Вивчення вікових особливостей адаптаційних і компенсаторних реакцій нирки при дії денервації, ішемії та делімфатизації. Визначення найбільш інформативних показників для дослідження структурного стану і прогнозу функціональної повноцінності нирки.
При низкой оригинальности работы "Вікові особливості реакції нирки при дії денервації, ішемії та делімфатизації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Існування вікових особливостей ремоделювання компонентів строми, проліферації та диференціації клітин паренхіми та перебігу запальних процесів відбивається на характері компенсаторних змін у нирці, що розвиваються на фоні ушкоджуючої дії денервації, ішемії та делімфатизації (В.М. Виходячи з цього положення, крім компенсаторних процесів, що розвиваються у нирці протягом тривалого часу, доцільним є вивчення участі різних груп нефронів та їхніх сегментів у реалізації адаптаційних реакцій, що разом буде мати вирішальне значення для прогнозу морфофункціонального стану органа і від ефективності яких буде залежати підтримання водно-електролітного гомеостазу (Т.В. Мета роботи - вивчити вікові особливості адаптаційних і компенсаторних реакцій нирки при дії денервації, ішемії, делімфатизації та визначити найбільш інформативні морфологічні ознаки цих реакцій для діагностики стану і прогнозу функціональної повноцінності органа. На основі вивчення динаміки змін зональної морфології нефронів у процесі реалізації адаптаційних реакцій у тварин різних вікових груп визначити найбільш інформативні показники для аналізу структурного стану і прогнозу функціональної повноцінності нирки при дії денервації, ішемії, делімфатизації. Методи дослідження: для досягнення поставленої у роботі мети та реалізації її задач використовувались: загальногістологічні, гістохімічні методи, морфометричний аналіз, що дозволило оцінити зональну локалізацію та зясувати характер, закономірності паренхіматозно-стромальних змін при розвитку компенсаторних і адаптаційних реакцій у нирках тварин різних вікових груп при дії денервації, ішемії та делімфатизації.Гостре водне навантаження (ВН) проводили 40 тваринам з 1 групи, 40 тваринам з 2 групи та 20 тваринам з контрольної групи шляхом введення через шлунковий зонд підігрітої води (до 36° С) з розрахунку 5% від ваги тіла. Перпендикулярно довгій вісі органа вирізали ділянки з різними зонами: 1 зона - зовнішня смужка кіркової речовини, 2 зона - внутрішня смужка кіркової речовини, 3 зона - зовнішня смужка зовнішньої мозкової речовини, 4 зона - внутрішня смужка зовнішньої мозкової речовини, 5-7 зони - внутрішня мозкова речовина (W. Аналізуючи особливості морфології інтактної нирки старих тварин, виявили факт нерівномірного підвищення питомого обсягу (ПО) стромальних елементів органа, найбільш вираженого в мозковій речовині (5-7 зони), де він збільшувався на 42,4% у порівнянні з таким у молодих тварин (р<0,01). Виявлені зниження КЕЕМ і дистрофічні зміни у епітелії ПЗК кіркової (1-2 зона) і ДПК (3-4 зона) зовнішньої мозкової речовини, були зумовлені переважанням у даних сегментах енергозалежних процесів і більшою чутливістю клітин до енергодефіциту. Структура більшості клітин ПЗК була не змінена, однак, ультрамікроскопічна картина свідчила про зниження активності біосинтетичних процесів, виявлялося зниження КЕЕМ на 20,8% у порівнянні з контролем (р<0,01) і на 10,8% у порівнянні з попереднім терміном спостереження (p<0,05).Використовуючи методи зонального аналізу структур інтактної нирки, виявлене збільшення питомого обсягу строми у старих тварин, у порівнянні з молодими, зниження чисельності інтерстиційних клітин і їхньої секреторної активності, найбільш виражене у сосочку органа (5-7 зони); зменшення питомого обсягу судинного простору (у 1-2, 5-7 зонах), а також зниження питомого обсягу паренхіми (1-2 зони) за рахунок зменшення питомого обсягу ниркових тілець і проксимальних канальців кіркових нефронів. Вікові особливості адаптаційних реакцій нирок на водне навантаження у інтактних молодих тварин, у порівнянні зі старими, характеризувалися більшим ступенем приросту питомого обсягу капілярів судинних клубочків у 1 зоні, потужності енергетичних процесів у проксимальних і дистальних канальцях, а також участю в реакції юкстамедулярних нефронів і високою пластичністю перитубулярного судинного русла в 3-4 зонах органа. У молодих тварин компенсаторно у відповідь на пошкодження дистальних прямих канальців кіркових нефронів підвищувалася функціональна активність дистальних прямих канальців юкстамедулярних нефронів, що проявлялося збільшенням площі плазмолеми в базальному полюсі клітин канальців, питомої площі мітохондрій та їхніх крист, а також секреторно активних інтерстиційних клітин у 3-4 зонах.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної та маловивченої наукової задачі, яка полягає у встановленні вікових особливостей морфології нирки, що дозволило виявити структурні прояви адаптаційних і компенсаторних реакцій органа при дії денервації, ішемії та делімфатизації.
