Вікові особливості будови серпа великого мозку людини - Автореферат

Серп великого мозку (СВМ) є найбільш великим утворенням похідних твердої мозкової оболони (ТМО), що виконує розмежувальну, захисну, опорно-статичну, розподільно - колатеральну функції (Л.І. ТМО бере участь у регуляції внутрішньочерепного тиску за рахунок своєї еластичності та наявності розвиненого іннерваційного апарату, що сприймає коливальні рухи спинномозкової рідини на стінки синусів ТМО, що приводить до зміни їхньої напруги (Г.Ф. ТМО містить велику кількість нервових закінчень, особливо багато рецепторів у стінках синусного стоку, верхнього сагітального синуса та поперечних синусах, дратування яких приводить до важких порушень мозкового кровобігу (Д.А. Під час операцій на головному мозку доводиться враховувати особливості локалізації, напрямок, діаметр, анастомозування судин і синусів ТМО та шляхи колатерального кровобігу (Н.В. Figueiredo (1999), менінгеоми найчастіше локалізуються в парасагітальній ділянці з проростанням у серп великого мозку, верхній сагітальний та нижній сагітальні синуси, прямий синус та кістки черепа.Між встановленими двома крайніми формами знаходиться значна кількість форм СВМ, а саме: з різко вузьким і зменшеним переднім відділом, коли площа пердньої третини відростка в декілька разів менше від її задньої третини; розширеним і стовщеним заднім відділом, коли колагенові волокна в задній третині відростка розташовані в чотири - пять шарів; рівномірно розширений з практично однаковою шириною на всьому протязі; стрічкоподібна з високим розташуванням нижнього краю, стрічкоподібна з низьким розташуванням нижнього краю та його зглаженністю. IMG_bc3ad737-968f-4b7e-a42d-14b308a8a6c4 ) загальної довжини СВМ дорівнює 8,62 см, у дітей цей показник дорівнює 17,4 см, у людей зрілого, літнього та старечого віків - 17,8 см. IMG_170ea072-427f-4e2b-81ad-faf12cd11e33 ) СВМ у передній третині у плодів з доліхоцефалічною формою голови дорівнює 1,14 см, у середній третині 2,02 см, у задній третині 3,12 см, у дітей - у передній третині 2,0 см, у середній третині 2,9 см, у задній третині 3,6 см, у людей зрілого, літнього і старечого віків, відповідно, 2,06 см, 3,24 см, 3,85 см. Згідно з нашими даними, СВМ має площу від 4,0 см2 - у плодів, до 80,0 см2 - у людей зрілого, літнього та старечого віків; у доліхоцефалів від 4,0 до 64,0 см2, у мезоцефалів від 9,0 до 72,0 см2, у брахіцефалів від 15,0 до 80,0 см2. У доліхоцефалів зрілого та літнього віків вона знаходиться в межах 44,0 - 64,0 см2, у мезоцефалів - 48,0 - 72,0 см2, у брахіцефалів - 53,0 - 80,0 см2; у людей старечого віку з доліхоцефалічною формою голови вона не перевищує 62,6 см2, з мезоцефалічною формою голови - 70,5 см2, з брахіцефалічною формою голови - 78,5 см2. Відповідно до цього виділені такі стадії формування СВМ: 1 - інтенсивного зростання, починаючи з другої половини антенатального періоду та закінчуючи трирічним віком; 2 - поступового диференційованого росту протягом дитячого та юнацького віків; 3 - морфологічної стабілізації та формування індивідуальних відмінностей форми, розмірів і розташування протягом зрілого та літнього віків; 4 - морфологічних інволютивних змін у старечому віці.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що проявляється у розкритті індивідуальної анатомічної мінливості серпа великого мозку людини. Серп великого мозку в анте - та постнатальному періодах онтогенезу проходить умовно виражені чотири стадії: 1 - інтенсивного зростання, починаючи з другої половини плодового періоду та закінчуючи трирічним віком; 2 - поступового диференційованого росту протягом дитячого та юнацького віків; 3 - морфологічної стабілізації та формування індивідуальних особливостей форми, розмірів і розташування протягом зрілого та літнього віків; 4 - морфологічних інволютивних змін у старечому віці. Довжина збільшується від 5,0 до 12,5 см, ширина в передній третині від 1,0 до 2,5 см, у середній третині від 2,0 до 4,2 см, у задній третині від 3,0 до 5,0 см. Індивідуальна мінливість СВМ характеризується двома крайніми формами: серповидно - вузька - у доліхоцефалів; серповидно - широка - у брахіцефалів. Калібр судин середнього шару з віком збільшується від 10 до 1000 мкм, зовнішніх (бічних) шарів від 14 до 210 мкм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що проявляється у розкритті індивідуальної анатомічної мінливості серпа великого мозку людини. Визначені вікові особливості різних варіантів будови серпа великого мозку людини.

1. Серп великого мозку в анте - та постнатальному періодах онтогенезу проходить умовно виражені чотири стадії: 1 - інтенсивного зростання, починаючи з другої половини плодового періоду та закінчуючи трирічним віком; 2 - поступового диференційованого росту протягом дитячого та юнацького віків; 3 - морфологічної стабілізації та формування індивідуальних особливостей форми, розмірів і розташування протягом зрілого та літнього віків; 4 - морфологічних інволютивних змін у старечому віці.

2. Особливістю вікових змін СВМ є інтенсивне та нерівномірне збільшення довжини та ширини СВМ у пізньому фетальному періоді, у немовлят і дітей перших трьох років життя. Довжина збільшується від 5,0 до 12,5 см, ширина в передній третині від 1,0 до 2,5 см, у середній третині від 2,0 до 4,2 см, у задній третині від 3,0 до 5,0 см. Відповідно, збільшується довжина верхнього краю від 5,5 до 18,4 см, нижнього краю від 3,2 до 13,3 см. Площа СВМ - від 5,0 до 20,0 см2.

3. Індивідуальна мінливість СВМ характеризується двома крайніми формами: серповидно - вузька - у доліхоцефалів; серповидно - широка - у брахіцефалів. При першій крайній формі відзначена звуженність та витонченність переднього відділу: вузька основа, що не перевищує 2,3 см. При іншій - розширення на всьому протязі відростка та стовщення заднього відділу СВМ. Задня основа збільшується до 5,8 см. Індивідуальні розходження СВМ генетично обумовлені та виявляються з раннього фетального періоду, коли форма має вид “рога” чи витягнутого “півовалу”.

4. Судинні утворення СВМ у всіх вікових періодах, починаючи з плодового, розташовані у три шари: двох бічних (лівому і правому) і середньому (внутрішньому). Встановлено, що основні судини знаходяться в середньому шарі та за рахунок збірних гілок звязані з бічними судинними мережами. Калібр судин середнього шару з віком збільшується від 10 до 1000 мкм, зовнішніх (бічних) шарів від 14 до 210 мкм.

6. Вени СВМ середнього шару представлені трьома групами: висхідною, що упадає у верхній сагітальний синус; нисхідною, що упадає в нижній сагітальний і прямий синуси; анастомотичною (межсинусною). Ці групи вен добре виражені на всіх стадіях онтогенезу. Їх дифференциювання і магістралізація повязана з процесами редукції і новотвору в первинній судинній мережі, найбільш виражені в другій половині внутрішньоутробного розвитку, у немовлят і дітей першого року життя.

7. Колагенові волокна формують три гістологічних листки СВМ: правий, лівий і середній, розташований між ними. У кожнім шарі колагенові волокна мають звивистий хід, переплітаються в подовжньому, поперечному та косому напрямках. В ембріональному та ранньому постнатальному періодах зустрічаються "вікончасті" отвори в передній та середній третинах серпа великого мозку. У дорослих людей відросток має своєрідні потовщення в середній і задній третинах за рахунок нашарувань пучків колагенових волокон.

8. Анатомо - експериментально розроблена та запропонована методика розшарування серпа великого мозку в середній і задній третинах з викроюванням аутотрансплантатів з бічних (поверхневих) листків різних розмірів, адаптованих до морфометрічних даних верхнього сагітального та прямого синусів з використанням нового хірургічного інструментарію. Доведено анатомічну можливість розшарування СВМ у парасинусних зонах і їхній структурній заможності й ідентичністі до синусних стінок.

9. Морфологічно обґрунтована пластика різних стінок верхнього сагітального та прямого синусів листками з серпа великого мозку, з урахуванням локалізації та розмірів їхніх дефектів. Уперше здійснені та змодельовані основні етапи застосування трансплантатів на “ніжці” з поверхневих (лівого і правого) листків прямокутної та дугоподібної форми зі збереженням основних судин середнього шару СВМ.

1. Коржан В.А. Краніотопографічні особливості серпа головного мозку // Український медичний альманах, Луганськ, 2000. - Т. 2, № 1. - С. 11.

2. Вовк Ю.М., Ткаченко Д.О., Будаков В.С., Коржан В.А. Морфологічні особливості венозних взаємовідношень склепіння черепу // Український медичний альманах, Луганськ, 2000. - Т. 2, № 1. - С. 11.

3. Коржан В.А. Вены большого серповидного отростка и их взаимосвязь с синусами твердой мозговой оболочки // Міжнародний конгрес студентів і молодих вчених "Клініко-морфологічні аспекти серцево-судинної системи", Дніпропетровськ, 2000. - С. 78.

4. Вовк Ю.М., Ткаченко К.Д., Коржан В.А. Морфологические особенности сосудистых взаимоотношений свода черепа // Сб. научных работ: Функциональная морфология и клиническая медицина / Под ред. проф. Соколова В.В., Ростов-на-Дону, 2000.- С. 23.

5. Коржан В.А. Морфофункциональные особенности строения серпа головного мозга человека // Український медичний альманах, Луганськ, 2000. - Т. 3, № 4. - С. 105-107.

6. Коржан В.А. Вени серпа головного мозку та їх взаємовідношення з синусами твердої мозкової оболонки // Міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини", Дніпропетровськ, 2001. - С. 78.

7. Коржан В.А. Особенности строения вен серпа головного мозга у плодов // Український медичний альманах, Луганськ, 2000. - Т. 3, № 5. - С. 95-98.

8. Коржан В.А. Онтогенетические сосудистые преобразования серпа головного мозга / Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики, Київ-Луганськ, 2001. - Вип. 5. - С. 267-272.

9. Коржан В.А. Анатомо - экспериментальное обоснование серповидной пластики верхнего сагиттального синуса // Український медичний альманах, Луганськ, 2001. - Т. 4, № 5. - С. 65-67.

10. Коржан В.А., Спригін В.В. Анатомо - экспериментальное обоснование серповидной пластики синусов твердой мозговой оболочки // Проблеми екологічної та медичної генетики і кліничної імунології, Київ-Луганськ-Харьків, 2001. - Вип. 6 (38). - С. 225-231.

11. Коржан В.А. Гістотопографічні особливості будови серпа головного мозку у людей різного віку // Український медичний альманах, Луганськ, 2001. - Т. 4, № 4. - С. 86-89.

12. Коржан В.А., Спригін В.В. Морфометрическая характеристика серпа большого мозга и его окружающих синусов // Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии, Санкт-Петербург, 2002. - С. 187.

13. Патент 41052 А від 15.08.01, Україна. А 61 В 17/00. Спосіб пластики верхнього сагітального синуса / Вовк Ю.М., Коржан В.А., (Україна). - № 2001010488; Заяв. 23.01.01.; Бюл. № 7.

14. Патент 43052 А від 15.11.01, Україна. А 61 В 17/00. Двоклаптевий спосіб пластики прямого синуса/ Вовк Ю.М., Коржан В.А., Спригін В.В. (Україна). - № 2001021319; Заяв. 26.02.01.; Бюл. № 10.

15. Патент № 43199 А від 15.11.01, Україна. А 61 В 17/32. Хірургічний інструмент / Вовк Ю.М., Коржан В.А., (Україна). - №2001042260; Заяв. 05.04.01.; Бюл. № 10.

16. Патент № 43116 А від 15.11.01., Україна. А 61 В 17/00. Спосіб пластики прямого синуса / Вовк Ю.М., Коржан В.А., Спригін В.В. (Україна). - № 2001021309; Заяв. 26.02.01.; Бюл. № 10.