Вікові особливості будови тіла дітей перинатального періоду розвитку, віком до 1 року та дорослих людей 17–21 років - Автореферат

Цей віковий період ми вважаємо найбільш важливим для наукових досліджень, саме в цьому віці закладаються основи подальшого фізичного розвитку в цілому і продовжується формування найважливіших функціональних систем для організму, що росте. Автором особисто виконано її розділи щодо особливостей будови тіла, соматотипування та визначення компонентного складу маси тіла дітей перинатального періоду розвитку, годовалого віку, які є основою даної роботи. Встановити нормативні особливості будови тіла недоношених новонароджених та народжених в строк, а також дітей віком до 1 року в порівнянні з будовою тіла дорослих людей юнацького віку (17 - 21 років). Такий підхід дає можливість отримати обєктивні дані про розбіжність чи схожість соматичної будови недоношених дітей в порівнянні з новонародженими в строк та дорослими людьми, а також вивчити динаміку розвитку дітей протягом першого року життя і особливості будови їх тіла теж в порівнянні з дорослими юнацького віку. Вперше за допомогою плечо-ростового індексу з урахуванням маси тіла і товщини підшкірно-жирових складок проведено діагностику соматотипів (доліхоморфія, мезоморфія, брахіморфія) і вивчено динаміку вікових змін у дітей перинатального періоду розвитку та дітей віком до 1 року і юнацького віку.Антропометричне дослідження проведено на 250 новонароджених, з яких - 50 недоношених новонароджених I-го ступеня недоношеності (35 - 37 тижнів гестації), 200 новонароджених в строк, та 140 дітях до 1 року, а також на 400 дорослих юнацького віку 17 - 21 року. Контрольну групу складали юнаки та дівчата віком 17-21 року, якими були практично здорові студенти 1-2 курсів Вінницького державного медичного університету ім. Довжина тіла і його частин у дітей перинатального періоду розвитку та дітей віком до одного року вимірювали в горизонтальному положенні, використовуючи спеціально сконструйований дитячий універсальний антропометр (раціоналізаторська пропозиція В.О. Дослідження маси тіла у дітей перинатального періоду, дітей першого року життя та дорослих 17 - 21 років показали, що абсолютні показники маси у хлопчиків усіх дитячих групах перевищують аналогічні показники маси тіла у дівчаток. Результати дослідження масо-обємних індексів дозволили стверджувати, що у дітей народжених достроково дефіцит маси тіла складає в середньому 4,5% від кількості маси тіла у дорослих; у новонароджених в строк - кількість маси в межах норми і, навпаки, у дітей до одного року маса тіла перебільшена в середньому на 17,7 %.Вперше досліджено за 54 соматичними ознаками ступінь фізичного розвитку недоношених новонароджених та новонароджених в строк, а також дітей до одного року у пропорційному порівнянні будови тіла і його частин з дорослими юнацького віку. Якщо значення масо-обємного індексу юнацького віку прийняти за 100 %, то найвищі показники індексу припадають на дітей до одного року, а найнижчі значення - у новонароджених недоношених. Компонентний склад маси тіла відображає фізичну дієспроможність людини і має вікові особливості розвитку: жировий компонент з віком зменшується у чоловіків з 38 % у недоношених новонароджених до 14 % у юнаків і до 24 % у дівчат юнацького віку. Мязовий компонент у новонароджених і дітей до одного року в середньому складає 44 %, а у юнацькому віці у чоловіків досягає 65 %, у жінок - 58 %, тобто з віком поступово збільшується. Розміри голови пропорційно найбільші у недоношених новонароджених: мозковий відділ на 38,3 % переважає розміри лицевого відділу; крім того поперечні розміри голови: ширина , довжина, обхват, ширина обличчя у новонароджених збільшені в середньому на 118,3 %, ніж відповідні розміри у юнацькому віці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В дисертації викладено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі з вивчення вікової соматології. Вперше досліджено за 54 соматичними ознаками ступінь фізичного розвитку недоношених новонароджених та новонароджених в строк, а також дітей до одного року у пропорційному порівнянні будови тіла і його частин з дорослими юнацького віку. Отримані дані призначені для практичного застосування в неонатології та педіатрії, на кафедрах анатомії людини для визначення морфологічного статусу дітей зазначених груп.

2. Маса тіла характеризує фізичний розвиток людини, її достатність необхідно визначати в різні вікові періоди за масо-обємним індексом. Обєм тіла вираховується у вигляді куба або циліндра за усередненими власними або груповими значеннями девяти діаметрів та довжини тіла. Якщо значення масо-обємного індексу юнацького віку прийняти за 100 %, то найвищі показники індексу припадають на дітей до одного року, а найнижчі значення - у новонароджених недоношених.

3. Компонентний склад маси тіла відображає фізичну дієспроможність людини і має вікові особливості розвитку: жировий компонент з віком зменшується у чоловіків з 38 % у недоношених новонароджених до 14 % у юнаків і до 24 % у дівчат юнацького віку. Мязовий компонент у новонароджених і дітей до одного року в середньому складає 44 %, а у юнацькому віці у чоловіків досягає 65 %, у жінок - 58 %, тобто з віком поступово збільшується.

4. Довжину тіла слід розглядати як інтегративну ознаку, до складу якої входять: висота голови, довжина шиї, довжина тулуба та довжина нижніх кінцівок. Встановлено, що по відношенню до дорослих юнацького віку у новонароджених недоношених висота голови пропорційно більша на 90,4 %, довжина шиї укорочена на 12,5 %, нижні кінцівки - укорочені на 26,4 %. Тому в процесі росту голова і тулуб ростуть відносно зменшуючись, шия і нижні кінцівки, навпаки, ростуть інтенсивніше і пропорційно збільшуються.

5. Визначення соматотипів за методом В.Н.Шевкуненко, А.М.Геселевича слід вважати найбільш коректним для широкого використання у дітей. Вперше результати дослідження засвідчили, що у новонароджених недоношених переважає доліхомезоморфія, відповідно 51 % і 36 % і тільки 13 % належать брахімезоморфному типу. У новонароджених в строк і юнаків 17 - 21 років спостерігається ідентична соматична статура: мезоморфній статурі належать 65 %, брахіморфній - 17 %, доліхоморфній - 18 %.

Питома відповідність конституціональних типів у новонароджених в строк та у дефінітивного віку обумовлена, вірогідно, спадкоємністю, так як розвиток форм і будови тіла людини щільно контролюється генами спадкоємного характеру.

6. Розміри голови пропорційно найбільші у недоношених новонароджених: мозковий відділ на 38,3 % переважає розміри лицевого відділу; крім того поперечні розміри голови: ширина , довжина, обхват, ширина обличчя у новонароджених збільшені в середньому на 118,3 %, ніж відповідні розміри у юнацькому віці.

Для новонароджених обох груп та дітей до одного року характерне коротке і широке обличчя - еуріпрозопія, у юнаків - мезопрозопія, у дівчат юнацького віку - лептопрозопія. Форма голови у юнацькому віці оцінюється в середньому як брахікефалія. Статеві особливості розмірів мозкового відділу свідчать, що у жінок мозковий відділ голови у юнацькому віці збільшений в середньому на 4,7 %, лицевий - на 4,6 %.

7. Ріст і формоутворення шиї і тулуба вивчено недостатньо. Довжина шиї у недоношених новонароджених пропорційно складає 46,9 % від довжини шиї у дорослих юнацького віку. Обхват шиї, навпаки, у недоношених новонароджених переважає розміри шиї у юнаків в середньому на 66,8 % і у новонароджених в строк на 58 %. З віком відбувається видовження шиї з одночасною граціалазацією. Вікові зміни тулуба з віком відносно скорочуються і також звужуються.

8. При вивченні кінцівок вперше розглядалась чотирьох ланкова їх будова. У групах новонароджених і дітей до одного року довжина лопатки і тазової кістки збільшена в середньому на 7,6 %, кінцеві ланки - кисть та стопа теж видовжені в середньому відповідно на 2,8 % та 8,4 %. Середні сегменти (плече-передпліччя) скорочені відповідно на 6,2 % та 1,8 %; стегно-гомілка коротші на 18,5 % та 18,2 %.

У новонароджених нижні кінцівки коротші ніж верхні у пропорційному порівнянні до довжини кінцівок дорослих. Крім того, периметри верхніх кінцівок збільшені в середньому на 25,5 %, тоді як периметри нижніх кінцівок збільшені лише на 11,2 %.

9. Узгоджений координований розвиток форм і розмірів тіла новонароджених недоношених і народжених в строк дітей, дітей до одного року і дорослих юнацького віку стверджується збалансованістю соматичних ознак, про що свідчать середні і високі значення коефіцієнтів кореляції ( в межах r=0,4 - 0,7, а також r>0,7). Збільшення значень кореляції відмічаються в краніально-каудальному напрямку. Слабкі та середні рівні характерні для ознак голови, щільні - для сегментів кінцівок.

Практичні рекомендації

1. Результати соматотипування дітей перинатального періоду розвитку дають можливість прогнозування виникнення окремих захворювань, властивих даному соматотипу.

2. Параметри вікової норми будови тіла дітей перинатального віку можуть бути використані для ідентифікації уроджених вад та визначення відхилень в розвитку дітей означених груп, при різних захворюваннях з обовязковим застосуванням пропорційної ідентифікації соматичних ознак.

3. Отримані дані дозволяють науково обґрунтувати зрілість морфологічного статусу недоношених новонароджених.

4. Матеріали даного дослідження необхідно використовувати при викладені студентам відповідних розділів з анатомії людини, гістології, акушерства та гінекології, неонатології, педіатрії, загальної гігієни, а також при написанні монографій та підручників.

1. Шипіцина О.В. Соматотипи дітей перинатального віку та дорослих // Вісник Вінницького державного медичного університету.- 1998.- Т.4, №2.- С.219-220.

2. Шапаренко П.П., Єрмольєв В.О., Шипіцина О.В., Яцик Н.В. Поздовжні розміри тіла, динаміка їх вікових змін у новонароджених, дітей годовалого віку, раннього дитинства та дорослих // Український медичний альманах.- 1998.- №3. - С.168-170.

3. Єрмольєв В.О., Шипіцина О.В., Яцик Н.В. Особливості формування маси тіла та її компонентів, як показників фізичного розвитку // Вісник морфології.- 1999.- Т.1, №5.- С.93-94.

4. Шапаренко П.П., Єрмольєв В.О., Шипіцина О.В. Розвиток і критерії оцінки маси тіла у новонароджених і дітей грудного віку // Український медичний альманах.-2000.- Т.3, №3.- С.179-180.

5. Шапаренко П.П., Шипіцина О.В., Єрмольєв В.О., Компонентний склад маси тіла у новонароджених і дітей грудного віку // Український медичний альманах.-2000.- Т.3, №1 (додаток). - С.63-64.

6. Шапаренко П.П., Єрмольєв В.О., Чешенчук С.А., Мазченко В.Ф., Шипіцина О.В., Шевченко В.М., Яцик Н.В. Соматометрическая характеристика человека прогрессивного периода развития // Морфология.- С.-Пб., 1996.- Т.109, №2.- С.51.

7. Шапаренко П.Ф., Ермольев В.А., Чешенчук С.А., Шипицына А.В., Яцык Н.В. Принципы соматометрического развития детей Подольского этнотерриториального региона Украины // Морфология.- С.-Пб., 1998.- Т.113, №3. - С.131.

8. Шипицына А.В. Формирование размеров головы у детей перинатального периода, детей первого года жизни и взрослых 17 - 21 годов // Морфология.- Москва, 2000.- №3.- С.139-140.

9. Шапаренко П.Ф., ЕРМОЛЬЕВВ.А., Шевченко В.Н., Шипицына А.В., Яцык Н.В. Закономерности соматического развития и становления современных детей Подольского региона Украины // Морфология.- Москва, 2000.- №3.- С.135.

10. Шапаренко П.Ф., Ермольев В.А., Мазченко В.Ф., Шипицына А.В., Яцык Н.В. Изменчивость морфологических признаков в постнатальном онтогенезе // Матеріали XIII обєднаної наукової медико-технічної конференції з міжнародною участю.- Київ-Вінниця, 1995.- С.27.

11. Шапаренко П.Ф., Ермольев В.А., Шипицына А.В., Шевченко В.Н. Формирование и развитие соматотипа новорожденных детей раннего и первого детства // Матеріали XIV обєднаної наукової медико-технічної конференції з міжнародною участю.- Київ-Вінниця, 1995.- С.89-90.

12. Шапаренко П.П., Єрмольєв В.О., Чешенчук С.А., Лисюк С.П., Мазченко В.Ф., Шипіцина О.В., Шевченко В.М., Яцик Н.В. Антропологічна характеристика людей прогресивного періоду розвитку // Матеріали наук. конф “Актуальні питання морфогенезу”.- Чернівці, 1996.- С.371-372.

13. Шапаренко П.П., Єрмольєв В.О., Іванов О.Н., Мазченко В.Ф., Шипіцина О.В., Яцик Н.В., Лозна Л.Д. Формування соматотипу та морфофункціональні особливості розвитку дітей та підлітків // Матеріали міжнар. симпозіума, Вінниця.- 1997.- С.218-219.

14. Шипіцина О.В. “Вікові особливості будови тіла дітей перинатального періоду розвитку, годовалого віку та дорослих людей 17 - 21 років” // Матеріали міжнар. симпозіуму з математичного моделювання в морфології, Вінниця.- 1997.- С. 221-222.

15. Шапаренко П.П., Єрмольєв В.О., Мазченко В.Ф., Шипіцина О.В., Шевченко В.М., Яцик Н.В. Вікові закономірності розвитку тіла людини в постнатальному періоді онтогенеза // Вістник проблем біології та медицини.- Вип. 16.- Полтава-Харків, 1997.- С.36-37.

16. Шипіцина О.В. Соматотип дітей перинатального віку і годовалого віку та дорослих // Матеріали XVI обєднаної наукової медико-технічної конференції з міжнародною участю.- Київ-Вінниця, 1998.- С.21-22.

17. Шапаренко П.Ф., Ермольєв В.А., Мазченко В.Ф., Шевченко В.Н., Шипицына А.В., Яцык Н.В. Возрастные закономерности развития человека в постнатальном периоде онтогенеза // Матер. Всерос. научной конф. “Закономерности морфогенеза и регуляция тканевых процессов нормальных, экспериментальных и патологических условиях”, 22-23 апр.1998, Тюмень.- С.45-46.

18. Шапаренко П.Ф., Шипицына А.В., Ермольєв В.А., Чешенчук С.А. Масса тела у новорожденных и детей грудного возраста // Сборник материалов конференции “Биомедицинские и биосоциальные проблемы интегративной антропологии”, С.-Пб.- 1999.- С. 373-376.

19. Шапаренко П.П., Єрмольєв В.О., Шевченко В.М., Шипіцина О.В., Яцик Н.В. Соматичний розвиток та становлення дітей Подільського регіону // Матеріали наук. конф. “Морфологія лімфатичних та кровоносних судин” до 100-річчя О.І.Свиридова.- Київ, 2000.- С.76.

20. Шапаренко П.П., Шипіцина О.В., Єрмольєв В.О. Компонентний склад маси тіла у новонароджених і дітей грудного віку // Российские морфологические ведомости.- Москва, 2000.- №1-2.- С.291.

Размещено на .ru