітохондрій, а також більшим вмістом секреторних гранул. Ступінь виразності захисної дії ?-токоферолу знижується зі збільшенням тривалості свинцевої інтоксикації.
7. Тривале введення ?-токоферолу при хронічній свинцевій інтоксикації призводить до посилення сполучнотканинних стромальних елементів за рахунок стовщення прошарків уздовж судин. Формування розширених міжклітинних просторів з утворенням значноі кількості мікроворсинок на вільній поверхні аденоцитів вказує на формування альтернативних шляхів виділення гормонів з них.
8. Введення ербісолу сприяє кращому збереженню ультраструктури судинного русла і всіх видів ендокриноцитів. Прогресивно і достовірно зростає площа ядерець, мітохондрій, гормоновмістних гранул з найбільш вираженим ефектом на 60-у добу свинцевої інтоксикації. Площа вакуолей хоч і знижується у порівнянні із свинцевою інтоксикацією без застосування коректорів, однак залишається вище в усі терміни дослідження порівняно з контролем.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Одержані експериментальні дані дозволяють прогнозувати динаміку і ступінь вираженості змін в аденогіпофізі при ХСІ у різні вікові періоди.
2. Результати фундаментального морфологічного дослідження можуть бути використані як теоретичне обгрунтування для розробки відповідних профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на коригування виникаючих змін в аденогіпофізі при ХСІ.
3. Дані дослідження можуть бути застосовані в токсикологічних відділеннях, наукових лабораторіях, а також використані при вивченні відповідних розділів на кафедрах гістології, анатомії, патологічної анатомії, фармакології та гігієни з екологією.
Список литературы
1. Структурно-функциональные изменения органов эндокринной и репродуктивной систем при хронической свинцовой интоксикации / [Н.К. Каширина, Н.Ю. Андыбура, Т.Е. Нарбутова, О.В. Рогозина] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т. 3, № 2. - С. 34-38. (Здобувачем проведено аналіз літуратури, зібрано матеріал, особисто описані отримані результати щодо аденогіпофізу).
2. Каширина Н.К. Структурно-функциональные изменения кортикотропоцитов аденогипофиза и пучковой зоны коры надпочечников при хронической свинцовой интоксикации / Н.К. Каширина, Н.Ю. Андыбура, О.В. Рогозина // Таврический медикобиологический вестник. - 2005. - Т. 8, № 3. - С. 48-51. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження, зроблено цифрові фотознімки зрізів, опис гістологічних і електронномікроскопічних препаратів аденогіпофізу).
3. Каширина Н.К. Морфологический анализ ультраструктуры тиротропоцитов аденогипофиза в обычных условиях окружающей среды и при хронической свинцовой интоксикации / Н.К. Каширина, О.В. Рогозина // Український морфологічний альманах. - 2006. - Т. 4, № 1. - С. 78-81.
4. Каширіна Н.К. Ультраструктурний та морфометричний аналіз гонадотропоцитів гіпофізу під впливом хронічної свинцевої інтоксикації / Н.К. Каширіна, О.В. Рогозіна // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 3 (44). - С. 126-128.
5. Каширина Н.К. Ультраструктурный анализ гонадотропоцитов аденогипофиза в условиях окружающей среды, при хронической свинцовой интоксикации и корригировании ее влияния токоферолом / Н.К. Каширина, О.В. Рогозина // Таврический медикобиологический вестник. - 2006. - Т. 9, № 3. - С. 78-82.
7. Рогозина О.В. Эффективность применения токоферола и эрбисола при хронической свинцовой интоксикации / О.В. Рогозина, Н.К. Каширина // Вісник морфології. - 2007. - №13 (2). - С. 224-227.
8. Рогозіна О.В. Морфометрична характеристика органів ендокринної системи при хронічній свинцевій інтоксикації / О.В. Рогозіна, Н.Ю. Андибура // 9-й міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: матер. конгр., 21-22 квітня 2005. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 171. (Здобувачем здійснено опис гістологічних і електронномікроскопічних препаратів аденогіпофізу, зроблено морфометричний аналіз із статистичною обробкою отриманих результатів).
9. Каширина Н.К. Системное влияние хронической свинцовой интоксикации на эндокринную систему / Н.К. Каширина, Н.Ю. Андыбура, О.В. Рогозина // Новые информационные технологии в медицине, биологии, фармакологии и экологии: матер. ХІІІ междунар. конф. - Гурзуф, 2005. - С. 311-312. (Здобувачем проведено гістологічне дослідження аденогіпофізу, аналіз одержаних даних, технічна підготовка до друку).
10. Рогозина О.В. Морфология аденогипофиза при хронической свинцовой интоксикации / О.В. Рогозина // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2005. - Т. 141, Ч. VI. - С. 123.
11. Kashirina N.K. Ultrastructural changes of adenohypophysis somatotrophs with the age / N.K. Kashirina, O.V. Rogozina // Сучасні наукові дослідження - 2006: матер. II міжнарод. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 13. - С. 102-104.
12. Рогозина О.В. Эффективность применения эрбисола при хронической свинцовой интоксикации / О.В. Рогозина, Е.А. Сыромятников // Теоретические и практические аспекты современной медицины: матер. 79-й межвуз. научно-практ. конф. студентов и молодых ученых Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2007. - С. 10-11. (Здобувачем проведено морфометричне дослідження, узагальнення результатів, сформульовані висновки).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы