Вікові особливості взаємозв‘язків гемодинаміки, біоелектричної активності, метаболізму головного мозку у розвитку цереброваскулярної патології - Автореферат

Цереброваскулярна патологія упродовж останніх десятиліть є однією з найскладніших проблем охорони здоров‘я у зв‘язку з неухильним ростом поширеності хвороб судин головного мозку, особливо мозкових інсультів, що є значною причиною інвалідності і однією з головних - смертності населення (Волошин П.В., Міщенко Т.С., 2005; Віничук С.М., 2005; Шевага В.М., 2005; Яворська В.О., 2006). Мета дослідження - на підставі комплексного аналізу вікових змін церебральної гемодинаміки, структурної організації, біоелектричної активності, метаболізму головного мозку та структури їх взаємозв‘язків визначення патогенетичних особливостей формування цереброваскулярної патології у осіб похилого віку і розробка шляхів корекції вікових функціональних та гемодинамічних порушень головного мозку, що призводять до її розвитку. Визначити вікові зміни структурно-морфологічних характеристик мозку (за даними МРТ) на підставі аналізу морфометричних показників шлуночкової системи та окремих структур головного мозку. Дані за посилення існуючих та формування нових міжсистемних взаємозв‘язків дають можливість розглядати старіння мозку не лише в аспекті інволюційних процесів, що призводять до розвитку вікової патології, але й перебудови міжсистемних взаємовідносин, яка, з одного боку, спрямована на компенсаторну підтримку функціонального стану головного мозку у осіб похилого віку, а з другого - встановлює формування нових патогенетичних механізмів розвитку вікової патології головного мозку. Вперше встановлено вікове посилення взаємозв‘язку між біоелектричною активністю головного мозку та церебральною гемодинамікою, церебральною гемодинамікою та метаболізмом, біоелектричною активністю головного мозку та метаболізмом, метаболізмом мозку і психоемоційною діяльністю, що обґрунтовує багаторівневу дію вазоактивних і ноотропних препаратів у осіб похилого віку на функціональні показники діяльності головного мозку.Сформовано групи порівнюванняяння осіб похилого віку згідно з класифікацією ВОЗ (60-79 років, n = 140, середній вік - 63,1±2,4 років) і молодого віку (20-39 років, n = 65, середній вік - 37,6±2,8 років). Вміст NAA в правій лобовій області корелює тільки з ТАМХ в правій ЗСА (r = 0,74), вміст NAA в лівій лобовій області корелює з ТАМХ i TAMN як в лівій (r = 0,73; r = 0,68), так і в правій ЗСА (r = 0,84; r = 0,82). У осіб похилого віку формуються негативні кореляційні звязки між вмістом Cr в правій півкулі і гемодинамікою у лівій ЗСА (D (r =-0,92) Pv (r =-0,94)) і збільшується кількість кореляцій між вмістом Cr в лівій лобовій області і гемодинамікою у правій ЗСА (TAMN (r =-0,92) Ps (r =-0,94), Pv (r = - 0,90), Pi (r = 0,81)). У осіб похилого віку вміст NAA в лівій лобовій області має кореляції з гемодинамікою у відповідній і в протилежній ВСА, а вміст NAA в правій лобовій області корелює тільки з гемодинамікою в лівій ВСА. У осіб молодого віку відсутні статистично достовірні кореляції між вмістом Cr і гемодинамікою у ВСА, у осіб похилого віку вміст Cr в правій лобовій області позитивно корелює з ЛСШК в правій (r = 0,95) і лівій (r = 0,92) ВСА.У дисертації на підставі комплексного обстеження практично здорових осіб різного віку наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми - визначення вікових змін різних рівнів організації і функціонування ЦНС і встановлення особливостей внутришньомозкових міжсистемних взаємозв‘язків церебральної гемодинаміки, метаболізму, біоелектричної активності мозку під час старіння. В результаті аналізу функціонально-морфологічних і метаболічних показників ЦНС у осіб різного віку встановлено, що для старіння мозку характерні не лише інволюційні процеси, але й формування нових міжсистемних багаторівневих взаємозв‘язків, що, з одного боку, спрямовані на підтримку певного діапазону функціональної діяльності мозку, с другого - ведуть до виникнення в системі регуляції ЦНС лімітуючих ланок, які збільшують ризик розвитку вікової патології. З віком у осіб похилого віку знижується лінійна швидкість кровотоку в загальних і внутрішніх сонних артеріях. Біоелектрична активність головного мозку у осіб похилого віку в порівнянні з особами молодого віку характеризується зниженням частоти та інтенсивності в діапазоні альфа-ритму на фоні збільшення інтенсивності в діапазоні повільних ритмів. Аналіз кореляційних зв‘язків між вмістом основних метаболітів у головному мозку і гемодинамічними показниками в магістральних судинах голови у осіб молодого і похилого віку свідчить про якісну перебудову структури і посилення цих взаємозв‘язків з віком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації на підставі комплексного обстеження практично здорових осіб різного віку наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми - визначення вікових змін різних рівнів організації і функціонування ЦНС і встановлення особливостей внутришньомозкових міжсистемних взаємозв‘язків церебральної гемодинаміки, метаболізму, біоелектричної активності мозку під час старіння. В результаті аналізу функціонально-морфологічних і метаболічних показників ЦНС у осіб різного віку встановлено, що для старіння мозку характерні не лише інволюційні процеси, але й формування нових міжсистемних багаторівневих взаємозв‘язків, що, з одного боку, спрямовані на підтримку певного діапазону функціональної діяльності мозку, с другого - ведуть до виникнення в системі регуляції ЦНС лімітуючих ланок, які збільшують ризик розвитку вікової патології.

За даними демографічних статистичних показників за останнє десятиліття в АР Крим спостерігається стабільне зростання частини населення старших вікових груп на фоні збільшення поширеності цереброваскулярної патології. З 1995 по 2005 рік загальна захворюваність на цереброваскулярну патологію (всі форми) збільшилась в АР Крим з 90780 до 141173, ЦВП з гіпертонією - з 60485 до 103900. Зростання темпів поширеності ЦВП в АР Крим є більш інтенсивним, ніж підвищення коєфіцієнтів демографічного постаріння населення. Загальна захворюваність на цереброваскулярну патологію (усі форми) збільшилась в АР Крим з 1995 по 2005 рік в 1,55 раза, ЦВП з гіпертонією - в 1,72 раза, по інсультах - в 1,43 раза. Протягом того ж самого періоду частка населення похилого віку в популяції збільшилась в 1,22 раза.

Морфологічні зміни мозку при старінні характеризуються збільшенням ширини бічних шлуночків, ІІІ шлуночка (з 3,8±0,2 мм до 5,5±0,6 мм), IV шлуночка (з 11,2±1,4 мм до 15,2±2,3 мм). В процесі старіння зменшуються розміри гіпокампу, довгастого мозку (приблизно на 10 %) і середнього мозку (приблизно на 15%).

Вікові зміни церебральної гемодинаміки характеризуються збільшенням частоти атеросклеротичного ураження екстракраніальних відділів магістральних артерій голови, що виявляється потовщенням комплексу інтима-медіа і збільшенням частоти структурних уражень. У осіб старше 60 років у 33,0 % чоловіків та 35,0 % жінок визначено наявність атеросклеротичних бляшок. У 13,0 % чоловіків і 21,0 % жінок спостерігались гіперехогенні і гетерогенні, з переважанням гіперехогенних структур, атеросклеротичні бляшки (відповідно 20,0 % і 14,0 %). У більшості обстежених осіб переважали стенози, що не перевищували 50,0 % діаметру судини (відповідно 26,0 % чоловіків і 28,0 % жінок), тільки у 6,6 % чоловіків та 7,0 % жінок мали місце стенози 50,0-75,0 % діаметру судини.

З віком у осіб похилого віку знижується лінійна швидкість кровотоку в загальних і внутрішніх сонних артеріях. Найзначніше зниження ЛСШК в каротидному басейні визначено у жінок в правій ВСА (з 85,0±2,8 до 62,0±5,3 см/с), у чоловіків в правій ЗСА (з 88,0±4,0 до 59,0±4,5 см/с). Об‘ємна швидкість кровотоку в правих ЗСА і ВСА у жінок старше 60 років (відповідно 0,23±0,03 і 0,22±0,033 л/хв) є достовірно нижчою, ніж у жінок молодого віку (відповідно 0,30±0,038 і 0,36±0,027 л/хв); в лівих ЗСА і ВСА зниження становило в ЗСА з 0,33±0,031 до 0,23±0,013 л/хв, в ВСА - з 0,34±0,04 до 0,20±0,02 л/хв. Лінійна швидкість кровотоку в хребцевих артеріях у жінок знижується в більшій мірі, ніж у чоловіків, переважно в лівій ХА (з 49,0±2,1 до 43,0±2,3 см/с). Вікова динаміка Pv в ХА характеризується зниженням її показників у чоловіків і жінок.

В процесі старіння здійснюються гетеротопні і гетерохронні зміни вмісту основних метаболітів. При старінні відбувається перерозподіл різних типів спектральних конфігурацій, що характеризують співвідношення інтегральних інтенсивностей основних метаболітів. В білій і сірій речовині мозку збільшується питома вага типів конфігурацій зі зниженням вмісту N-ацетіласпартату - основного маркера нейрональної активності.

Біоелектрична активність головного мозку у осіб похилого віку в порівнянні з особами молодого віку характеризується зниженням частоти та інтенсивності в діапазоні альфа-ритму на фоні збільшення інтенсивності в діапазоні повільних ритмів. Статистично вірогідне зниження частоти альфа-ритму у осіб похилого віку, в порівнянні з особами молодого віку, одержано в правій потиличній (відповідно 9,4±0,04 Гц і 9,9±0,05 Гц) і в лівій центральній областях (9,3±0,07 Гц і 9,7±0,04 Гц).

Аналіз кореляційних зв‘язків між вмістом основних метаболітів у головному мозку і гемодинамічними показниками в магістральних судинах голови у осіб молодого і похилого віку свідчить про якісну перебудову структури і посилення цих взаємозв‘язків з віком. При старінні посилюються старі та формуються нові кореляційні зв‘язки між вмістом основних метаболітів у речовині головного мозку і гемодинамічними показниками. Найбільш виразні вікові особливості кореляційних зв‘язків формуються між вмістом NAA в білій речовині лобової області і в сірій речовині потиличної області з гемодинамікою в судинах як каротидного, так і вертебро-базилярного басейнів, крім того формуються численні зв‘язки вмісту Cr і Cho з гемодинамічними показниками. У осіб молодого віку тільки вміст NAA, Cr, Cho в потиличній області корелює з гемодинамічними показниками в ХА, а вміст NAA, Cr в лобовій області - з гемодинамікою в ЗСА і ХА. Таким чином, при старінні посилюється залежність метаболічних процесів головного мозку від рівня гемодинаміки в каротидному і в вертебро-базилярному басейнах.

Під час старіння виникають кількісні і якісні зміни взаємозв‘язків між інтенсивністю основних ритмів ЕЕГ і швидкісними показниками гемодинаміки в судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів. У осіб похилого віку формуються взаємозв‘язки частоти альфа-ритму в скроневих та потиличних областях двох півкуль зі швидкісними показниками гемодинаміки, які свидчать про звуження діапазону системної автономності електрогенезу мозку, що підвищує вплив гемодинамічних змін на рівень біоелектричної активності головного мозку. У осіб похилого віку також посилюються взаємозв‘язки між інтенсивністю тета-ритму, бета-ритму і рівнем швидкісних показників.

В процесі старіння збільшуються кількість та величина кореляційних зв‘язків між частотно-амплітудними параметрами ЕЕГ і показниками метаболізму. У осіб молодого віку загальна кількість кореляційних зв‘язків становить 9, з них пов‘язаних з метаболізмом в правій півкулі - 1, в лівій - 8. У осіб похилого віку виявлено 27 кореляцій (відповідно 12 і 15). З роками змінюється якісна структура цих зв‘язків. У осіб молодого віку тільки в лобовій частці лівої півкулі визначені кореляції частотних параметрів б-ритму з вмістом NAA і Cr. У осіб похилого віку в лобовій області формуються кореляційні зв‘язки в правій півкулі - з вмістом Cr і NAA, в потиличній - з вмістом NAA, в лівій півкулі в лобовій області - з вмістом NAA і Cho, в потиличній - з вмістом NAA, Cr.

У осіб похилого віку показники розумової працездатності корелюють з вмістом NAA, Cr, Cho в сірій речовині потиличної області і білій речовині лобової області. Ступінь кореляції розумової працездатності з вмістом NAA, Cr, Cho є високою в правій півкулі. Рівень депресії негативно корелює з вмістом NAA, Cr, Cho в білій речовині лобової області і сірій речовині потиличної області мозку. Ступінь кореляції між рівнем депресії та вмістом NAA, Cr, Cho є більш значним в білій речовині лобової області.

Більш тісна кореляція між показниками діяльності різних систем головного мозку в похилому віці може бути розглянута як прояв розвитку компенсаційних реакцій, що спрямовані на підтримку певного діапазону функціонування мозку в процесі старіння. Перебудова структури міжсистемних взаємозв‘язків з віком може враховуватись як один з патогенетичних факторів розвитку вік-залежної патології, а зважаючи на залучення у процес цієї перебудови показників кровопостачання головного мозку - як патогенетичний фактор розвитку вікової цереброваскулярної патології.

Доведена ефективність комплексного, багатовекторного позитивного ефекту профілактичного приймання ніцерголіну і прамірацетаму на стан мозкового кровообігу, біоелектричної активності мозку, когнітивних функцій та загальної суб‘єктивної оцінки здоров‘я у осіб похилого віку, що дає підстави рекомендувати препарати до монотерапії з метою профілактичного комплексного впливу на перераховані функціональні характеристики мозку у похилому віці.

Практичні рекомендації

Стабільне зростання показників захворюваності на цереброваскулярну патологію на фоні прискорених темпів старіння популяції в АР Крим, продемонстроване в роботі, потребує посилення профілактичних заходів щодо здорових осіб старших вікових груп.

Визначені в дисертаційній роботі вікові зміни морфометричних характеристик головного мозку, дані вікових змін показників церебрального кровотоку за результатами УЗДГ, вікова динаміка показників ЕЕГ та нейропсихологічного статусу можуть бути використані для прогностичного вживання щодо визначення групи ризику пацієнтів похилого віку з високою вирогідністю розвитку цереброваскулярної патології.

Встановлені в дисертаційній роботі вікові зміни структури міжсистемних взаємовідношень головного мозку, що характеризуються збільшенням кореляційних міжсистемних взаємозв‘язків в похилому віці, визначають необхідність багаторівневого підходу до профілактики і терапії хворих на початкові форми цереброваскулярних захворювань, що включають вплив на гемодинаміку, енергетичні процеси у мозку, церебральний метаболізм.

В роботі показано ефективність терапії вазоактивним препаратом ніцерголіном і ноотропним препаратом прамірацетамом, які впливають на різні ланки патогенезу цереброваскулярних захворювань, що дає можливість рекомендувати ці препарати для профілактичного вживання з метою комплексного впливу на різні функціональні характеристики мозку.

Продемонстровано спроможність вживання монотерапії з профілактичною метою у осіб похилого віку, що дозволить уникнути поліпрагмазії і ризику розвитку небажаних ефектів.

Ei?noinuea E. E. Aoaeoeai?nou eiiieaenii? i?io?eaeoe?ii? a?? i?oa?aie?io (na?i?iio) ia ooieo?iiaeui? iieacieee a?yeuiino? aieiaiiai iiceo o in?a e?oiuiai a?eo // Aoeiaeinueee iaae?iee a?niee.- O.10, ?2. - 2006. - N.33-37

Ei?noineay E. E. Aic?anoiay oa?aeoa?enoeea acaeiinayce iaoaaieecia e aeiyia?aaoeee aieiaiiai iicaa // I?iaeaiu, ainoe?aiey e ia?niaeoeau ?acaeoey iaaeei-aeieiae?aneeo iaoe e i?aeoe?aneiai ca?aaiio?aiaiey - 2005.- O.141, ?.5 - N.107-110

Ei?noineay E. E. Aic?anoiua iniaaiiinoe iauaai iau?iiiai oa?aa?aeuiiai e?iaioiea ii aaiiui oeuo?acaoeiaie aiiiea?ia?aoee ninoaia aieiaiiai iicaa. // Oaa?e?aneee iaaeei-aeieiae?aneee aanoiee - 2005. - O.8, ?4. - N.75-78

Ei?noineay E. E. Yooaeoeaiinou eiiieaeniiai i?ioeeaeoe?aneiai aaenoaey i?aienoa?a (i?aie?aoaoaia) o eeo ii?eeiai aic?anoa // N?iaeia iaaeoeia - 2006.- ?1.- N. 61-66

Ei?noineay E. E. Aic?anoiua eciaiaiey oa?aa?aeuiie aaiiaeiaieee ii aaiiui oeuo?acaoeiaie aiiiea?ia?aoee // Oaa?e?aneee iaaeei-aeieiae?aneee aanoiee - 2004, O.7, ?2 - N.200-206.

Ei?noineay E. E., Eociaoia A.A. Aic?anoiua eciaiaiey ninoaenoie noaiee ii aaiiui oeuo?acaoeiaie aiiiea?ia?aoee // I?iaeaiu, ainoe?aiey e ia?niaeoeau ?acaeoey iaaeei-aeieiae?aneeo iaoe e i?aeoe?aneiai ca?aaiio?aiaiey - 2004 - O.140, ?.3. - N.100-105. (Aena?oaioii i?iaaaaii ?ioi?iao?eiee iiooe, aiae?c e?oa?aoo?ieo aaieo, a?aa?? a?oie ianoa?aiiy, aiae?c ?acoeuoao?a oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

Ei?noineay E. E. Aic?anoiua eciaiaiey no?oeoo?ii-ii?oieiae?aneeo oa?aeoa?enoee iicaa (ii aaiiui I?O). Oace aiiia?aae iaoeiai-i?aeoe?ii? eiioa?aio?? “Aeooaeui? ieoaiiy ee?i??ii? iaaeoeie oa i?neyaeieiiii? ina?oe” (13-14 iay 2004 a., a.?eoa) - ?eoa, 2004 - N.137-138.

Ei?noinuea E. E. Aaeea?ao?eiee iaoaio ia ei?enio iiaaeu ?14872 „Niin?a i?io?eaeoeee oa?aa?iaaneoey?ii? iaoieia?? o in?a e?oiuiai a?eo” a?a 15.05.2006

Ei?noineay E. E. Aeiaieea caaieaaaaiinoe oa?aa?iaaneoey?iie iaoieiaeae (iicaiauie einoeuoaie) ianaeaiey A? E?ui n o?aoii aic?anoa aieuiuo e oaiiia noa?aiey iiioeyoee // E?uineee oa?aiaaoe?aneee ?o?iae - 2005. - ?2. - N.104-109.

Ei?noinuea E. E. Aiae?c aoaeoeaiino? eiiieaenii? i?io?eaeoe?ii? a?? i?oa?aie?io (na?i?iio) ia ooieo?iiaeui? iieacieee a?yeuiino? aieiaiiai iiceo o in?a iioeeiai a?eo // Oe?a?inueee a?niee ineoiiaa?ieia?? - 2005. - Oii 13, aei..4 (45). - N.17-22.

Ei?noineay E. E. Aeiaieea aaiia?aoe?aneeo iieacaoaeae noa?aiey ianaeaiey A? E?ui e aeeyiea oaiiia noa?aiey ianaeaiey ia ?ani?ino?aiaiiinou oa?aa?iaaneoey?iie iaoieiaee a iiioeyoee //Oaa?e?aneee ?o?iae ineoeao?ee - 2005.- O.9, ? 2(31).- N.24-28.

Ei?noinuea E. E. Aaeea?ao?eiee iaoaio ia ei?enio iiaaeu ? 17446 „Niin?a e?eoaaiiy aenoe?eoeyoi?ii? aioaoaeiiao?? ia?oi? noaa??” a?a 15.09.2006.

Ei?noineay E.E. Acaeiinaycu aic?anoiuo aecoaeece?o?ueony eciaiaiee aieiaiiai iicaa n eiaieoeaiuie e yiioeiiaeuiuie aic?anoiuie eciaiaieyie. // I?iaeaiu, ainoe?aiey e ia?niaeoeau ?acaeoey iaaeei-aeieiae?aneeo iaoe e i?aeoe?aneiai ca?aaiio?aiaiey - 2006. - O.142, ?.3. - N.63-67.

E.E.Ei?noineay. Aic?anoiua eciaiaiey ninoaenoie noaiee eae oaeoi? ?enea ?acaeoey oa?aa?iaaneoey?iie iaoieiaee // E?uineee oa?aiaaoe?aneee ?o?iae-2006.- ? 3-N. 87-90

Ei?noineay E.E. Aiaeec yooaeoeaiinoe eiiieaeniiai i?ioeeaeoe?aneiai aicaaenoaey ieoa?aieeia (na?ieiia) ia ooieoeiiaeuiua iieacaoaee aayoaeuiinoe aieiaiiai iicaa o eeo ii?eeiai aic?anoa. // Oaa?e?aneee ?o?iae ineoeao?ee - 2006. - V.10, ?4 (37) - N. 34-39

Ei?noineay E.E., Ieeeyaa A.A. Yooaeoeaiinou eiiieaeniiai aicaaenoaey na?ieiia ia ooieoeiiaeuiua iieacaoaee aayoaeuiinoe aieiaiiai iicaa o eeo ii?eeiai aic?anoa // Iaae?ia aacaoa „Cai?iay Oe?a?ie” - ?19(128) ?iaoaiu 2005?. - N. 16-17. (Aena?oaioii i?iaaaaii ?ioi?iao?eiee iiooe oa iaeya e?oa?aoo?e, i?iaaaaii e?eoaaiiy oa io?iaii eiai aoaeoeai?nou, iaienaiiy oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

Ei?noinuea E.E., I?eey?a A.A. Aoaeoeai?nou eiiieaenii? i?io?eaeoe?ii? a?? i?ai?noa?o (i?ai??aoaoaio) o in?a iioeeiai a?eo // Oe?a?inuea iaae?ia aacaoa - ?2 Oaa?aeu 2006 a. - N.15. (Aena?oaioii i?iaaaaii e?oa?aoo?iee iaeya, i?aa?? iao?aio?a, ee?i?ei-iaa?ieia??ia ianoa?aiiy, e?eoaaiiy oa io?iaii eiai aoaeoeai?nou, i?iaaaaii ia?iaeo iaa??aieo ?acoeuoao?a, iaienaiiy oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

Ei?noineay E.E., Eooie? A.I. Niioiioaiea aeiaieee ?ani?ino?aiaiiinoe oa?aa?iaaneoey?iie iaoieiaee a A? E?ui e aaiia?aoe?aneeo iieacaoaeae noa?aiey ianaeaiey. // Aeooaeuiua i?iaeaiu ainieoaeuiie iaaeoeiu - Naaanoiiieu, 2004 - N. 60-61 (Aena?oaioii i?iaaaaii ca?? noaoenoe?ieo aaieo, ?o ia?iaea, aiae?c, iaienaiiy oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

Ei?noineay E.E., ?i?eiaa C.C., Eociaoia A.A. Aic?anoiua iniaaiiinoe acaeiinayce eciaiaiee ineoi-yiioeiiaeuiie aayoaeuiinoe e iaoaaieecia o eeo ii?eeiai aic?anoa // Oaa?e?aneee ?o?iae ineoeao?ee - 2004. - O.8, ?2(27).- N. 51-54. (Aena?oaioii i?iaaaaii ?ioi?iao?eiee iiooe oa iaeya e?oa?aoo?e, noaoenoe?ia ia?iaea oa aiae?c io?eiaieo aaieo, iaienaiiy oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

Ei?noineay E.E., Ieeeyaa A.A. Aiaeec yooaeoeaiinoe eiiieaeniiai i?ioeeaeoe?aneiai aaenoaey ieoa?aieeia (na?ieiia) ia ooieoeiiaeuiua iieacaoaee aayoaeuiinoe aieiaiiai iicaa o eeo ii?eeiai aic?anoa // E?uineee oa?aiaaoe?aneee ?o?iae - 2006. - ?1. - N.86-94. (Aena?oaioii i?iaaaaii ?ioi?iao?eiee iiooe oa iaeya e?oa?aoo?e, a?aa??, ee?i?ei-iaa?ieia??iee iaeya oai?eo, e?eoaaiiy ? io?iea eiai aoaeoeaiino?, ia?iaea iaa??aieo ?acoeuoao?a, iaienaiiy oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

Ei?noineay E.E., Eociaoia A.A. Aecoaeecaoey aic?anoiuo eciaiaiee aieiaiiai iicaa // E?uineee oa?aiaaoe?aneee ?o?iae - 2004. - ?1. - N.42-48. (Aena?oaioii i?iaaaaii e?oa?aoo?iee iaeya, noaoenoe?ia ia?iaea, aiae?c ? ocaaaeuiaiiy ?acoeuoao?a, iaienaiiy oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

E.Ei?noineay, C.?i?eiaa, A.Eociaoia. No?oeoo?a ei??aeyoeiiiuo naycae ia?ao iaoaaieeciii iicaa e iieacaoaeyie oa?aa?aeuiie aaiiaeiaieee a aa?oaa?iaaceey?iii aannaeia // Oaa?e?aneee iaaeei-aeieiae?aneee aanoiee - 2006. - O.9, ?2- N.72-75. (Aena?oaioii i?iaaaaii ?ioi?iao?eiee iiooe oa iaeya e?oa?aoo?e, noaoenoe?ia ia?iaea, aiae?c ? ocaaaeuiaiiy io?eiaieo aaieo, iaienaiiy oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

E.E.Ei?noineay, A.A.Eociaoia. Aic?anoiua eciaiaiey no?oeoo?ii-ii?oieiae?aneeo oa?aeoa?enoee iicaa (ii aaiiui I?O) // Oaa?e?aneee iaaeei-aeieiae?aneee aanoiee - 2006. - O.9, ?1- N.64-69. (Aena?oaioii i?iaaaaii ?ioi?iao?eiee iiooe, aiae?c e?oa?aoo?ieo aaieo oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

E.Ei?noineay, C.?i?eiaa, A.Eociaoia. No?oeoo?a ei??aeyoeiiiuo naycae ia?ao iaoaaieeciii iicaa e iieacaoaeyie oa?aa?aeuiie aaiiaeiaieee a ea?ioeaiii aannaeia o eeo ?aciiai aic?anoa // E?uineee oa?aiaaoe?aneee ?o?iae - 2006. - ?2 - N.91-101. (Aena?oaioii i?iaaaaii ?ioi?iao?eiee iiooe, aiae?c e?oa?aoo?ieo aaieo, a?aa?? a?oie ianoa?aiiy, aiae?c ? ocaaaeuiaiiy ?acoeuoao?a oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

Ei?noineay E.E. Eiiieaeniia i?ioeeaeoe?aneia aaenoaea i?aienoa?a (i?aie?aoaoaia) o eeo ii?eeiai aic?anoa. // Oe?a?inueee a?niee ineoiiaa?ieia?? - 2006. -O.14, aei.1(46). - N.108-113.

Ei?noineay E.E., Eociaoiaa N.I. Aic?anoiay aeiaieea aeiyeaeo?e?aneie aeoeaiinoe aieiaiiai iicaa ii aaiiui yeaeo?iyioaoaeia?aoe?aneeo enneaaiaaiee. // Oaa?e?aneee ?o?iae ineoeao?ee - 2006. - v.10, ?2(35). - N. 20-25 (Aena?oaioii c?iaeaii ?ioi?iao?eiee iiooe, eiai aiae?c, iaienaiiy oa i?aaioiaea noaoo? ai a?oeo).

Ei?noineay E.E. Aic?anoiua eciaiaiey acaeiinayce ?anoioii-aiieeooaiuo oa?aeoa?enoee aeiyeaeo?e?aneie aeoeaiinoe aieiaiiai iicaa n oa?aa?aeuiie aaiiaeiaieeie. // Oaa?e?aneee iaa.-aeie. aanoiee - 2006. - O.9, ? 4 - N. 81-85.

Ei?noineay E.E. Aiaeec yooaeoeaiinoe i?ioeeaeoe?aneiai i?eiaiaiey i?aienoa?a o eeo noa?oeo aic?anoiuo a?oii. // E?ee Oe?a?ie - 2007. - ?. 113 - N.34-38

Ei?noineay E.E. Aeiaieea iniiaiuo iieacaoaeae iicaiaiai e?iaioiea a ?acoeuoaoa aaenoaey i?aienoa?a (i?aie?aoaoaia) o eeo ii?eeiai aic?anoa. // Oaa?e?aneee iaaeei-aeieiae?aneee aanoiee - 2006. - O.9, ? 3, ?.?? - N. 80-83.

Ei?noineay E.E. Aic?anoiua iniaaiiinoe ?anoioii-aiieeooaiuo oa?aeoa?enoee aeiyeaeo?e?aneie aeoeaiinoe aieiaiiai iicaa // Oaa?e?aneee iaaeei-aeieiae?aneee aanoiee - 2007. - O.10, ? 1 - N. 55-58.