2. Використовуючи методи зонального аналізу структур інтактної нирки, виявлене збільшення питомого обсягу строми у старих тварин, у порівнянні з молодими, зниження чисельності інтерстиційних клітин і їхньої секреторної активності, найбільш виражене у сосочку органа (5-7 зони); зменшення питомого обсягу судинного простору (у 1-2, 5-7 зонах), а також зниження питомого обсягу паренхіми (1-2 зони) за рахунок зменшення питомого обсягу ниркових тілець і проксимальних канальців кіркових нефронів.
3. Вікові особливості адаптаційних реакцій нирок на водне навантаження у інтактних молодих тварин, у порівнянні зі старими, характеризувалися більшим ступенем приросту питомого обсягу капілярів судинних клубочків у 1 зоні, потужності енергетичних процесів у проксимальних і дистальних канальцях, а також участю в реакції юкстамедулярних нефронів і високою пластичністю перитубулярного судинного русла в 3-4 зонах органа.
4. У ранні терміни (10 доба) експерименту відображенням компенсаторних реакцій нирок старих тварин при дії денервації, ішемії та делімфатизації було збільшення питомого обсягу ниркових тілець і перитубулярних капілярів у 2 зоні органа, інтенсифікація енергозабезпечення і біосинтезу в епітеліоцитах дистальних звивистих канальців 2-3 зон нирки. У молодих тварин компенсаторно у відповідь на пошкодження дистальних прямих канальців кіркових нефронів підвищувалася функціональна активність дистальних прямих канальців юкстамедулярних нефронів, що проявлялося збільшенням площі плазмолеми в базальному полюсі клітин канальців, питомої площі мітохондрій та їхніх крист, а також секреторно активних інтерстиційних клітин у 3-4 зонах.
5. У пізні терміни експерименту (90 діб) компенсаторні морфологічні реакції дистальних звивистих канальців кіркових нефронів старих тварин характеризувалися збільшенням чисельності органел, відповідальних за біосинтез і енергоутворення, що розвивалося на фоні хронізації запалення у інтерстиції та зменшення питомого обсягу паренхіми. У молодих тварин відновлювалися зональний обсяг кровоносних судин і структура нефронів, у яких мали місце гіпертрофія ниркових тілець і клітин проксимальних звивистих канальців.
6. На 10 добу впливу на нирки денервації, ішемії та делімфатизації у відповідь на водне навантаження зявлялися структурні ознаки інтенсифікації транспортних процесів (збільшення площі апікальної мембрани, плазмолеми в базальному полюсі клітин канальців, а також питомого обсягу мітохондрій та їх КЕЕМ), спрямованих на відновлення водно-сольового гомеостазу: у старих тварин у клітинах дистальних звивистих канальців кіркових нефронів, тоді як у молодих тварин - у клітинах проксимальних звивистих канальців і дистальних прямих канальців кіркових нефронів.
7. Адаптаційна реакція нирок старих тварин на 90 добу експерименту супроводжувалася зростанням питомої площі клітинних структур, що забезпечують процеси енергоутворення і транспорту іонів у клітинах проксимальних канальців і дистальних прямих канальців юкстамедулярних нефронів, а також збереженням високого питомого обсягу перитубулярних капілярів у 3-4 зонах і дегрануляцією інтерстиційних клітин. У молодих тварин адаптаційні реакції реалізовувалися на рівні проксимальних звивистих канальців і дистальних прямих канальців кіркових нефронів, про що свідчило збільшення кількості мітохондрій, їх питомого обсягу і значень КЕЕМ.
Список литературы
1. Николенко О.И., Игнатьева Л.Н., Ткачева О.Н., Баринова М.Э., Терещук Б.П. Современные представления о структурно-функциональной гетерогенности почечной паренхимы // Арх. клин. и экспер. медицины. - 1998. -Т. 7, №2, С. 48-53. (Автором самостійно проаналізована спеціальна література, проведені гістологічна обробка матеріалу і морфометрія нирок, здійснений аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з вивчення зональних особливостей будови ниркової паренхіми).
2. Баринов Э.Ф., Николенко О.И., Бондаренко Н.Н., Ткачева О.Н., Терещук Б.П. Гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальная система: роль в нефрогенезе // Мед.-соц. пробл. семьи. - 1999. - Т. 4, № 1, С. 87-92. (Автором самостійно проаналізована література і написаний фрагмент роботи з вивчення ролі гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи в онтогенезі нирки).
3. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Терещук Б.П., Баринов О.Е. Ультрамікроскопічна характеристика паренхіми нирки за моделювання дії неспецифічних факторів трансплантації // Буковинський медичний вісник.- 1999.- Т. 3, № 3.- С. 161-167. (Автором самостійно виконані експерименти, проведена гістологічна обробка матеріалу, проаналізовані отримані дані і написаний фрагмент роботи з вивчення ультраструктури нефроцитів при дії денервації, ішемії та делімфатизації).
4. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Терещук Б.П. Можливості водного навантаження в оцінці компенсаторних резервів нирки при моделюванні дії неспецифічних факторів трансплантації // Вісник морфології.- 2000.- Т. 6, № 2.- С. 265-268. (Автором самостійно виконані експерименти, проаналізована спеціальна література, проведена гістологічна обробка матеріалу, проаналізовані отримані дані і написаний фрагмент роботи з вивчення морфології компенсаторних реакцій нирки при дії денервації, ішемії та делімфатизації).
5. Баринов Е.Ф., Терещук Б.П. Роль реномедулярних інтерстиційних клітин у компенсаторно-пристосувальних реакціях нирки // Український медичний альманах.- 2000.- Т. 3, № 6.- С. 16-19. (Автором самостійно виконані експерименти, проаналізована спеціальна література, проведені гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написання фрагменту роботи з вивчення участі інтерстиційних клітин мозкової речовини нирки у компенсаторних реакціях нирки при дії денервації, ішемії та делімфатизації).
6. Баринов Е.Ф., Терещук Б.П. Порушення морфофункціонального стану мітохондрій канальців нефронів при гіперкальціємії як можлива причина ренальної дисфункції // Український медичний альманах. - 2001.- Т. 4, № 2.- С. 24-26. (Автором самостійно виконані експерименти, проведена гістологічна обробка матеріалу, виконаний аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з вивчення морфофункціонального стану мітохондрій при дії неспецифічних чинників трансплантації).
7. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Терещук Б.П., Баринова Н.Є. Стан інтерстицію нирки при моделюванні неспецифічних чинників трансплантації // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т. 5, № 1-2.- С. 11-14. (Автором самостійно виконані експерименти, проаналізована спеціальна література, проведена гістологічна обробка матеріалу, виконаний аналіз отриманих результатів і написаний фрагмент роботи з вивчення морфології клітин і міжклітинної речовини сполучної тканини мозкової речовини нирки при дії денервації, ішемії та делімфатизації).
8. Терещук Б.П. Возрастные особенности реакции почкина действие неспецифических факторов трансплантации // Вісник морфології. - 2002. - Т. 8, № 2. - С.180-185.
9. Баринов Е.Ф., Ніколенко О.Г., Терещук Б.П. Морфогенез порушення нирки при ХНН // Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці. - 1996. - С. 29-30.
10. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Терещук Б.П., Ткачова О.М., Баринов О.Е. Морфогенез інтрамурального нервового апарату нирки при модулюванні дії нейротропних факторів // Актуальні проблеми морфогенезу органів ссавців і птиці, Київ. - 1999. - С. 12-13.
11. Баринов Е.Ф., Терещук Б.П., Ткачова О.М. Роль мікроциркуляторних порушень у розвитку функціональної неповноцінності ниркового трансплантату // Мікроциркуляція та її вікові зміни. Мат. Української наук. конф. з міжнар. участю. - Київ, 1999. - С. 144.
12. Баринов Е.Ф., Терещук Б.П. Функціональна відповідь інтерстиційних клітин нирки на водне навантаження // Український медичний альманах. - 2000.- Т. 3, № 1 (Додаток).- С. 5.
13. Баринов Э.Ф., Терещук Б.П., Николенко О.И., Баринов А.Э. Состояние микроциркуляторного русла почки при действии неспецифических факторов трансплантации // Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы: Тез. докл. II Российского конгресса по патофизиологии.- Москва, 2000.- С. 268.
14. Баринов Э.Ф., Николенко О.И., Игнатьева Л.Н., Терещук Б.П., Сулаева О.Н. Особенности возрастных реакций почкина действие неспецифических факторов трансплантации // Актуальні питання морфології: Наук. праці III Націон. конгр. анатомів, гістологів. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- С. 18-19.
15. Терещук Б.П. Структурно-функціональний стан мозкової речовини нирки в пізні терміни дії неспецифічних факторів трансплантації. // Фізіологічний журнал. - 2002.- Т. 48, № 4.- С. 109.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы