Вікові особливості впливу ішемії на структурно-функціональний стан мітохондрій і перекисне окислення ліпідів серця щурів - Автореферат

Одну з головних ролей у механізмі ішемічного та реперфузійного пошкодження тканин більшість дослідників приділяють вільнорадикальному перекисному окисленню ліпідів (ПОЛ), хоча дані відносно інтенсивності ПОЛ і стану ферментативної антиоксидантної системи серця при ішемії достатньо суперечні. Виходячи зі сказаного вище та приймаючи до уваги раніш проведені дослідження в нашій та інших лабораторіях [Лемешко В.В. и др., 1989; Stio M. et al., 1994] відносно впливу старіння тварин на рівень енергетичного обміну та ліпоперекисний потенціал міокарду, нам уявлялося важливим проведення порівняльного аналізу змін інтенсивності ПОЛ, його ферментативної регуляції та структурно-функціонального стану мітохондрій міокарду молодих і старих щурів при ішемії. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт: "Установити роль ферментативної регуляції перекисного окислення ліпідів в механізмах вікової перебудови та ішемічного пошкодження мембран міокарду та інших тканин" (N держ. реєстрації 0187.0009268, Харків: 1990), "Вивчення вікових особливостей ішемічного пошкодження тканин і розробка критеріїв пошуку нових кардіо-і геропротекторів" (N держ. реєстрації 01.9.10036893, Харків: 1993), "Дослідження ліпоперекисного механізму ішемічного пошкодження біомембран і розробка нових мембранопротекторів" (N держ. реєстрації UA 01008697P, Харків: 1996). Метою роботи було зясування вікових закономірностей зміни структурно-функціонального стану мітохондрій, інтенсивності ПОЛ і його регуляції при тотальній ішемії та ішемії-реперфузії серця щурів. Вперше досліджено вікові зміни інтенсивності ПОЛ та його регуляції, пошкодження сарколеми та порушення структурно-функціонального стану мітохондрій у динаміці ішемічного пошкодження міокарду щурів і встановлено, що активація ПОЛ відбувається перед порушенням цілістності сарколеми та структури і функції мітохондрій і є складовою частиною механізму пошкодження мембран кардіоміоцитів.Для зясування вікових особливостей пошкодження тканин при ішемії є важливим питання про те, в якій мірі більш висока інтенсивність ПОЛ у серці молодих щурів у контролі відбивається на ступеню ішемічного пошкодження мембран. У ранні строки ішемії - реперфузії (20 - 40 хвилин) ступінь пошкодження мембран кардіоміоцитів був у 1,5 - 2,2 рази вище у 1-місячних щурів, ніж у 24-місячних, тоді як при більш тривалій ішемії - реперфузії (100 хвилин) - у старих вище в 1,7 рази у порівнянні з молодими нестаттєвозрілими тваринами. При дослідженні впливу ішемії на глутатіонредуктазну, ізоцитрат-, малат-і глюкозо-6-фосфатдегідрогеназну активності міокарду щурів встановлено, що 30-хвилинна ішемія не призводила до зміни вивчених активностей у щурів 3-і 24-місячного віку. В даній роботі було також досліджено вплив відносно більш жорсткого ішемічного пошкодження, а саме ішемії-реперфузії, на стан ферментативної антиоксидантної системи і встановлено, що вже на 40 хв перерваної ішемії спостерігалася тенденція до збільшення СОД і глутатіонпероксидазної (з гідроперекисом кумола) активностей і збільшення каталазної і Se-залежної глутатіонпероксидазної активностей в 1,5 і 1,3 рази, відповідно, у відношенні до контролю. Дослідження впливу ішемії на дихання та окислювальне фосфорилювання мітохондрій серця молодих і старих щурів показало, що вже через 30 хв ішемії в мітохондріях міокарду старих (24 міс) щурів спостерігалося вірогідне зменшення швидкості дихання в стані 3 при окисленні сукцинату.Проведено порівняльний аналіз зміни інтенсивності перекисного окислення ліпідів, його ферментативної регуляції та структурно-функціонального стану мітохондрій в динаміці ішемічного пошкодження міокарду молодих і старих щурів і встановлено, що активація ПОЛ відбувається вже через 20 хвилин ішемії і передує порушенню барєрної функції сарколеми. В той же час активність ряду антиоксидантних ферментів в серці щурів на ранній стадії тотальної та перерваної ішемії не змінюється або навіть підвищується (суперок-сиддисмутазна при тотальній ішемії, каталазна і глутатіонпероксидазна - при перерваній ішемії). Вікові особливості впливу ішемії на структурно-функціональний стан мітохондрій серця щурів виявлялися в наступному: - в зниженні інтенсивності дихання в метаболічних станах 3 і 3р і дихального контролю при окисленні сукцинату та інтенсивності дихання в станах 3, 3р і 4 (за Чансом) при окисленні глутамату з малатом, яке у старих щурів спостерігалося на більш ранній стадії ішемії, ніж у молодих тварин; Встановлено, що відносна активація ПОЛ, пошкодження сарколеми і порушення структурно-функціонального стану мітохондрій серця були більш значними у старих, 24-місячних, щурів. Виходячи з особливостей змін досліджених процесів у динаміці ішемічного пошкодження, припускається, що порушення структурно-функціонального стану мітохондрій міокарду старих щурів на ранній стадії ішемії зумовлено більш вираженою активацією ПОЛ у старих тварин.

Вплив ішемії серця на інтенсивність перекисного окислення ліпідів і його ферментативну регуляцію у щурів різного віку. Дослідження інтенсивності ПОЛ, яку характеризували по накопиченню МДА і інтенсивності хемілюмінесценції, в гомогенатах серця щурів різного віку показало, що в контролі спостерігалось істотне зниження з віком інтенсивності аскорбат-індукованого ПОЛ. Ці результати узгоджуються з раніш одержаними в нашій лабораторії даними [Лемешко В.В. и др., 1987]. Динаміка швидкості накопичення МДА була якісно схожою з динамікою зміни інтенсивності хемілюмінесценції.

Після 3 годин перерваної ішемії інтенсивність аскорбат-індукованого ПОЛ різко збільшувалася відносно контролю: в 1,4 - 1,5 рази - у 1-місячних і більш ніж у 5 разів - у 12- і 24-місячних щурів (табл. 1). Схожі вікові особливості впливу ішемії на інтенсивність ПОЛ були показані і для печінки [Никитченко Ю.В. и др., 1997].

Для зясування вікових особливостей пошкодження тканин при ішемії є важливим питання про те, в якій мірі більш висока інтенсивність ПОЛ у серці молодих щурів у контролі відбивається на ступеню ішемічного пошкодження мембран. Критерієм ішемічного пошкодження мембран кардіоміоцитів може бути вихід лактатдегідрогенази (ЛДГ) із ізольованого перфузованого серця [Coudray C. et al., 1995]. Встановлено, що динаміка виходу ЛДГ у молодих і старих щурів помітно відрізняються. У ранні строки ішемії - реперфузії (20 - 40 хвилин) ступінь пошкодження мембран кардіоміоцитів був у 1,5 - 2,2 рази вище у 1-місячних щурів, ніж у 24-місячних, тоді як при більш тривалій ішемії - реперфузії (100 хвилин) - у старих вище в 1,7 рази у порівнянні з молодими нестаттєвозрілими тваринами. Максимальний вихід ферменту із сердець тварин усіх досліджених груп відбувався між 80 і 100 хвилинами перерваної ішемії.

З метою зясування послідовності і причинно-наслідного звязку між окремими ланками ішемічного пошкодження кардіоміоцитів здавалося важливим дослідження зміни інтенсивності ПОЛ при перерваній ішемії різної тривалості. Установлено, що вже 20-хвилинна ішемія призводила до збільшення інтенсивності ХЛМ у 12-місячних щурів більш, ніж у 2 рази відносно контролю. У 1-місячних щурів відносні зміни були значно нижчими. При порівнянні даних по виходу ЛДГ і інтенсивності ХЛМ можна зробити висновок, що активація ПОЛ при ішемії серця значно передує і, очевидно, в значній мірі зумовлює пошкодження сарколеми.

Активацію вільнорадикального окислення ліпідів при ішемії тканин часто повязують з послабленням антиоксидантного захисту [Меерсон Ф.З., 1984; Биленко М.В., 1989; Kirshenbaum L.A. et al., 1993; Porreca E. et al., 1994]. В літературі є достатньо переконливі дані, які свідчать, що при ішемії зменшується вміст практично всіх жиро- і водорозчинних антиоксидантів [Yoshida S. et al., 1982; Меерсон Ф.З.,1984; Биленко М.В., 1989;]. Нами також встановлено зниження антиокислювальної активності ліпідів мембран (що є показником стану неферментативної антиоксидантної системи) вже на 40 хв ішемії серця, яке при перерваній ішемії було більш вираженим, ніж при тотальній. Відносно стану ферментативної антиоксидантної системи при ішемії міокарду дані літератури достатньо суперечні.

Одержані в результаті дослідження впливу ішемії на ферментативну антиоксидантну систему міокарду щурів дані свідчать, що в контролі глутатіонпероксидазна і глутатіон-S-трансферазна активності у старих щурів були вірогідно вище, ніж у молодих тварин. Ці результати узгоджуються з раніш одержаними в нашій лабораторії [Лемешко В.В. и др., 1987] і можуть пояснювати виявлене зниження ліпоперекисного потенціалу міокарду з віком тварин. 30-хвилинна тотальна ішемія не призводила до вірогідної зміни активності досліжуваних ферментів в жодній віковій групі. 120-хвилинна ішемія викликала збільшення СОД активності у 3-місячних щурів в 1,6 рази у порівнянні з контролем і 30-хвилинною ішемією. При цьому у молодих тварин спостерігалося також істотне збільшення глутатіонпероксидазної активності і тенденція до збільшення каталазної активності. У старих тварин ішемія практично не призводила до зміни активності вивчених антиоксидантних ферментів. При дослідженні впливу ішемії на глутатіонредуктазну, ізоцитрат-, малат- і глюкозо-6-фосфатдегідрогеназну активності міокарду щурів встановлено, що 30-хвилинна ішемія не призводила до зміни вивчених активностей у щурів 3- і 24-місячного віку. А при більш тривалій ішемії (120 хв) спостерігалося вірогідне збільшення ізоцитрат-дегідрогеназної активності в міокарді 3-місячних щурів.

В даній роботі було також досліджено вплив відносно більш жорсткого ішемічного пошкодження, а саме ішемії-реперфузії, на стан ферментативної антиоксидантної системи і встановлено, що вже на 40 хв перерваної ішемії спостерігалася тенденція до збільшення СОД і глутатіонпероксидазної (з гідроперекисом кумола) активностей і збільшення каталазної і Se-залежної глутатіонпероксидазної активностей в 1,5 і 1,3 рази, відповідно, у відношенні до контролю. Глутатіон-S-трансферазна активність при перерваній ішемії, як і при тотальній, істотно не змінювалась на ранній стадії ішемії. При збільшенні часу ішемії до 60 хв спостерігалося подальше збільшення каталазної активності тоді, як Se-залежна глутатіонпероксидазна активність знижувалась до рівню контроля. Активність ферментів, які забезпечують відновлювальними еквівалентами глутатіон-залежну антиоксидантну систему серця, на ранній стадії перерваної ішемії істотно не змінювалась. При більш тривалій ішемії глутатіонредуктазна активність знижувалась в 1,5 рази, а ізоцитратдегідрогеназна - збільшувалась в 1,2 рази у порівнянні з контролем.

Одержані результати дозволяють зробити висновок, що активності вивчених антиоксидантних ферментів в серці на ранній стадії ішемії не змінюються чи навіть збільшуються.

Таким чином, розглянуті дані свідчать, що вже на 20 хв ішемії спостерігається активація ПОЛ, яка відбувається перед пошкодженням мембран кардіоміоцитів. При цьому відносна активація ПОЛ і пошкодження сарколеми у відповідь на дію ішемії були більш вираженими у старих тварин. Відсутність істотної зміни ферментативної антиоксидантної системи при ішемії може свідчити про можливість ефективного протиішемічного захисту серця шляхом додаткового забезпечення цієї системи природними метаболітами, які підвищують рівень донорів відновлювальних еквівалентів (NADPH і GSH).

Вікові особливості впливу ішемії міокарду на структурно-функціональний стан мітохондрій серця щурів. Одним з наслідків активації ПОЛ на ранній стадії ішемії може бути зміна структурно-функціонального стану мітохондрій і, як результат, порушення енергозабезпечення міокарду. Дослідження впливу ішемії на дихання та окислювальне фосфорилювання мітохондрій серця молодих і старих щурів показало, що вже через 30 хв ішемії в мітохондріях міокарду старих (24 міс) щурів спостерігалося вірогідне зменшення швидкості дихання в стані 3 при окисленні сукцинату. Істотне зменшення даного параметру у молодих тварин відбувалося лише на 120 хв тотальної ішемії. Якісно схожим чином змінювалось і дихання в розєднаному стані (V3р). V4 істотно не змінювалась. Величина ДК у старих щурів вірогідно знижувалась на 30 хв, а у молодих - на 120 хв ішемії.

На відміну від сукцинату, при окисленні глутамату з малатом спостерігалося зменшення V4 у порівнянні з контролем вже на 30 хв тотальної ішемії в 1,4 і 1,6 рази для 3- і 24-місячних щурів, відповідно. На 120 хв спостерігалося подальше зменшення цього параметру, причому більш виражене - у старих щурів. Характер відповіді V3 и V3р на дію ішемії при окисленні глутамату з малатом не відрізнявся якісно від такого при окисленні сукцинату. Зниження активності дихального ланцюгу мітохондрій при окисленні глутамату з малатом на більш ранній стадії ішемії серця, ніж при окисленні сукцинату, може бути поясненим більшою чутливістю до дії ішемії дихального комплексу NADH-дегідрогеназа - убіхінон [Rouslin W., 1983].

Порушення дихання та окислювального фосфорилювання мітохондрій при ішемії може бути повязаним не тільки зі зниженням активності власно дихального ланцюгу мітохондрій, але і з пошкодженням безпосередньо АТФ-синтетазного комплексу.

Дійсно, із наведених в табл. 3 даних видно, що ДНФ-стимульована АТФАЗНА активність гомогенату міокарду в середовищі інкубації без Mg2 у старих тварин знижувалась вже на 30 хв тотальної ішемії. У молодих щурів вірогідне зниження даної активності спостерігалося лише на 120 хв ішемії. Активація роботи комплексу додаванням в середовище інкубації Mg2 нівелювала вплив ішемії на дану активність у молодих щурів, у старих щурів залишалась лише тенденція до зниження тільки після 120 хв ішемії.

Чутливим показником зміни структурно-функціонального стану мітохондрій при ішемії [Лемешко В.В. и др., 1989] є коефіцієнт стимулювання АТФАЗНОЇ активності 2,4-дінітрофенолом. В усіх досліджених вікових групах спостерігалося вірогідне зменшення цього параметру вже на 30 хв ішемії, причому у старих тварин в 2,2 рази відносно контролю, а у молодих - тільки в 1,8 рази (в середовищі інкубації без Mg2 ). Дослідження олігоміцинчутливої, саме мітохондріальної, АТФАЗНОЇ активності дозволило встановить, що її зміна при ішемії була якісно схожою зі зміною загальної ДНФ-стимульованої АТФАЗНОЇ активності, але більш вираженою. Олігоміцинрезистентна, не мітохондріальна, АТФАЗНА активність складала лише одну пяту частку від загальної ДНФ-стимульованої АТФАЗНОЇ активності і істотно не змінювалася при тотальній ішемії. Ці дані можуть свідчити про те, що мітохондріальна АТФАЗА вносить основний вклад в ДНФ-стимульовану АТФАЗНУ активність клітини і, очевидно, саме вона в першу чергу зазнає вплив ішемії.

Зміна функціонального стану мітохондрій при дії різних фізичних і хімічних факторів, а також при ряді патологічних становищ і, зокрема, при ішемії може призводити до високоамплітудного набухання органел, ступінь якого, як правило, залежить від інтенсивності і тривалості дії фактору чи важкості захворювання [Schmiedl A. et al., 1990].

Проведені дослідження показали, що 30-хвилинна ішемія призводила до зменшення часу напівнабухання мітохондрій у старих щурів в 1,5 рази у порівнянні з контролем. У молодих щурів вірогідне зниження даного параметру спостерігалося лише на 120-й хв ішемії. Схожа вікова спрямованість зміни часу напівнабухання у відповідь на дію ішемії одержана раніш в нашій лабораторії також і для мітохондрій печінки щурів [Удовикова Е.А., 1994].

За думкою ряду авторів, однією з основних причин збільшення проникності внутрішньої мембрани мітохондрій і, як наслідок, розвитку набухання, є зміна структури мембрани за рахунок активації ПОЛ [Суслова А.И. и др., 1988; Carbonera D. et al., 1988], яка в наших дослідженнях спостерігалася вже на 20 хв ішемії. Причинами високоамплітудного набухання мітохондрій можуть бути також внутріклітинний ацидоз, накопичення продуктів розпаду аденіннуклеотидів та інші фактори [Crompton M. et al., 1990]. Дійсно, нами виявлено, що вже на 10 хв тотальної ішемії міокарду щурів спостерігається вірогідне збільшення концентрації протонів і фосфата неорганічного.

Таким чином, наведені дані про структурно-функціональний стан мітохондрій серця молодих і старих щурів свідчать, що при тотальній ішемії серця щурів зміна інтенсивності дихання і окислювального фосфорилювання, АТФАЗНОЇ активності і ступеню високоамплітудного набухання мітохондрій була більш вираженою у старих тварин.

Слід відзначити, що виявлені вікові особливості дії ішемії на структурно-функціональний стан мітохондрій були якісно схожими з особливостями зміни інтенсивності ПОЛ. Не виключено, що активація ПОЛ на відносно ранній стадії ішемії може спричинювати порушення системи мітохондріального окислення. Іншою, і не менш важливою, причиною цього може бути недостатня забезпеченість міокарду при ішемії субстратами окислення.

Протиішемічна дія природних метаболітів. Розглянуті в попередньому розділі дані свідчать, що додаткове забезпечення серця природними метаболітами, які є субстратами мітохондріального окислення та джерелом відновлювальних еквівалентів для NADPH-GSH-залежної антиоксидантної системи, може бути ефективним засобом захисту міокарду від ішемічного пошкодження.

З цією метою в даній роботі було проведено дослідження протиішемічних властивостей ряду природних метаболітів. Протиішемічну дію досліджуваних речовин характеризували по їх здібності уповільнювати вихід ЛДГ із кардіоміоцитів при перерваній ішемії і зменшувати накопичення одного з кінцевих продуктів ПОЛ - МДА.

В результаті проведених експериментів було встановлено, що з усіх досліджених метаболітів, які відповідають за генерацію відновлювальних еквівалентів в клітині (ізоцитрат, глюкозо-6-фосфат, 6-фосфоглюконат, малат, GSH), найбільш ефективну протиішемічну дію мав ізоцитрат. Так, зокрема, додавання ізоцитрату в концентрації 5 ММ в середовище перфузії серця призводило до зменшення виходу ЛДГ із кардіоміоцитів на 100-й хв ішемії в 1,8 рази у порівнянні з контролем і зменшенню накопичення МДА через 3 години ішемії - реперфузії в 1,4 рази. Дані літератури про те, що основну роль в підтримуванні рівню NADPH у міокарді грає ізоцитратдегідрогеназа [Pfeifer R. et al., 1986], дозволяють пояснити спостережену ефективну протиішемічну дію ізоцитрату.

Дослідження інших природних метаболітів (глюкозо-1-фосфат, глутамат, a -кетоглутарат, сукцинат, піруват, глюкоза) дозволило встановити, що достатньо виразну протиішемічну дію мали глутамат, піруват і глюкоза, які при додаванні в середовище перфузії в концентрації 5 ММ зменшували вихід ЛДГ із кардіоміоцитів на 100-й хв ішемії - реперфузії в 1,6, 1,8 і 2,2 рази, відповідно, у порівнянні з контролем. Причому, усі досліджені природні метаболіти, які здатні ефективно уповільнювати вихід ЛДГ із кардіоміоцитів, істотно зменшували і накопичення МДА.

Одержані дані стали підставою для дослідження впливу комплексів із 2 чи 3 найбільш ефективних метаболітів на ступінь ішемічного пошкодження серця. Самим ефективним із них виявився комплекс, який складається із глутамату, ізоцитрату і пірувату у відповідних кількостях.

Ступінь захисної дії "потрійного" комплексу збільшувалася при доповнюванні його 5 ММ глюкози. В цьому випадку вихід ЛДГ в перфузат на 100-й хв перерваної ішемії знижувався в 1.3 рази додатково у відношенні до такого при використанні тільки "потрійного" комплексу і в 4,5 рази - у відношенні до контролю. Доповнений глюкозою комплекс метаболітів призводив до вірогідного зниження рівню МДА в 1,9 рази у порівнянні з контролем і в 1,4 рази у порівнянні з рівнем МДА, який зареєстровано для сердець, які перфузували з додаванням тільки глюкози. В наших дослідженнях також показано, що цей комплекс покращував поновлення скорочувальної активності серця на відносно ранній стадії ішемії-реперфузії і зменшував набряк міокарду.

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що розроблений комплекс природних метаболітів (5 ММ глюкози і по 2,5 ММ ізоцитрату, пірувату і глутамату) значно уповільнює ішемічне пошкодження серця. На підставі цих даних була подана заявка на винахід і отримано авторське свідоцтво на середовище, яке попереджує ішемічне пошкодження тканин при трансплантації органів (А.с. SU 1632427 А1, А 61 К 9/08).1. Проведено порівняльний аналіз зміни інтенсивності перекисного окислення ліпідів, його ферментативної регуляції та структурно-функціонального стану мітохондрій в динаміці ішемічного пошкодження міокарду молодих і старих щурів і встановлено, що активація ПОЛ відбувається вже через 20 хвилин ішемії і передує порушенню барєрної функції сарколеми. В той же час активність ряду антиоксидантних ферментів в серці щурів на ранній стадії тотальної та перерваної ішемії не змінюється або навіть підвищується (суперок-сиддисмутазна при тотальній ішемії, каталазна і глутатіонпероксидазна - при перерваній ішемії).

2. Вікові особливості впливу ішемії на структурно-функціональний стан мітохондрій серця щурів виявлялися в наступному: - в зниженні інтенсивності дихання в метаболічних станах 3 і 3р і дихального контролю при окисленні сукцинату та інтенсивності дихання в станах 3, 3р і 4 (за Чансом) при окисленні глутамату з малатом, яке у старих щурів спостерігалося на більш ранній стадії ішемії, ніж у молодих тварин;

- в зниженні загальної ДНФ-стимульованої та олігоміцинчутливої АТФАЗНОЇ активностей у 24-місячних щурів через 30 хвилин ішемії, а у 3-місячних - тільки через 120 хвилин ішемії;

- в зменшенні часу напівнабухання мітохондрій, яке у старих тварин відбувалося на більш ранній стадії ішемії, ніж у молодих щурів.

3. Встановлено, що відносна активація ПОЛ, пошкодження сарколеми і порушення структурно-функціонального стану мітохондрій серця були більш значними у старих, 24-місячних, щурів. Виходячи з особливостей змін досліджених процесів у динаміці ішемічного пошкодження, припускається, що порушення структурно-функціонального стану мітохондрій міокарду старих щурів на ранній стадії ішемії зумовлено більш вираженою активацією ПОЛ у старих тварин.

4. Досліджено протиішемічні властивості ряду природних метаболітів, які є донорами відновлювальних еквівалентів для ферментативної антиоксидантної системи і субстратами мітохондріального окислення, та на основі комплексу з найбільш ефективних метаболітів розроблено середовище для попередження ішемічного пошкодження тканин (А.с. SU 1632427 А1, А 61 К 9/08).

СПИСОК ПРАЦЬ, ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лемешко В.В., Никитченко Ю.В., Троянова (Дзюба) В.Н., Маланда П., Белостоцкая Л.И. Особенности ишемического повреждения мембран и активация перекисного окисления липидов в миокарде крыс разного возраста // Укр. биохим. журн. - 1989. - Т. 61,N2. - С. 98-105.

2. Троянова (Дзюба) В.Н., Никитченко Ю.В., Лемешко В.В. Возрастные особенности повреждения мембран сердца крыс при экспериментальной ишемии и возможность защиты природными метаболитами // Вестник Харьковского ун-та. - 1990. - N346. - С. 31-33.

3. Nikitchenko Yu.V., Dzuba V.N., Lemeshko V.V. Protective effect of some natural metabolites under ischemia of rat hearts // School of Fundam. Med. J. - 1996. - V. 2, N1. - P. 24-27.

4. Никитченко Ю.В., Дзюба В.Н., Лемешко В.В. Перекисное окисление липидов и его ферментативная регуляция при ишемии печени молодых и старых крыс // Биологический вестник. - 1997. - Т. 1, N1. -С. 23-29.

5. А.с. SU 1632427 А1, А 61 К 9/08. Среда для предотвращения ишемического повреждения тканей при трансплантации органов /Ю.В.Никитченко, В.Н.Троянова (Дзюба), В.В.Лемешко (СССР). - N 4443960/14; Заявлено 20.06.88; Опубл. 07.03.91, Бюл.N9. - 4 с.

6. Лемешко В.В., Никитченко Ю.В., Дзюба В.Н. Перекисное окисление липидов, его ферментативная регуляция и состояние митохондрий в динамике ишемии сердца и печени молодых и старых крыс // ІІ нац. конгр. геронт. и гериатр. Украины. - Киев, 1994. - С. 388.

7. Дзюба В.Н., Удовикова Е.А., Шмонина Т.А., Лемешко В.В. Влияние ишемии на структурно-функциональное состояние митохондрий и перекисное окисление липидов сердца молодых и старых крыс // ІІІ меж-дун. симп. "Биологические механизмы старения". - Харьков, 1998. - С. 20.

Размещено на .ru