Вікові особливості менінгітів у дітей (епідеміологія, етіологія, клініка, диференційна діагностика) - Автореферат

Вивчити етіологію захворювань у дітей, які вимагають диференційної діагностики з менінгітом, в різних вікових групах та їх частоту у дітей до 5-річного віку. Виходячи з вікових особливостей маніфестації менінгіту, співставлення частоти симптомів захворювання у дітей із менінгітом та без менінгіту, уточнити показання до люмбальної пункції в залежності від віку. В результаті вперше проведеного на популяційному рівні епідеміологічного дослідження менінгітів у дітей до 5-річного віку (охоплені всі діти до 5 років, що проживають у місті Києві, які поступали до стаціонарів міста із підозрою на менінгіт) з використанням сучасних бактеріологічних методів уточнена етіологія гнійних менінгітів у дітей різного віку. На основі аналізу медичної документації у всіх лікувальних закладах, де можлива госпіталізація дітей з менінгітом, уточнений спектр захворювань, що можуть вимагати диференційного діагнозу з менінгітом, у дітей різного віку та визначена частота їх стрічання у дітей до 5-річного віку. Проведене порівняння частоти та поєднання між собою симптомів менінгіту у дітей при менінгіті і при захворюваннях, що мали спільні з менінгітом симптоми, у дітей різного віку: суттєвих відмінностей у дітей віком до 1 року не було, в інших вікових групах вони виявлялися рідко.Для виконання поставлених задач було проведене епідеміологічне дослідження на базі КМДКІЛ, КМДКЛ№1, КМДКЛ№2, “Охматдит” (тобто куди могли потрапляти діти з підозрою на менінгіт), що складалось з двох етапів - ретроспективного (1999р.), під час якого переглянуто 17890 записів медичної документації, та проспективного (2002-2004 рр.), під час якого всього обстежено 718 дітей. Після аналізу клінічної маніфестації менінгіту у дітей різного віку, було проведене порівняння частоти і характеру поєднання симптомів між хворими на менінгіт та дітьми, що поступили з підозрою на менінгіт, в яких при дослідженні ліквору запальних змін виявлено не було, у відповідних вікових групах. Після оснащення лабораторій відповідними поживними середовищами і факторами росту, а також застосування методів для виявлення антигену збудника при розшифровці 67,2% етіологічна структура у вікових групах від 1 місяця до 5 років виглядає наступним чином: у дітей грудного віку перше місце за частотою в різні роки ділять між собою менінгокок (11,1-62,5%), пневмокок (14,3-44,4%) та Hib (0-33,3%), інші збудники складають сумарно від 11,1 до 25%, до них належать H. parainfluenzae, E. coli, Acinetobacter lwoffii, S. aureus, Streptococcus spp., Pr. mirabilis; у вікових групах 1-3 роки та 3-5 років безперечно лідирує менінгокок (50-66,7%), друге місце у віковій групі 1-3 роки у різні роки ділять між собою пневмокок (14,3-22,2%) та Hib (11,1-21,4%), у дітей 3-5 років друге місце за частотою посідає пневмокок (16,7-44,4%), третє - Hib (11,1-25,0%), на інших збудників у віці 1-5 років припадає близько 5%, до них належать Acinetobacter lwoffii, S. aureus, S. viridans, S. suis, S. pyogenes. У дітей до 7 років менінгококовий менінгіт поєднувався із менінгококцемією у від 76,9% (у дітей 1-12 місяців) до 92,85 % (у дітей віком 1-3 роки), що достовірно частіше, ніж у групі дітей 7-14 років, де менінгіт поєднувався із менінгококцемією у 41,6%, р<0,05. У групі новонароджених дітей при наявності менінгіту часто зустрічалась нормальна температура тіла, температура тіла вище 38,0°С у новонароджених із менінгітом зустрічалась достовірно рідше, ніж в будь-якій іншій віковій групі (р<0,001), у дітей 1-3 років достовірно частіше, ніж у дітей віком від 1 до 12 місяців та від 7 до 14 років (р<0,0001 та р<0,01 відповідно).В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі удосконалення діагностики менінгітів у дітей на підставі вивчення вікових особливостей етіології, клінічної картини та диференційної діагностики менінгітів, уточнені дані про захворюваність на менінгіти у дітей, етіологічну структуру гнійних менінгітів, розроблені критерії ранньої діагностики менінгіту у дітей різного віку, вивчене значення окремих медіаторів запалення при менінгітах у дітей. В етіології гнійних менінгітів у дітей молодше 1 місяця спостерігається переважання умовно-патогенних грампозитивних бактерій (до 70%), з них близько двох третин складають Strepococcus spp., інші 30% розшифрованих гнійних менінгітів у новонароджених викликані грамнегативними бактеріями. У дітей грудного віку перше місце за частотою в різні роки ділять між собою менінгокок (11,1-62,5%) та пневмокок (12,5-44,4%), на Hib припадає 0-33,3% від всіх підтверджених бактеріальних менінгітів, інші збудники складають сумарно від 11,1 до 25%; у вікових групах 1-3 роки та 3-5 років перше місце за частотою займає менінгокок (50-66,7%), друге місце у віці 1-3 роки у різні роки ділять між собою пневмокок (14,3-22,2%) та Hib (11,1-21,4%), у дітей 3-5 років друге місце за частотою посідає пневмокок (16,7-44,4%), третє - Hib (11,1-25,0%), на інших збудників припадає близько 5%. У дітей періоду новонародженості менінгіт часто перебігає на фоні нормальної

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