Вікові особливості перебігу віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (структурно-функціональні та цереброваскулярні порушення) - Автореферат

В зв‘язку з науково-технічним прогресом, урбанізацією, збільшенням швидкості засобів руху збільшилась і розповсюдженість травматичних ушкоджень головного мозку, а в зв‘язку з цим і кількість їх віддалених наслідків. Віддалені наслідки ЗЧМТ представляють собою не стаціонарний стан, а вельми динамічний патогенетично багаторівневий процес травматичної хвороби головного мозку, патогенез якої відносно зв‘язаний з травмою і реалізується власними механізмами реагування на патологічний вплив. Встановити форму і ступінь вираженості структурних порушень у хворих молодого і середнього віку при віддалених наслідках легкої черепномозкової травми Встановити вплив характеру і вираженості структурних порушень речовини головного мозку і церебральної гемодинаміки на клінічні прояви, біоелектричну активність головного мозку у обстежених хворих. Об‘єкт дослідження - 255 хворих з віддаленими наслідками легкої черепномозкової травми молодого і середнього віку (основна група) і 30 чоловік (група порівняння) відповідної статі і віку, у яких структурні прояви по даним КТ і ЯМРТ були відсутні.У роботі представлені матеріали комплексного обстеження 255 осіб у віці від 18 до 60 років, які перенесли легку черепно-мозкову травму і знаходились на лікуванні в неврологічному відділенні центральної клінічної лікарні Укрзалізниці. Серед обстежених 180 чоловік були молодого віку від 18 до 45 років - перша група, і 75 хворих - середнього віку від 46 до 60 років - друга група. Контрольну групу склали 30 осіб (група порівняння) відповідної статі і віку, у яких структурні прояви по даним КТ і ЯМРТ були відсутні. Комп‘ютерна томографія головного мозку виконувалася на томографі СРТ-1010; ядерно-магнітно-резонансно томографічне обстеження проводилось на спеціалізованому томографі моделі “Образ-1"; Ехоенцефалоскопію здійснювали на апараті "Ехо-11"; дослідження магістральних артерій головного мозку проводили за допомогою доплерографа ТС-2-64 фірми ЕМІ, оснащеного двома зондами спектрального аналізу Фур‘є. Діагностично вагомими були наступні ЕЕГ-показники: виражені дифузні порушення біоелектричної активності мозку, зниження загального рівня біопотенціалів головного мозку, пароксизмальна активність, іритативні зміни, дізритмія, ознаки дисфункції серединних структур головного мозку, дезорганізація основного ритму і відсутність ознак порушення біоелектричної активності головного мозку.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та приведено нове рішення наукової задачі - на підставі сучасних методів дослідження дана розгорнута характеристика клініко-неврологічних, структурно-функціональних та гемодинамічних проявів у хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепномозкової травми, визначені особливості перебігу травматичної хвороби у хворих середнього віку та в звязку з чим, розроблена їх диференційована корекція. У хворих середнього віку, в порівнянні з молодими, в віддаленому періоді ЛЗЧМТ спостерігаються більш виражені функціональні порушення: рухові відповідно - 83%, 52 %; чутливі - 77%, 48%; координаторні - 77%, 48%; когнитивні - 80%, 34%.

Основний зміст роботи

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та приведено нове рішення наукової задачі - на підставі сучасних методів дослідження дана розгорнута характеристика клініко-неврологічних, структурно-функціональних та гемодинамічних проявів у хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепномозкової травми, визначені особливості перебігу травматичної хвороби у хворих середнього віку та в звязку з чим, розроблена їх диференційована корекція.

2. У хворих середнього віку, в порівнянні з молодими, в віддаленому періоді ЛЗЧМТ спостерігаються більш виражені функціональні порушення: рухові відповідно - 83%, 52 %; чутливі - 77%, 48%; координаторні - 77%, 48%; когнитивні - 80%, 34%.

3. Структурні порушення по даним КТ або ЯМРТ у хворих середнього віку частіше проявляються внутрішньою - 12%, зовнішньою - 20% і змішаною - 13% гідроцефалією і атрофічним процесом - 10%, ущільненням оболонок мозку - 3%, на її фоні.

4. У хворих середнього віку при доплерографії та реоенцефалографії як у каротидному, так і у вертебробазилярному басейні відмічається достовірне зниження швидкісних характеристик та підвищення індексів пульсації, систоло-діастолічного коефіцієнту, зниження пружно-еластичних властивостей і підвищення тонусу судин як великого, так і середнього калібру, порушення венозного відтоку із порожнини черепа, відповідно.

5. Більш виражені у хворих середнього віку є порушення на ЕЕГ, які характеризуються загальномозковими та локальними змінами біотоків частіше всього у вигляді осередків патологічної (відповідно 14% та 48%) та параксизмальної (15% та 20%) активності.

6. Виявлені порушення когнитивних функцій у хворих середнього віку, в порівнянні з особами молодого віку, показали їх зміни в формі більш значного зниження сенсомоторних реакцій та мнестичної діяльності.

7. Проведені співставлення між формою, ступенем вираженості гідроцефалії та функціональними порушеннями нервової системи у хворих середнього віку показали, що при зростанні гідроцефалії погіршуються і показники церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку і вираженість порушень когнитивних функцій.

8. При лікуванні хворих з віддаленими наслідками ЛЗЧМТ середнього віку показано призначення цереброваскулярних препаратів, що покращує ефективність терапії, навіть у тих випадках, коли за даними додаткових методів дослідження гемодинамічні порушення незначно виражені.

1. Коренев С.Н., Ярош В.А., Борисенко В.В., Маркова Т.В., Попова К.Н.. Влияние посттравматической гидроцефалии на клинику и диагностику отдаленного периода закрытой черепно-мозговой травмы // Український медичний альманах, - 2002. - Том 5, № 6. - С.67-68. (Дисертантом проведений інформаційний пошук та огляд літератури, проведено обробку отриманих даних).

2. Деменко В.Д., Базарный Н.Ф., Ярош В.А., Закрутько Л.И., Померанцев О.В., Маркова Т.В., Широкова Н.О.. Комплексная диагностика пароксизмальных нарушений создания при отдаленных последствиях черепно-мозговой травмы // Новые технологии в нейрохирургии. Военно-медицинская академия им. С.М. Кирова, Санкт-Петербург. - 2004. - С.-30. (Дисертантом зібрані матеріали, проведена статистична обробка та узагальнення матеріалу).

3. Деменко В.Д., Базарный Н.Ф., Борисенко В.В., Маркова Т.В., Ярош В.А., Шейкина А.Н. Структурно-функциональные взаимоотношения у больных с посттравматической гидроцефалией в отдаленном периоде легкой черепно-мозговой травмы // Український вісник психоневрології. - 2002. - Том 10, Вип. 2 (31). - С.37-38. (Дисертантом особисто виконаний аналіз літературних джерел, підбір хворих та систематизація результатів клініко-параклінічного дослідження при віддалених наслідках закритої черепномозкової травми).

4. Деменко В.Д., Закрутько Л.І., Маркова Т.В., Ярош В.А., Шевченко Л.М., Широкова Н.О., Меркулова В.В.. Диференціальна діагностика пароксизмальних порушень свідомості у хворих із віддаленими наслідками черепномозкової травми // Медицина залізничного транспорту України. - 2004. - № 2 (10). - С.5-7. (Дисертантом проведений збір матеріалу, проведений кореляційний аналіз між неврологічним статусом, даними компютерної томографії та проявами пароксизмльного порушення свідомості).

5. Деменко В.Д., Ярош В.А., Нартов В.М., Смеловскиий Д.В., Меркулова О.Ю. Влияние гидроцефалии на структурно-функциональные взаимоотношения при отдаленных последствиях легкой черепно-мозговой травмы // Проблеми медичної науки та освіти. - 2006. - № 1. C.55-56. (Дисертантом особисто проведено узагальнення даних електроенцефалографічних досліджень, когнітивних порушень у обстежених хворих, стаття підготовлена до друку).

6. Деменко В.Д., Сміловський Д.В., Нартов В.М., Меркулова О.Ю., Самородок М.О., Ярош В.А. Вегетативні розлади у спортсменів, які перенесли повторні нокаути у вигляді легкої закритої черепномозкової травми.// Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - № 1. - С.65-68. (Дисертантом проведено узагальнення отриманих результатів, підготовка статті до друку).

7. Ярош В.А.. Сопоставление структурных изменений в оболочках головного мозга с функциональных нарушениями при отдаленных последствиях легкой черепно-мозговой травмы у больных молодого возраста// Український вісник психоневрології - 2004. - Том 12, вип..3 (40) -С.41-42.

8. Деменко В.Д., Ярош В.А. Сравнительная характеристика гемодинамических нарушений при отдаленных последствиях черепно-мозговой травмы у лиц молодого и среднего возраста. // Український вісник психоневрології. - 2005. - Том. 13, вип. №3 (44). - С. 11-14. (Дисертантом особисто проведений аналіз клінічних, доплерографічних, реоенцефалографічних досліджень відносно віку обстежених).

9. Ярош В.А.. Структурно-гемодинамические нарушения при отдаленных последствиях легкой черепно-мозговой травмы у больных молодого и среднего возраста // Український вісник психоневрології. - 2004. - Том 12, вип. 2 (39). - С-55-56.

10. Ярош В.А.. Структурно-функциональные взаимоотношения при отдаленных последствиях легкой черепно-мозговой травмы в возрастном аспекте // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004. - вип..3. - С.40-41.

11. Ярош В.А. Посттравматическая гидроцефалия в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы // Актуальні проблеми медицини: Матеріали І конференції Харківської обласної клінічної лікарні. -Харків, 2002. - С. 57-58.

12. Ярош В.А. Сосудистые нарушения при отдаленных последствиях легкой закрытой черепно-мозговой травмы у больных молодого и среднего возраста // Проблеми регіональної медицини: Матеріали IV конференції Харківської обласної клінічної лікарні. - Харків, 2005. - С. 11-13.